Рішення
від 18.09.2024 по справі 757/5850/23-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5850/23

пр. 2-3113/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

справа №757/5853/23

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - АТ «Державного ощадного банку України»

предмет та підстави позову - стягнення коштів

розглянувши у закритому судовому засіданні в загальному порядку провадження в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державного ощадного банку України» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулась ОСОБА_1 із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.12.2022 о 21:58 год. їй стало відомо про те, що з її карткового рахунку, який був відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» було викрадено грошові кошти в сумі 17882,00 грн., невідомою їй особою. 19.12.2022 зранку о 06:37 год., нею було отримано сповіщення на Viber від Oschadbank про списання коштів. Вказує, що грошові кошти були списані з карткового рахунку без її відома. З метою встановлення вказаних підстав зняття грошових коштів та повідомлення про можливе вчинення шахрайських дій з боку невстановлених осіб, вона того ж дня повідомила як працівників банку, так і органи поліції. Так, по даному факту, 19.12.2022 було подано заяву про вчинення шахрайських дій до Коломийського РВ ГУ НП в Івано-Франківській області, за результати розгляду якої встановлено, що грошові кошти було перераховано на банківську карту АТ КБ «Приватбанк», яка належить ОСОБА_2 . Однак, встановити зв`язок з останнім поліції не вдалося можливим, у зв`язку з чим було закінчено перевірку. Після чого, 21.12.2022 від Івано- Франківського обласного управління «Ощадбанку» їй було повідомлено про те, що дану операцію було проведено коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної карти банку з правильним введенням паролів, які відомі лише клієнту. Проте, позивачка вважає, що таку відповідь неможливо надати без детального вияснення обставин справи. Таким чином, вважає, що банк не надав належної відповіді на її звернення та відомості про проведену перевірку, що свідчить про самоусунення відповідача від встановлення обставин проведення такої транзакції та перекладено відповідальність на клієнта. За таких обставин просить суд стягнути з відповідача за рахунок власних коштів списані з її карткового рахунку кошти.

Ухвалою суду від 23.02.2023 у справі за вказаним позовом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

17.05.2023 від адвоката Марущенко Н.О. в інтересах АТ «Державний ощадний банк України» подано відзив у справі, відповідно до якого, позовні вимоги вважає необґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позову та відмічає, що оскаржувана позивачем банківська операція проведена останнім з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, з підтвердженням та правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку. Виходячи з норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постанови Національного банку України «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705, тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк зобов`язаний ідентифікувати його особу. У той же час, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» - та операції з переказу коштів були здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів платіжної картки смс-повідомлень/пуш-повідомлень, які направлялися на фінансовий телефон позивача та були відомі виключно йому, а тому банк безумовно вважає вину клієнта і не несе відповідальності за дії такої особи. Окрім того, вважає, що банк є неналежним відповідачем у справі, оскільки позивач має право вимоги саме до ОСОБА_2 на підставі 1212 ЦК України.

Разом з тим, представник відповідача заявила клопотання про розгляд справи в порядку загального (позовного) провадження у зв`язку зі складним предметом доказування, а також подала клопотання про розгляд справи в закритому режимі, оскільки відкритий судовий розгляд справи може призвести до розголошення інформації, яка містить банківську таємницю та наявна в матеріалах справи.

Крім того, просила залучити в якості третьої особи ОСОБА_2 , на картку якого були перераховані грошові кошти позивачки.

В той же день, представник відповідача АТ «Ощадбанк» - адвоката Марущенко Н.О. подала клопотання про витребування доказів з підстав, викладених у письмовому клопотанні, а саме просила витребувати з АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо переказу здійсненого 18.12.2022 у період часу з 21:40 по 22:00 на картку № НОМЕР_1 в сумі 17700 грн., із зазначенням власника такого рахунку та його ідентифікаційних даних.

Поряд з цим, просила витребувати від оператора, послугами якого користується ОСОБА_1 та яким є ПрАТ «Київстар» інформацію щодо реєстрації абонента за номером телефону НОМЕР_2 з надання персональних даних або отримання ним послуг знеособлено (аноніімно); договір на умовах якого надавались телекомунікаційні послуги за номером НОМЕР_2; інформацію за ідентифікатором мобільного зв`язку НОМЕР_2 щодо часу та тривалості вхідних і вихідних телефонних з`єднань, дати та часу вхідних і вихідних SMS-повідомлень з посиланням на ретранслятор та прив`язку до базових станцій та їх адреси, номерів контрагентів по цих з`єднаннях, а також адреси місцезнаходження в момент кожного вхідного і вихідного з`єднання, ідентифікатора (IMEI та IMSI), з урахуванням нульових дзвінків, дати, часу і тривалості надання послуги всесвітньої системи загального доступу Інтернет, з зазначенням виділених ІР-адрес під час кожного з`єднання, які мали місце з 00:00 год. 04.08.2022 по 00:00 год. 20.12.2022; роздруківку телефонних дзвінків (вхідні та вихідні) та смс-повідомлень (вхідні та вихідні), в тому числі використовуваних за допомогою Інтернет, на номер НОМЕР_2 за період з 00:00 год. 04.08.2022 по 00:00 год. 20.12.2022 включно.

