Ухвала

від 10.01.2025 по справі 754/16246/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:754/16246/24

Провадження №: 2/755/976/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"10" січня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НОВІ КРЕДИТИ»</a>, про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва за підсудністю з Деснянського районного суду міста Києва на підставі ухвали від 21.11.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НОВІ КРЕДИТИ»</a>, про визнання договору недійсним, яка 09.01.2025 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: визнати кредитний договір №00-435275 від 22.10.2021, укладений ТОВ «ФК «НОВІ КРЕДИТИ» недійсним; судові витрати покласти на відповідача.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, з посиланням на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», вважає себе звільненою від сплати судового збору.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Разом з цим, ураховуючи підстави та предмет позову, суд не може погодитись з посиланням позивача у частині звільнення від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, враховуючи наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» регламентовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлюються права споживачів, а також визначається механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 наведеного вище Закону визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Направляючи справу за підсудністю Деснянський районний суд м. Києва в ухвалі від 21.11.2024 виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані недійсністю правочину - кредитного договору. При цьому позивач вказує, що вона не підписувала жодного кредитного договору, її персональні дані незаконно були використані невідомою особою для отримання кредитів та вчинено шахрайські дії, тому, в контексті положень Закону України «Про захист прав споживачів», позивач не може розглядатися як споживач по пред`явленому нею позову. Таким чином на вказаний спір про визнання кредитного договору недійсними не поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», так як підстави поданого позивачем позову зводяться до того, що позивач не є споживачем послуг, оскільки не підписувала та не укладала оспорюваний договір.

Зазначена ухвала не оскаржувалась ОСОБА_1 та набрала законної сили, відтак позивач погодилась із тим, що до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів».

За наведених обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору, оскільки у суду відсутні підстави для застосування положення Закону України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено у 2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб: 3028 гривень.

З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що передбачено викладеними вище нормами законодавства, виходячи з ціни позову та характеру спірних правовідносин, про що надати суду відповідні підтверджуючі документи щодо цього або ж надати суду документи, що підтверджують інші підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НОВІ КРЕДИТИ»</a>, про визнання договору недійсним - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: