Рішення

від 07.01.2025 по справі 127/21254/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/21254/24

Провадження № 2/127/3020/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 січня 2025 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Шаміної Ю.А.,

при секретарі судового засідання Міхеєвій Н.,

за участю: позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Зубаня О.О.,

представника Органу опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської ради - Федчишеної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Органу опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та просила позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позов мотивовано тим, що 22.02.2013 між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис за №318. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2023 шлюб між ними було розірвано. За час спільного проживання сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач. Позивачка в 2024 році уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Діти зареєстровані з позивачкою в м. Вінниці, проте фактично проживають з нею та її теперішнім чоловіком в АДРЕСА_1 , де дітям створені всі необхідні умови для проживання та розвитку.

Відповідач тривалий час не бере жодної участі у вихованні та утриманні дітей. Відповідач взагалі не цікавиться здоров`ям дітей, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує дітей. Позивач вимушена була звернутися з метою захисту прав дітей до суду і згідно судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2024 по справі №127/6215/24 з відповідача були стягнуті на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від усіх доходів, але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Згідно розрахунку заборгованості по аліментам наданого органом ДВС станом на кінець травня 2024 року заборгованість по аліментам становила 15454,89 грн.

Позивач самостійно утримує дітей, купує їм одяг, взуття, інші необхідні речі, займається їх вихованням. За час навчання дітей, відповідач жодного разу не відвідав КЗ «Прибузька гімназія Лука-Мелешківської сільської ради», в якій навчаються діти, не цікавиться їх навчанням та вихованням. Згідно довідок наданих КЗ «Прибузька гімназія Лука-Мелешківської сільської ради» саме позивачка бере активну участь у житті дітей, регулярно відвідує загальні збори, цікавиться їх навчанням та спілкується з вчителями. В той час як батько в начальний заклад жодного разу не приходив.

Згідно Довідок від сімейного лікаря слідує, що саме Позивачка дбає про стан здоров?я дітей, на огляди та лікування діти з`являються з мамою, яка піклується про стан здоров`я дітей. Відповідач взагалі не цікавиться станом здоров?я дітей, до сімейного лікаря їх жодного разу не приходив і станом їх здоров?я не цікавився.

Крім того, відповідач не надає жодної матеріальної допомоги, не купує дітям жодних необхідних їм речей (одягу, взуття, ліків, продуктів харчування, канцелярських товарів та іншого приладдя необхідного для участі в навчальному процесі). Він не водить дітей в розважальні заклади, в піцерії, кафе, парки. Не займається оздоровленням дітей, не возить їх на відпочинок на море чи в Карпати. Всі ці дії виконує позивачка з її теперішнім чоловіком. Відповідач навіть не телефонує до дітей, не вітає їх зі святами та взагалі не цікавиться дітьми. Крім того, навіть самі діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , категорично не бажають спілкуватися зі своїм біологічним батьком, яким є відповідач, оскільки він з ними взагалі не спілкується і не приходить до них. Діти ображені на нього за те, що він тривалий час не виявляв до них жодного інтересу, тому зараз вже діти й самі не хочуть його ні чути, ні бачити. Для них батьком став теперішній чоловік позивачки - ОСОБА_5 , який в подальшому має намір усиновити дітей. Позивач позитивно характеризується з місця проживання, має власний стабільний дохід, вона працевлаштована на ТОВ «НВП «АРГОН».

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що має місце ухилення відповідача від виконання обов?язків по вихованню дітей, свідоме нехтування ними, оскільки відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, взагалі не спілкується з дітьми і не бажає цього робити, протягом останніх років не виявляє бажання побачитися чи зустрітися з дітьми та взагалі виявляв байдужість до власних дітей, не гуляє з ними, не поздоровляє дітей зі святами та днем народження. Вказане й стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, залучено до участі в справі Орган опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської ради, який зобов`язано надати письмовий висновок щодо заявлених позовних вимог.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Орган опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської радинадав висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2024 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити, не заперечували щодо заочного розгляду справи, а також суду повідомили, що відповідач не цікавиться життям дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не піклується про них, матеріально їх не утримує. Позивач ОСОБА_1 повідомила, що дітей було переведено до навчального закладу у c. Лука-Мелешківська у 2023 року, до того діти навчалися у закладі міста Вінниці.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день, час та місце судового засідання в порядку, визначеному чинним законодавством, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.

