Рішення

від 09.01.2025 по справі 711/8778/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8778/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

18 грудня 2024 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25.01.2022 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 806403, відповідно до якого відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Після укладення цього договору, товариство із використанням даних відповідача, зазначених у кредитному договору, створює відповідачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується відповідачу через веб-сайт. Товариство зобов`язане перерахувати кошти на рахунок в форматі IBAN/платіжну картку, вказану споживачем, у порядку та строки визначені кредитним договором. Товариство може повідомляти споживача про факт перерахування коштів шляхом відправки інформаційного повідомлення засобами зв`язку (на номер мобільного телефону). Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. Кредит вважається наданим в день перерахування суми кредиту в порядку передбаченому кредитним договором. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення. Нарахування процентів за кредитним договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у кредитному договорі, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені к редитним договором (Графіком платежів). Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кредиту, день надання кредиту враховується, а останній день повернення - не враховується. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день. Розмір процентної ставки, встановлений кредитним договором, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії кредитного договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та погоджується, що використання різних розмірів процентної ставки, зазначених у кредитному договорі (проценти за перший день користування кредитом та поточні проценти), є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов кредитного договору. Сплата поточних процентів здійснюється споживачем в кожну дату внесення платежу, зазначену в Графіку платежів, за період, що передує даті внесення. В будь - якому випадку, при повному достроковому поверненні суми кредиту, проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням суми кредиту. Сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом, споживач доручає товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу. Прострочення Споживачем сплати кредиту (чергового платежу) та/або звернення Товариства до суду про стягнення заборгованості за Договором, не зупиняє нарахування процентів протягом строку, визначеного Кредитним договором. На підставі укладеного договору ТОВ «Слон кредит» перерахувало кредитні кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 у сумі 19000,00 грн. Проте, відповідачем не виконанні належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

Разом з тим, 03.08.2023 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір факторингу № 0308-23, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги в тому числі і до відповідача. Відповідно до Договору факторингу №0308-23 від 03.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржника у сумі 43902,63 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 19000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 24902,63 грн.; сума заборгованості за комісією та пенею 0 грн.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за договором споживчого кредиту №806403 від 25.01.2022 у сумі 43902,63 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000.00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.11.2024 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутність їхнього представника, не заперечують проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі ст. ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.01.2022 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 806403, відповідно до п. 1.1 якого відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно паспорта споживчого кредиту, з яким ознайомлена відповідач, що підтверджується її підписом, вбачається: мета кредиту для споживчих (особистих) потреб, сума/ліміт кредиту 23750,00 грн., процентна ставка 85% річних, тип процентної ставки фіксований. Відсотки за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних), що згідно графіку платежів становить 4750,00 грн.

Отже, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором, згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок відповідачки кошти у сумі 19000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15251 від 25.01.2022. Однак відповідач свої зобов`язання належним чином та у повному обсязі не виконала, у результаті чого виникла заборгованість за вказаним договором, яка згідно розрахунку первісного кредитора станом на 03.08.2023 становить 43902,63 грн.

Крім того, судом також встановлено, що 03.08.2023 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір факторингу № 0308-23, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги набуло право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в реєстрі прав вимоги , що є Додатком до Договору.

Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу № 0308-23 від 03.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 806403 від 25.01.2022 на загальну суму 43902,63 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 19000,00 грн. та заборгованість за відсотками - 24902,63 грн.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимоги позивача підлягають до задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 806403 від 25.01.2022 у загальному розмірі 43902,63 грн.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат за надання правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 11.12.2023, укладеного між позивачем та АБ «Анастасії Міньковської»; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.06.2024 на суму 6000, 00 грн.; копію додаткової угоди № 002932107844 до договору про надання правової допомоги від 27.06.2024; детальний опис робіт виконаних АБ «Анастасії Міньковської» складений 27.06.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 від 02.11.2023.

Відповідно до Детального опису та Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.06.2024, позивач отримав від АБ «Анастасії Міньковської» наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин 1.5 год., вартість - 2 250 грн.; складання позовної заяви 3 год., вартість - 3000 грн.; формування додатків - 1 год., вартість 750 грн., правову допомогу на загальну суму 6000 грн.

За таких обставин, суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) заборгованість за кредитним договором № 806403 від 25.01.2022 у розмірі 43902,63 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., а всього 52325,03 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 25.12.2024.

Головуючий: Н. М. Кондрацька