Ухвала

від 13.01.2025 по справі 337/3407/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 337/3407/22

провадження № 51 - 5657 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 1 ст. 187 КК України - на строк 6 років; ч. 1 ст. 152 КК України - на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2023 року щодо ОСОБА_5 постановлено виконувати самостійно.

Цивільний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 21 029, 44 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів у провадженні.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року вирок суду першої інстанції змінено в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 . Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 200 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті вирок залишено без зміни.

Захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо ОСОБА_5 , просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Мотиви Суду

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 6 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 цього Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання

про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни

чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна

із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.

Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись

на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, як воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.

Однак, захисник ОСОБА_4 наведених вимог процесуального закону не дотримався.

Зокрема, адвокат, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не наводить обґрунтування допущення судами таких порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою скасування оскаржених вироку і ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.

Натомість скаржник, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім цього, захисник, посилаючись на недоведеність вини ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 152 КК України, відсутність в діянні засудженого складу вказаних злочинів, наводить доводи щодо суворості призначеного покарання, тобто вказує на підставу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, з огляду на що подана касаційна скарга є суперечливою та непослідовною.

Скаржник також не погоджується з вироком і ухвалою в частині вирішення цивільного позову потерпілої, однак доводів на обґрунтування своєї позиції не наводить та не вказує конкретно, які саме порушення допустили суди при вирішенні даного питання.

Захиснику також слід звернути увагу, що з урахуванням вимог, викладених у ч. 6 ст. 427 КПК України, копії оскаржених судових рішень, як доданих до касаційної скарги додатків, він має додати у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає

за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

З цих підстав Суд постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7