Представник Органу опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської ради Ферчишена Н.В. у судовому засіданні підтримала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, затверджений рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради від 25.09.2024 №136.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Між сторонами виникли правовідносини, які ґрунтуються на вимогах ст. 19, 150, 151-154, 164 - 166, 171 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 22.02.2013 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2023 у справі №127/30352/22 розірвано. Вказане рішення суду набрало законної сили 13.04.2023 (а.с. 11).

У вказаному шлюбі народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.01.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.05.2019 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, відповідно (а.с. 9, 10).

Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2024 у справі №127/6215/24 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, з 23.02.2024 до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 12).

На підставі вказаного судового наказу державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження НОМЕР_6.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню НОМЕР_6 з виконання виконавчого листа №127/6215/24 від 26.03.2024, станом на 01.10.2024 заборгованість по аліментах складає 34526,89 грн (а.с. 53).

09.04.2024 позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 у зв`язку з чим змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с. 20).

Як вбачається із довідок, наданих КЗ «Прибузька гімназія Лука-Мелешківської сільської ради» від 07.06.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 4 класі Комунального закладу, а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вихованцем Дошкільного підрозділу Комунального закладу. Вихованням дітей займається мати ОСОБА_1 , яка бере активну участь у житті дітей, регулярно відвідує заклад, цікавиться їх вихованням, навчанням та спілкується з вихователями та вчителями. Батько ОСОБА_2 контакту із закладом не підтримує, із вчителями та вихователями не спілкується, жодного разу не був присутній на батьківських зборах та заходах (а.с. 13, 14).

Згідно довідок, виданих сімейним лікарем Студинською Л.М. , діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту народження спостерігаються у ЦПМСД №5 м. Вінниці, за весь час діти з`являлися на прийом разом із мамою ОСОБА_1 , яка постійно піклується про здоров`я дітей, виконує призначення лікаря. Батько ОСОБА_2 жодного разу за час спостереження за дітьми не був присутнім на прийомі у лікаря та не цікавився станом здоров`я дітей (а.с. 15, 16).

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію № НОМЕР_3 від 23.05.2024, виданої МКП «УК «Київська», позивач ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_4 , 2014 р.н., та ОСОБА_3 , 2019 р.н., зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Як слідує із довідки №АР_00000064 від 04.06.2024, виданої ТОВ НВП «АРГОН», позивач ОСОБА_1 з 17.10.2022 працює в ТОВ-НВП «АРГОН», займає посаду завідувач виробництва. За період з 01.12.2023 по 31.05.2024 сукупний дохід склав 113669,69 грн (а.с. 18).

За час проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів мешканців будинку, скарг та нарікань на неї не надходило. Компрометуючих матеріалів з правоохоронних органів в МКП «УК «Київська» на ОСОБА_1 не надходило, про що свідчить характеристика вих. №318 від 11.06.2024, видана МКП «УК «Київська» (а.с. 19).

Згідно акту обстеження фактичного місця проживання №105 від 25.06.2024 ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_4 , 2014 р.н., та ОСОБА_3 , 2019 р.н., проживають без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що виконкомом Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області видано довідку №07.02-08/464 від 25.06.2024 (а.с. 22).

Відповідач ОСОБА_2 з 29.05.2012 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру Вінницької міської територіальної громади про реєстрацію місця проживання особи №28029 від 20.07.2024 (а.с. 40).

Органом опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської радинадано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя

у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні

і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування

не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга

статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони

не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку

до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних

та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати

як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох

з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Такий правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом у постановах, зокрема, від 07 лютого 2024 року в справі №455/307/22, провадження №61-16965св23; від 20 березня 2024 року в справі №204/2097/22, провадження №61-951св24; від 24 жовтня 2024 року у справі №199/3287/23, провадження №61-8177св24.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови Верховного Суду від 12 лютого 2024 року у справі №202/1931/22, провадження №1-14340св23; від 28 лютого 2024 року у справі №303/4697/22, провадження №61-16164св23; від 23 жовтня 2024 року у справі №464/2040/23, провадження №61-9216св24).

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява №10383/09; рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява №2091/13).

У рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Іlya Lyapin vs russia» (заява №70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц (провадження №14-327цс18) та Верховним Судом у постановах від 22 листопада 2023 року в справі №320/4384/18, провадження №61-1682св22; від 19 лютого 2024 року в справі №159/2012/23, провадження №61-15840св23; від 21 лютого 2024 року в справі №404/9387/21, провадження №61-13425св23.

Верховний Суд наголошує, що особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків (постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року в справі №320/5094/19, провадження №61-7357св21; від 07 березня 2024 року в справі №947/7448/22, провадження №61-18610св23; від 01 серпня 2024 року в справі №366/52/21, провадження №61-8861св24).

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі №464/2040/23, провадження №61-9216св24).

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі №638/15336/18, провадження №61-13690св20; від 07 лютого 2022 року у справі №759/3554/20, провадження №61-1544св21; від 10 листопада 2023 року у справі №401/1944/22, провадження №61-10115св23; від 15 листопада 2023 року у справі №932/2483/21, провадження №61-5203св23).

За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 133/747/23, провадження № 61-9650св24).

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради від 25.09.2024 №136, Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав по відношенню до його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно цього висновку ОСОБА_2 тривалий час не бере участі у вихованні та утриманні дітей, не виявляє бажання спілкуватися з ними, не цікавиться їх здоров`ям та успіхами у навчанні, не сплачує аліменти, не відвідує навчальний заклад у якому навчаються діти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дітей, свідомого нехтування своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення до своїх батьківських обов`язків та свідомого ухилення від їх виконання.

При цьому з вказаного висновку не вбачається чи запрошувалися батьки для надання пояснень стосовно спірного питання, чи був повідомлений відповідач про те, що буде вирішуватися питання про позбавлення його батьківських прав. У висновку не зазначено причини невиконання відповідачем батьківських обов`язків, не мотивовано своїх висновків, не зазначено чи відповідає таке рішення інтересам дитини та на підставі яких саме зібраних матеріалів зроблено відповідний висновок.

Так, суд зауважує, що вказаний висновок про доцільність позбавлення батьківських прав у сукупності з іншими доказами належно не обґрунтований, зроблений без наведення достатніх доказів, які б підтверджували ухилення відповідача від здійснення батьківських обов`язків, не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, а тому суд може не погодитися із наданим висновком органу опіки та піклування.

При цьому зважаючи, що висновок Органу опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської радимає рекомендаційний характер та не містить доказів того, що відповідач ухиляється від здійснення батьківських обов`язків, а тому сам по собі не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Крім того, у судовому засіданні у відповідності до положень статті 171 СК України, судом також було заслухано думку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що раніше у м. Вінниці разом з ними проживав також ОСОБА_2 , проте востаннє бачив його приблизно 3-4 роки тому. Спілкуватися з ним бажання немає.

Думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Виходячи з пріоритету якнайкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про недоцільність врахування думки малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на його вік та нерозуміння в силу цього правових наслідків позбавлення відповідача батьківських прав стосовно нього, до того ж, дитина не висловила власної ствердної думки щодо необхідності позбавлення батьківських прав її батька.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

В оцінці обставин справи суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Крім того, що позбавлення батьківських право є крайнім заходом, суд враховує також і те, що застосування такого заходу можливе за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Аналогічний правовий висновок викладений ВС у постановах: від 29.04.2020 у справі № 522/10703/18, від 13.04.2020 у справі № 760/468/18, від 11.03.2020 у справі № 638/16622/17, від 23.12.2020 у справі № 522/21914/14.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Надані позивачем докази, на підтвердження позовних вимог, не є достатніми доказами для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки беззаперечно не підтверджують наявність винної поведінки та факт свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання обов`язків з виховання дітей, а також те, що змінити його поведінку у кращу сторону неможливо.

З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено обставин свідомого ухилення батьком дітей від виконання ним своїх батьківських обов`язків та наявність підстав для застосування такого крайнього заходу впливу до відповідача ОСОБА_2 як позбавлення його батьківських прав по відношенню до дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 19, 150, 151-155, 164 - 166, 180-183,191СК України, ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 13, 77-79, 81, 89,141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Органу опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Орган опіки та піклування Лука-Мелешківської сільської ради, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 2, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область.

Повний текст рішення суду складено 13 січня 2025 року.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна