Рішення

від 09.01.2025 по справі 445/1498/24

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №445/1498/24

Провадження № 2/439/37/25

09 січня 2025 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.

секретар судового засідання Полінчук С.-Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Марин-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю представника позивача адвоката Альховської І.Б.

у с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» звернулась в Бродівський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-300105 від 19 лютого 2021 року, у розмірі 120874,62 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 19 лютого 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 (далі відповідач) було укладено кредитний договірCL-300105.

Відповідно до умов Кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 65000,00 грн на позичковий рахунок відповідача.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором CL-300105 від 19 лютого 2021 року (далі кредитний договір № CL-300105 від 19 лютого 2021 року) належним чином не виконувала, внаслідок чого її заборгованість за кредитним договором складає 120874,62 гривень, в тому числі: строкове тіло 49900,49 грн, прострочене тіло12076,62 грн, строкові відсотки 1892,38 грн, та прострочені відсотки 57005,13 грн.

08 листопада 2023 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена зміна кредитора у зобов`язанні АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» (далі позивач) на підставі договору факторингу із відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами (далі договір факторингу від 08 листопада 2023 року). ОСОБА_1 було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора в зобов`язанні.

З метою досудового добровільного врегулювання спору30 січня 2024 року на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора в зобов`язанні. Дану вимогу відповідачкою залишено без реагування.

У зв`язку із невиконанням відповідачем свого зобов`язання з погашення заборгованості за кредитним договором позивач просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором складає 120874,62 гривень, в тому числі: строкове тіло 49900,49 грн, прострочене тіло12076,62 грн., строкові відсотки 1892,38 грн, та прострочені відсотки 57005,13 грн. Також, позивач просить стягнути понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив від 26 серпня 2024 року у якому зазначила, що вона має право на пільги, а саме не мають нараховуватися штрафні санкції, пені та проценти за користування кредитом, оскільки її чоловік є військовослужбовцем. На підтвердження зазначених обставин подала до суду підтверджуючі документи. Зазначила, що вона повідомляла про це ТОВ «ФК «Марин-Фінанс», однак вони відмовили. Тіло кредиту сплачувати не відмовляється та визнала, що отримувала кредит в сумі 65000,00 грн. Пізніше, 10 вересня 2024 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача зазначає, що з вимогами позивача не погоджується. У відзиві зазначає, що не визнає факт правомірного набуття права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № CL-300105 від 19 лютого 2021 року оскільки позивачем не надано до суду Договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги від 08.11.2023 в повному обсязі, а лише перши та десятий аркуші з Додатком № 1 до договору факторингу. Вказує, що позивач не надав докази щодо отримання відповідачем від первісного кредитора кредитних коштів на суму 65000,00 грн. Посилається на те, що проценти за кредитним договором CL-300105 від 19 лютого 2021 року не підлягають стягненню з 13.01.2023, оскільки з цієї дати її чоловік ОСОБА_2 був призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України. Дані обставини свідчать про те, що на неї поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Просить відмовити в задоволенню позову ТОВ «Мирин-Фінанс» до неї.

Позивач подав відповідь на відзив в якому посилається на обставини зазначені у позовній заві та додатково подав до суду Договір факторингу з доказами оплати по факторингу.

Ухвалою судді від 01 серпня 2024 року відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Засідання у справі призначене на 26 серпня 2024 року. У зв`язку із увімкненням сигналу повітряної тривоги на території Львівської області розгляд справи не відбувся. Розгляд справи призначено на 17 вересня 2024 року. У зв`язку із зайнятістю судді в іншому судовому провадженні, розгляд справи відкладено на 06 листопада 2024 року. Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 02 грудня 2024 року. Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року, у зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання розгляд справи відкладено на 13 грудня 2024 року. 13 грудня 2024 року розгляд справи відкладено на 09 січня 2025 року, у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги на території Львівської області.

В судовому засіданні представник позивача Альховська І.Б., позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Від представника відповідача адвоката Цокало Т.М. надійшла заява у якій вона просить розгляд справи проводити без участі відповідача та її представника.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд встановив таке.

