Ухвала

від 13.01.2025 по справі 367/13323/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/13323/24

Провадження №2-з/367/6/2025

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

13 січня 2025 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Левченко М.Д. про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія 2021", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу.

13 січня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Левченко М.Д., в якій вона просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки:

- кадастровий номер 3210900000:01:177:0029, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка 1ї;

- кадастровий номер 3210900000:01:177:0031, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- кадастровий номер 3210900000:01:177:0030,яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована тим, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Заявник вважає, що існує реальний ризик недобросовісного відчуження відповідачем належного йому на праві власності майна на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

Проте, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу його право, у відповідності до ч.6 ст.154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, те, що додані докази, які свідчать про намір відчужити власне нерухоме майно, що в подальшому утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення, пов`язаного із стягненням грошових коштів, то суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 149-153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левченко Марини Дмитрівни - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на земельні ділянки:

- кадастровий номер 3210900000:01:177:0029, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка 1ї;

- кадастровий номер 3210900000:01:177:0031, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- кадастровий номер 3210900000:01:177:0030,яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя М.П. Одарюк