Рішення

від 07.01.2025 по справі 484/6164/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/6164/24

Провадження № 2/484/193/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2025 м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Мельничука О.В.

за участюсекретаря судовогозасідання Голубкової Н.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду м.Первомайська цивільнусправу запозовною заявою адвоката Єрмоленко Анни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Південна Товарна Біржа про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2024 позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Єрмоленко А.В. звернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Південна ТоварнаБіржа, в якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову представник позивача вказала, що 12.03.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5984, а саме квартири, житловою площею 29,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира належала продавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого підприємством «Первомайськдизельмаш» від 01.02.1994 року, зареєстровано Первомайським МБТІ за реєстровим номером 12514. На підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» даний договір купівлі-продажу був укладений в Первомайській філії Південної Товарної Біржі і зареєстрований в "журналі реєстрації біржових угод з нерухомості" за № 5984 від 12.03.2001 року. Всі умови договору і ОСОБА_1 як покупець, і ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , як продавці, виконали, однак через те, що на той час не було передбачено обов`язкове нотаріальне посвідчення угод, що укладені на товарних біржах, то вказаний договір не було нотаріально посвідчено. Наразі виникла необхідність розпорядитися зазначеним нерухомим майном, однак неможливо здійснити державну реєстрацію права власності на будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, через відсутній нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу. З відповідачем у позивача відсутній зв`язок та відсутні дані його місця знаходження, інші продавці ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За таких обставин ОСОБА_1 змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Представник позивача адвокат Єрмоленко А.В. у судове засідання не з`явилася, надала через канцелярію суду заяву про проведення розгляду справи без її участі та без участі позивачки; підтримала позовні вимоги; просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив; правом на відзив не скористався.

Враховуючи положення ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на Південній товарній біржі укладено у письмовій формі договір купівлі-продажу № 5984, за умовами якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 продали, а ОСОБА_1 придбала квартиру, житловою площею 29,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Цей договір не було посвідчено нотаріально. Сторони договору домовились щодо всіх його істотних умов. Повне виконання правочину відбулось ще у 2001 році, оскільки продавці одержали кошти за продаж квартири під час підписання договору, а позивачка виконала усі обов`язки власника щодо утримання та володіння майном.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Оскільки спірний договір купівлі-продажу, укладений та зареєстрований на Південній товарній біржі 12.03.2001 року, то при вирішенні спору підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Закон України "Про власність", Закон України "Про товарну біржу".

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 153 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Сторонами під час укладення даного договору не дотримано вимог ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спірних відносин) щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ст. 48 цього Кодексу.

Статтею 227 ЦК Української РСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

За викладеного слід дійти висновку про те, що правочини, укладені з метою придбання (купівлі) на біржових торгах жилого будинку чи то квартири, мають бути оформлені не лише з дотримання письмової форми договору, а й за обов`язкової умови його нотаріального посвідчення.

Положеннями ч.2 ст. 220 ЦК України регламентовано, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Оскільки ОСОБА_1 повністю виконала умови договору купівлі-продажу та договір не визнавався судом недійсним з підстав недотримання нотаріальної форми, суд приходить до висновку, що остання правомірно набула право власності на квартиру.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо його право оскаржується або не визнається іншою особою.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст. 332 ЦК України право власності на нерухоме майно, якщо відповідно до закону таке право підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.

Обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачена Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачені умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, недійсним.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог, так як знаходить їх доведеними.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 141, 247, 258, 259, 268, 274, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомо ;

третя особа - Південна Товарна Біржа, м.Миколаїв, вул. Наваринська, 3/69, ЄДРПОУ 13854212.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. На заочне рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Повний текст рішення складено 13.01.2025.

СУДДЯ: О. Мельничук