Постанова

від 13.01.2025 по справі 362/306/25

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/306/25

Провадження № 1-кс/362/22/25

У Х В А Л А

13 січня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111140000592 від 11.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,

в с т а н о в и в:

13.01.2025 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111140000592 від 11.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, в якому вона просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221480700:03:011:0001, що розташовується за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Велика Вільшанка, вул. Мостова та розташовані на ній будівлі та інші споруди, шляхом тимчасового позбавлення її власника та інших осіб права розпорядження, користування, відчуження, перетворення, знищення, як добросовісним набувачам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дій щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання на предмет його відповідності вимогам кримінального процесуального закону, прийшов до висновку, що воно не відповідає вимогам, передбачених ст. 171 КПК України.

Положеннями ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до вимог ч.2ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У порушення вимог п.1 ч. 2ст.171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а також не обґрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватиме речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні (відсутня постанова про призначення експертизи, тощо).

У порушення п.3 ч. 2ст.171 КПК України, у клопотанні не зазначено відповідні документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном іншим особам та не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання в цій частині.

Крім того, у клопотанні не зазначено хто є власником майна та у фактичному користуванні кого перебуває вказане нерухоме майно та чи не призведе це до зупинення підприємницької діяльності осіб у фактичному користуванні яких перебуває вказане нерухоме майно.

Аналізуючи вищезазначені положення КПК України, слідчий суддя встановив, що прокурором не додано до клопотання документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Окрім того, у клопотанні не зазначено фактичних даних щодо адрес фізичних, чи юридичних осіб, які є власниками вказаного майна, що позбавляє слідчого суддю можливості виконати вимоги ч. 1ст. 172 КПК Українищодо судового виклику власників майна для розгляду даного клопотання.

Відповідно до ч. 3ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його слідчому, прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не відповідає вимогам, які до нього ставляться, визначеними ч. 1, 2ст. 171 КПК України, а тому клопотання про арешт майна слід повернути прокурору для усунення недоліків та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111140000592 від 11.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Текст ухвали оголошено 13.01.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_4