Ухвалою суду від 22.11.2023 відмовлено в задоволенні клопотання в задоволенні клопотання представника відповідача АТ «Ощадбанк» - адвоката Марущенко Н.О. про розгляд справи в порядку загального (позовного) провадження. Продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Клопотання представника відповідача АТ «Ощадбанк» - адвоката Марущенко Н.О. про розгляд справи в закритому судовому засіданні - задоволено. Залучено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалами суду від 22.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів у справі.

В ході судового розгляду судом було направлено ряд запитів до Управління ДМС у Запорізькій області та безпосередньо до Департаменту адміністративних послуг у Запорізькій області щодо надання відомостей реєстрації адреси ОСОБА_2 .

Так, 06.08.2024 до суду від Департаменту адміністративних послуг у Запорізькій області направлено відповідь, згідно якої повідомлено про те, що ОСОБА_2 станом на час надання відповіді у м. Запоріжжя не зареєстрований.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов з наведених підстав. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просив відмовити в його задоволенні.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, оскільки всі учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 04.08.2022 у ТВБВ №10008/1129 філії - Івано-Франківське обласне управління шляхом підписання Костенюк М.М. заяви №474576410/080719 між банком та позивачкою було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанні електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Так, згідно п. 3.1, шляхом підписання зазначеної заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), клієнт беззастережно приєднується до договору комплексного банківсько-обслуговування фізичних осіб в редакції, яка на день підписання заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

У відповідності до п.п.3.6.1. вищевказаної заяви позивачці відкрито поточний рахунок UBAN: НОМЕР_3 ) на умовах тарифного пакету «Зарплатний» відповідно до умов ДБО видано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 .

Номер мобільного телефону повідомлений банку клієнтом, який використовується банком для ідентифікації клієнта, надання сервісів через контакт центр банку, в тому числі, послугу з інформування, та вважається фінансовим номером клієнта номер НОМЕР_5.

З даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» встановлено, що 06.08.2022 08:58 год. з використанням фінансового номера позивачки НОМЕР_5 , на який надходили смс повідомлення, її картка № НОМЕР_4 була успішно зареєстрована в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7».

Для реєстрації (перереєстрації) в системі «Ощад 24/7» необхідно ввести номер карт термін її дії та CVC2-код, що в свою чергу є ідентифікацією платіжного засобу.

Ідентифікацією клієнта, є відправлення банком коду підтвердження реєстрації на фінансовий номер клієнта.

В подальшому, для входу до системи «Ощад 24/7» використовується логін та пароль, що створює клієнт самостійно.

В системі «Ощад 24/7» передбачена авторизація підтвердження операцій за допомогою біометрії.

Вищевикладене підтверджується інструкція користувача системою «Ощад 24/7», яка є у вільному доступі у мережі інтернет на сайті банку www.oschadbane крім цього, 04.08.2022 позивачем замовлено та підключено послугу інформува вигляді Viber - повідомлень у чат боті за фінансовим номером. Всі смс-повідомлення та Viber - повідомлення щодо проведення операцій надало на фінансовий номер Позивачки НОМЕР_5 , що підтверджується відповідними виписками в матеріалах справи.

19.12.2022 зранку о 06 год. 37 хв., ОСОБА_1 було отримано сповіщення на Viber від Oschadbank про списання коштів. Вказує, що грошові кошти були списані з карткового рахунку без її відома.

Після чого, ОСОБА_1 19.12.2022 було подано заяву про вчинення шахрайських дій до Коломийського РВ ГУ НП в Івано-Франківській області, за результами розгляду якої встановлено, що грошові кошти було перераховано на банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, встановити зв`язок з гр. ОСОБА_2 та опитати його по даному факту поліції не вдалось, у зв`язку з чим було закінчено перевірку і направлено мені листа №672/108/56-2023 від 16.01.2023 та довідку за результатами проведення перевірки по матеріалах від 16.01.2023.

В той же день, ОСОБА_1 направлено електронне звернення (ID НОМЕР_6 ) до Департаменту кіберполіції НПУ щодо можливих неправомірних дій з боку невідомої особи для розгляду та прийняття процесуального рішення відповідно до вимог чинного законодавства України. Проте, за твердженням позивачки станом на день подання позову відповіді нею не отримано.