18 лютого 2021 року відповідач подав до АТ « Кредобанк» Анкету-Заяву №CL-300105 на отримання готівкового кредиту. 19 лютого 2021 року між АТ « Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір№CL-300105.

Відповідно до п.1 договору, банк зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (надалі кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк на умовах, визначених цим кредитним договором.

Згідно з п.2.1 Кредитного договору, сума кредиту становить 65000,00 грн. Строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 18 лютого 2026 року (п.2.3 Кредитного договору).

У п. 2.3. Кредитного договору передбачено, що позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів з Позичкового рахунку, вказаного в п.2.5 на наступні цілі та за наступними реквізитами на поточні потреби в сумі 65000,00 грн на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 відкритий у АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 55 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в розі 360 днів), за ставкою визначеною п. 4.1 Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору (п. 4.2 Кредитного договору). У п. 4.5 передбачена орієнтовано реальна процентна ставка 71,19% річних. Щомісячний платіж, згідно з умовами п. 6.2 Кредитного договору становить 3226 грн.

08 листопада 2023 року між АТ «КредоБанк» та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» укладено договір факторингу із відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами. За умовами якого позивач набув право грошової вимоги, серед інших, до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-300105 від 19 лютого 2021 року на суму заборгованості 120874,62 грн, що підтверджується договором факторингу, додатком 1 до договору факторингу.

Підтвердженням оплати за договором факторингу із відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами слугує платіжна інструкція № 1 від 08.11.2023, згідно з якою ТОВ «ФК «Маринс-Фінанс» оплатило АТ «Кредобанк» кошти по договору факторингу.

Відповідач була проінформована про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №CL-300105 від 19 лютого 2021 року на суму заборгованості 120874,62 грн.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором №CL-300105 від 19 лютого 2021 року за період з 19 лютого 2021 року по 08 листопада 2023 року становить 120874,62 грнта складається із:сума заборгованості за тілом кредиту (строкова) 49900,49 грн, сума заборгованості за тілом кредиту (прострочена) 12076,62 грн, сума заборгованості за відсотками (строкова) 1892,38 грн, сума заборгованості за відсотками (прострочена) 57005,13 грн.

Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, направивши на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань від 30 січня 2024 року.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, прізвище після реєстрації шлюбу дружини « ОСОБА_4 ».

З Довідки від 25 січня 2023 року № А/613 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_2 з 13 січня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації.

З первинної медичної картки, на солдата ОСОБА_2 від 28.12.2023, довідки про обставини травми № 123 від 20 квітня 2024 року, довідка про обставини травми № 888 від 31 грудня 2023 року солдата ОСОБА_2 , посвідчення серії НОМЕР_3 виданого на ОСОБА_2 , підтверджується перебування солдата ОСОБА_2 на військовій службі з 13 січня 2023 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-300105 від 19 лютого 2021 року. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

АТ «Кредобанк» виконало взяті на себе зобов`язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку, поданого позивачем, складає 120874,62 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту (строкова) 49900,49 грн, сума заборгованості за тілом кредиту (прострочена) 12076,62грн, сума заборгованості за відсотками (строкова) 1892,38 грн, сума заборгованості за відсотками (прострочена) 57005,13 грн. Суд, з нарахованим розміром заборгованості за кредитним договором № CL-300105 від 19 лютого 2021 року в сумі 120874,62 грн погоджується.

За таких обставин, оскільки позивач, уклавши 08 листопада 2023 року з АТ «Кредобанк» договір факторингу набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №CL-300105від 19лютого 2021року,з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по вказаному договору: сума заборгованості за тілом кредиту (строкова) 49900,49 грн, сума заборгованості за тілом кредиту (прострочена) 12076,62 грн, сума заборгованості за відсотками (строкова) 1892,38 грн, сума заборгованості за відсотками (прострочена) 57005,13 грн що становить 120874,62 грн.

Оцінюючи надані відповідачем докази, а саме первинна медична картка, на солдата ОСОБА_2 від 28.12.2023, довідка про обставини травми № 123 від 20.04.2024, довідка про обставини травми № 888 від 31.12.2023 солдата ОСОБА_2 , довідка про призов ОСОБА_2 на військову службу з 13.01.2023, посвідчення серії НОМЕР_3 , суд вважає, що вказані документи підтверджують той факт, що чоловік відповідача ОСОБА_1 з 13.01.2023 року перебуває на військовій службі.

Відповідно зо Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024, внесено зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким п. 15 ст. 14 викладено в такій редакції «військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Зазначена норма Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набула чинності 18.05.2024. Отже, пільги встановлені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, застосовуються до правовідносин, які виникли після 18.05.2024.

В судовому засіданні встановлено, що проценти за користування кредитом, за кредитним договором №CL-300105 від 19 лютого 2021 року позивач, з моменту придбання права грошової вимоги за договором факторингу від 08 листопада 2023 року, не донараховував. Тому, суд не бере до уваги доводи відповідача, щодо поширення на дані правовідносини положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Щодо доводів представника відповідача, про неправомірне набуття права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, то вони спростовуються поданими та оціненими в судовому засіданні доказами. А саме, договором факторингу від 08 листопада 2023 року, що підтверджує перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача в тому числі по кредитному договору № CL-300105 від 19 лютого 2021 року; платіжною інструкцією, відповідно до якої позивач сплатив фактору кошти по договору факторингу.

Договір факторингу від 08 листопада 2023 року не визнаний недійсним, тому у суду немає сумнівів щодо правомірного набуття позивачем права грошової вимоги в тому числі по кредитному договору № CL-300105 від 19 лютого 2021 року. Відтак, ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» є новим кредитором за вказаним кредитним договором.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача, наведені у відзиві від 10 вересня 2024 року щодо не підтвердження отримання відповідачем від первісного кредитора кредитних коштів на суму 65000,00 грн з огляду на таке.

У відзиві, поданому відповідачем 26 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнала факт отримання нею кредитних коштів у сумі 65000,00 грн від АТ «Кредобанк», та вказувала що здійснювала оплату по кредиту в сумі 3300,00 грн.

Враховуючи умови надання кредиту, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в кредитному договорі, і мав можливість надати суду виписки зі свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від АТ «Кредобанк» на виконання укладеного договору, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до нього, відповідно до законодавства. Зважаючи на вказане, доводи представника відповідача про те, що позивач не надав доказів на підтвердження отримання відповідачем факту отримання коштів, - не обґрунтоване стороною відповідача за допомогою належних та допустимих доказів.

Крім цього, суд зауважує, що вказані кредитний договір № CL-300105 від 19 лютого 2021 року, договір факторингу від 08 листопада 2023 року відповідно до вимог чинного законодавства недійсними не визнані, а отже в силу ст.204ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

У даній справі договір факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними.

У підсумку суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового у розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.1 ч.2ст.141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеномустаттею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу,було надано до суду договір про надання правової допомоги №01/04/24 від 01.04.2024, акт наданих послуг від 31.05.2024 до договору про надання правової допомоги № 01/04/24, із визначенням вартості правничої допомоги, у розмірі 6000 грн, виконаних адвокатом Альховською І.Б. з описом вартості послуг та однієї години.

Таким чином, судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою, поніс витрати на правничу допомогу. А тому, суд дійшов висновку про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин -Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин -Фінанс» заборгованість за договором (кредитним договором) CL-300105від 19лютого 2021року в розмірі 120874,62 грн, в тому числі строкове тіло 49900,49 грн, прострочене тіло 12076,62 грн, строкові відсотки 1892,38 грн, прострочені відсотки 57005,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин -Фінанс» суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «МАРИН-ФІНАНС» код ЄДРПОУ: 43231894, місце знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Академіка Лазаренка, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено до 13 січня 2025 року.

Суддя Т.Л.Войтюк