Постанова

від 13.01.2025 по справі 473/3436/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.01.25

22-ц/812/94/25

Провадження № 22-ц/812/94/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2025 року м. Миколаїв

справа № 473/3436/24

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Травкіною В.Р.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Алдошиної Галини Вікторівни, треті особи: Управління державної казначейської служби України у Вознесенському районі Миколаївської області, Кредитна спілка «Кредитний альянс», про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, постановлену 06листопада 2024 року під головуванням судді Ротар М.М., повний текст судового рішення складений цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Алдошиної Галини Вікторівни про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що належним чином повідомлена позивач не з`явилась в судові засідання, призначені на 24 вересня 2024 року і на 06 листопада 2024 року, та від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. При цьому причини неявки позивача, не мають значення для вчинення даної процесуальної дії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Апелянт зазначала, що нею було отримано лише судову повістку про призначення судового засідання на 06 листопада 2024 року, жодних документів про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 24 вересня 2024 року та судової повістки про виклик в судове засідання 24 вересня 2024 року вона не отримувала. Також заважувала, що у період часу з 30 жовтня по 08 листопада 2024 року вона проходила лікування в медичному закладі у зв`язку із захворюванням цукровим діабетом та фізично не могла з`явитися у судове засідання, призначене на 06 листопада 2024 року. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що суд дійшов хибних висновків про наявність повторної неявки у судове засідання та безпідставно застосував положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Відповідачі та треті особи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачка будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася у судове засідання та від неї не надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Стаття 16ЦК України врегульовує захист цивільних прав та інтересів судом та передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Згідно норм чинного процесуального права, належним повідомленням сторони про день та час розгляду судової справи, є дотримання вимог статей 128 та 130 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 128ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Частиною 4 статті 128 ЦПК України визначено, що судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Відповідно до частини 5 статті 128ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 липня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 24 вересня 2024 року на 14:00 год.

Відповідно до протоколу судового засідання від 24 вересня 2024 року позивачка в судове засідання не з`явилася. Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 14:00 год 06 листопада 2024 року.

Відповідно до протоколу судового засідання від 06 листопада 2024 року, позивачка, повторно в судове засідання не з`явилася.

Разом з тим, в матеріалах справи є лише відомості про вручення позивачці ухвали суду від 02 липня 2024 року про залишення її позовної заяви без руху (а.с. 31) та судової повістки-повідомлення на 06 листопада 2024 року (а.с. 37). Відомостей про направлення та отримання позивачкою судової повістки -повідомлення на 24 вересня 2024 року матеріали справи не містять.

Враховуючи що матеріали справи не містять визначених процесуальним законом доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про призначене у справі судове засідання на 24 вересня 2024 року, висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання є передчасними.

З огляду на викладене, відповідно до приписів ст. 379 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набираєзаконної силиз моментуїї прийняттяі можебути оскарженау касаційномупорядку доВерховного Судупротягом тридцятиднів здня складанняїї повноготексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 13 січня 2025 року