Окрім того, в той же день, ОСОБА_1 відправлено заяву до керуючої ТВБВ №0008/0129 Філії Івано-Франківського обласного управління «Ощадбанк» з проханням розібратися в даній ситуації і повернути кошти на її рахунок.

21.22.2022 Івано-Франківське обласне управління «Ощадбанку» відправлено відповідь № 108.14-07/11/5342828/2022-08/с, в якій зазначено, що дану операцію було проведено коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної карти банку з правильним введенням паролів, які відомі лише клієнту. Також банком зазначено, що зняття грошових коштів з карткового рахунку стало можливим у зв`язку з порушенням вимог Розділу ІХ «Відповідальність клієнта та Банку» Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме «Клієнт зобов?язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Карти тощо».

Як зазначено в ході судового розгляду відповідачем та не заперечувала позивачка, ОСОБА_1 здійснила реєстрацію у UkrKyivMobileBanking «Ощад24/7» та встановила мобільний додаток «Ощад24/7» (Flumo) на фінансовий номер НОМЕР_5 .

Відповідно до даних автоматизованої системи AT «Ощадбанк», спірні операції з переказу коштів 18.12.2022 було здійснено в системі «Ощад24/7» мобільного додатку, який встановлено позивачем на свій пристрій. Операцію по переказу грошових коштів було підтверджено біометричними даними (FaceID/TouchID) або ж з кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку особисто користувачем і відомий тільки їй.

Так, відповідно до Інструкції з реєстрації користувача у Мобільному Ощаді, яка наявна у відкритому доступі у мережі інтернет на сайті Банку www.oschadhank.ua, для реєстрації (перереєстрації) в системі «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) необхідно використання номеру телефону Клієнта, прив`язаного до картки (фінансовий номер), отримання дзвінка від Банку з кодом, чотири останні цифри номеру картки та PIN-код до неї. В подальшому Клієнт встановлює відомий тільки йому логін та пароль до мобільного додатку, а також створює код швидкого доступу та може налаштувати на мобільному пристрою Touch/FaceID (ідентифікація за допомогою відбитка пальця або обличчя) - в цьому випадку наступні входи у додаток та оплати здійснюються без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS.

Відповідно до п. 17.2.9. Договору, до якого приєднався позивач, інформація щодо здійснених Клієнтом операцій в Системі ДБО фіксується в електронних протоколах, які зберігаються у Банку, і які Сторони домовилися вважати належним та допустимим доказом при розгляді судом або іншим компетентним органом, установою спору між ними або спору за їх участю.

Відповідно до п. 17.4.4. ДКБО Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних/авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм- шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з Картковим рахунком Клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач по справі зазначав, що при проведенні спірних операцій вхід до Системи дистанційного банківського обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» (Мобільний ощад) та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки смс-паролів, push-повідомлення які направляються на фінансовий телефон позивача та відомі виключно йому.

Обов`язковою умовою отримання Push-повідомлень є встановлення мобільного додатку «Ощад 24/7» на мобільному телефоні Клієнта/Держателя додаткової платіжної картки та активації функції отримання Push-повідомлень в Системі ДБО «Ощад 24/7», а також наявність доступу мобільного додатку «Ощад 24/7» на мобільному телефоні Клієнта/ Держателя додаткової платіжної картки до мережі Інтернет. Push-повідомлення направляється Банком одноразово та доставляється Клієнту/Держателю додаткової платіжної картки лише в разі виконання умов їх отримання. При цьому Клієнт/Держатель додаткової платіжної картки несе усі ризики, пов`язані із тим, що направлена Банком інформація не буде доставлена вчасно, оскільки отримання Push-повідомлень залежить від декількох чинників, на які Банк не має впливу, таких як: трафік в мережі мобільного зв?язку, місце знаходження мобільного телефону Клієнта/ Держателя додаткової платіжної картки в межах досяжності мережі Інтернет, у роумінгу, а також чи ввімкнений мобільний телефон Клієнта/Держателя додаткової платіжної картки (п. 11.10.6 Договору).

Відповідно до п. 9.15 Договору, Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо.

Згідно п. 9.17 Договору, Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках GooglePay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи.

Відповідно до п. 9.18 Договору, будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології TouchID, FaceID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися.

Згідно з п. 17.3.8. Договору Банк не несе відповідальності за наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису Клієнта, відповідальність за такі операції несе особисто Клієнт, а не Банк.

Обліковий запис - набір реквізитів Клієнта, за якими здійснюється доступ в Системі ДБО до продуктів Клієнта та додаткового сервісу: Пароль, Логін, Одноразовий цифровий пароль/Біометрія, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта TouchID (та подібні)/ FaceID (та подібні) (пп. 132 п. 2.1 Договору).

Таким чином, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування Mobile- банкінг «Ощад 24/7» - та операції з переказу коштів були здійснені коректно, оскільки це можливо лише за наявності реквізитів платіжної картки СМС-повідомлень/Push-повідомлень, які направлялися на фінансовий телефон позивача НОМЕР_5 і були відомі виключно ОСОБА_3 .

Постанова Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 720/1119/19 містить висновок, згідно якого «суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги та не перевірили доводів банку про те, що платіжна система IPAY, через яку було здійснено спірну платіжну операцію, вимагає введення всіх реквізитів картки для можливості перерахування коштів, а без повідомлення цих даних переказ був би неможливим. Тому, спірний платіж не міг відбутися без розголошення особою ідентифікуючих карткових даних».

Суд також звертає увагу на аналогічні правові позиції, що викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2022 по справі № 577/2701/20, згідно з якими «установивши, що операції з переказу спірних коштів здійснені з використанням реквізитів платіжної картки (номер картки, дата закінчення строку дії картки, тризначний код CW2/CVC2, відомий лише держателю, який зберігається лише на платіжній картці) та підтверджено за допомогою технології Mastercard SecureCode (CMC- повідомлення з унікальними одноразовими кодами направлені банком на фінансовий телефон позивачки), апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факту незаконного переказу грошових коштів з її карткового рахунку з вини банку, а тому відповідач не повинен нести відповідальність за ці операції».

Окрім того, суд звернтає увагу на наступне.

Відповідно до п.п. 136, 140, 146 розділу VII «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою правління НБУ № 164 від 29.07.2022, користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку / держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Так, як зазначалось вище, для реєстрації (перереєстрації), входу в систему «Ощад 24/7» на мобільному пристрої необхідні доступ до фінансового номеру, номер картки та PIN-код до неї, до в свою чергу є ідентифікацією платіжного засобу, а ідентифікацією клієнта, є відправлення повідомлень на фінансовий номер клієнта.

Відповідно до положень частини 5 статті 87 Закону України «Про платіжні послуги», до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Крім того у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 по справі №462/5573/16-ц, від

26.10.2022 у справі № 334/2492/21, від 25.07.2023 у справі 577/2701/20 зазначено, що «до моменту повідомлення користувачем (відповідачем) банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк».

У постанові Верховного Суду 10.07.2019 у справі №522/22780/15ц щодо «покладення на клієнта обов`язку нерозголошення (не розкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CW-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Операція з переказу коштів була здійснена в мережі Інтернет з використання реквізитів платіжної картки, у тому числі CW-коду, які відомі тільки власнику картки, AT «Ощадбанк» не повинен нести відповідальність за дану операцію».

У постанові Верховного суду від 11.02.2019 по справі № 552/1543/17 згідно якої «банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для відкритого на його ім?я рахунку та несе відповідальність за їх проведення, у тому числі і за безпідставне списання та видачу банком коштів. Однак, обов`язок відшкодувати, завдані клієнту збитки настає у разі, якщо шкоду спричинено за наявності вини банку і саме через його неправомірні дії або бездіяльність».

Вищевикладені норми права та правові позиції Верховного Суду є спеціальними та підлягають обов`язковому застосуванню до спірних правовідносин.

Поряд з цим, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до банку 19.12.2022, тобто вже після проведених оспорюваних операцій.

Доказів проведення платіжних операцій саме після повідомлення АТ «Ощадбанк» про здійснення спірних трансакцій позивачкою не надано, а відтак, банк не може нести відповідальність за вчинення таких дій.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У постанові Великої Палати Верховного від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Проте, позивачкою не надано доказів, що саме з вини інших осіб та/або представників

банку були перераховані кошти з її рахунку.

Поряд із цим, посилання позивачки на застосування до спірних правовідносин положення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Постанову Правління НБУ №705 від 05.11.2014 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» є необґрунтованими, оскільки вони втратили чинність з 01.08.2022.

Таким чином, наведені в позові доводи та обґрунтування не дають підстав для висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог.

Між іншим, суд вважає необхідним зазначити, що позивачка не позбавлена права звернутися до суду із позовом безпосередньо до ОСОБА_2 (переказ коштів якому було здійснено 18.12.2022) з вимогами про повернення безпідставно отриманих коштів, в порядку ст.. 1212 ЦК України.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

відповідач: акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», 01001, м. Київ, вул. Госпітальна,12г, ЄДРПОУ 09336500.

Суддя Р.В. Новак

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення18.09.2024
Оприлюднено15.01.2025
Номер документу124359935
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —757/5850/23-ц

Рішення від 18.09.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Рішення від 18.09.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 22.11.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 22.11.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 22.11.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 05.08.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 09.10.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 27.07.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 26.06.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 23.02.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні