Постанова

від 19.12.2024 по справі 522/21760/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/24/24

Справа № 522/21760/15-ц

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ) до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дачно-будівельний кооператив «Металург», Одеська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Ільченко Н.А. 16 червня 2016 року у м. Одеса, -

встановила:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- про зобов`язання знести самовільно встановлений металевий паркан з хвірткою-загородженням алеї-доріжки загального користування, яка розташована між земельними ділянками позивачів та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та привести межі та площу зазначеної доріжки-проходу між земельними ділянками позивачів у відповідність до конфігурації та площі доріжки загального користування згідно з технічним звітом «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за адресою: АДРЕСА_2 , за 2003 рік»;

- зобов`язати відповідача ОСОБА_1 привести межі та розміри своєї земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 по всьому її периметру у відповідність до встановлених та закріплених меж, площі, конфігурації даної земельної ділянки згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД № 072470 від 17.09.2003 року, планом меж даної земельної ділянки площею 0,0232 га, кадастровий номер: 5110137500:25:008:0036, технічним паспортом на дану земельну ділянку від 08.04.2004 року, інвентаризаційний номер 30499, технічним звітом «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за адресою: АДРЕСА_2 , за 2003 рік»;

- зобов`язати ОСОБА_1 перенести розташування свого балкону-виступу зовнішньої частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 у межі належної їй земельної ділянки згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД № 072470 від 17.09.2003 року, планом меж даної земельною ділянки площею 0,0232 га, кадастровий номер: 5110137500:25:008:0036, та технічним паспортом на дану земельну ділянку від 08.04.2004 року, інвентаризаційний номер 30499;

- зобов`язати ОСОБА_1 перенести розташування свого гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у межі належної їй земельної ділянки, що заступає на сервітут-доріжку-прохід між земельними ділянками ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , й виходить за лінію забудов по АДРЕСА_1 ;

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 4000,00 грн. на користь позивача ОСОБА_2 , та судові витрати у розмірі 4000,00 грн. на користь позивача ОСОБА_3 (т.1 а.с.4-9).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі зазначали, що, по-перше, відповідач ОСОБА_5 , набувши на підставі укладеного між ним і ОСОБА_7 договору купівлі-продажу від 16.04.2004 року за р. № 1753 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , який складається з одного кам`яного житлового будинку під літ. «Н», загальною житловою площею 116,7 кв.м., на земельні ділянці площею 232 кв.м., та на підставі укладеного між ним і ОСОБА_8 договору купівлі-продажу від 11.06.2004 року за р. № 2456 право власності на земельну ділянку площею 0,0232 га по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 072470 від 17.09.2003 року, - навесні 2009 року разом зі своїм батьком ОСОБА_9 , без погодження з позивачами, які є сумісними землевласниками та землекористувачами, самовільно частково захопили сервітут алеї-доріжки загального користування шляхом встановлення металевої огорожі (паркану), чим перекрили прохід, заїзд зі сторони земельних ділянок позивачів, а також збудували гараж на межі земельних ділянок позивачів, чим порушили межі виділених сервітутів; по-друге, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , покращуючи благоустрій своєї садиби, збудували балкон, який нависає над сараєм позивача ОСОБА_2 , і, користуючись цим балконом, палять та кидають недопалки, які летять на дах сараю позивача ОСОБА_2 ; і, по-третє, згодом відповідач ОСОБА_5 подарував вищевказані житловий будинок та земельну ділянку на користь відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2016 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 : 1) знести самовільно встановлений металевий паркан з хвірткою-загородженням з доріжки-проходу загального користування, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 , та привести межі і площу зазначеної доріжки-проходу у відповідність до конфігурації та площі доріжки-проходу загального користування згідно з технічним звітом за 2003 рік «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за адресою м. Одеса, Приморський район, провулок Морський 3-5»; 2) привести межі та розмір належної їй земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , по всьому її периметру у відповідність до встановлених та закріплених меж, площі, конфігурації даної земельної ділянки, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД № 072470 від 17.09.2003 року, планом меж даної земельної ділянки площею 0,0232 га, кадастровий номер 5110137500:25:008:0036, технічним паспортом на дану земельну ділянку від 08.04.2004 року, інвентаризаційний № 30499, технічним звітом за 2003 рік «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за адресою м. Одеса, Приморський район, провулок Морський 3-5»; 3) перенести у межі своєї земельної ділянки розташування свого гаражу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , і заступає на сервітут-доріжку-прохід між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , земельними ділянками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , і виходить за лінію забудов.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок судової будівельно-технічної експертизи, на який посилався суд першої інстанції, не є належним доказом, оскільки експертиза була проведена по іншій справі.

Позивач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що є актовий запис про смерть №5347 від 14.05.2022 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.06.2024 року залучено ОСОБА_4 до участі у справі у якості правонаступника позивача ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони про розгляд справи на 19.12.2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання з`явились ОСОБА_2 та представник ДБК «Металург». У судове засідання не з`явились ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Одеська міська рада.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Одеської міської ради, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 33/1000 ДБК «Металург», який розташований по АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на дачу від 23.06.1998 року за № 3-1269, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 26.08.1998 року під р. № 150 на стор.63 в книзі 6с (т.1 а.с.10).

46/1000 ДБК «Металург», який розташований по АДРЕСА_1 , що в цілому складаються з дачної будівлі літ. «Б», господарських споруд літ. «З, З1, З2, З4, З5,З3», належать на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на дачну будівлю від 19.11.1999 року № 256, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 21.12.2000 року під р. № 150 на стор. 63 в книзі 6с (т.1 а.с.11).

Крім того, ОСОБА_3 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0725 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137500:52:008:0051, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 9459835 від 16.03.2007 року (а.с.12).

Зі вказаного Державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що суміжними землевласниками належної ОСОБА_3 земельної ділянки є: по межі від ОСОБА_10 ; по межі від Б до В ДБК «Металург» (проїзд); по межі від В. до Г ОСОБА_8 ( ОСОБА_1 ); по межі від Г до Д Одеса (пров. Морський); по межі від Д до ОСОБА_11 ; по межі від ОСОБА_12 .

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 29.07.2013 року за р. № 3642, укладеного між нею та ОСОБА_5 , який набув право власності на цей об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2004 року за р. № 1753, укладеного між ним і ОСОБА_13 , яка набула право власності на цей об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.2003 року за р. № 9561, відповідно до якого зазначений житловий будинок з надвірними спорудами в цілому складається з: одного кам`яного житлового будинку під літ. «Н», загальною житловою площею 116,7 кв.м., № 1 огородження, ІІ мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 232 кв.м. (т.1 а.с. 95).

Крім того, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 0,0232 га по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 29.07.2013 року за р. № 3646, укладеного між нею і ОСОБА_5 , який набув право власності на цю земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2004 року за р. № 2456, укладеного між ним і ОСОБА_8 , якій вказана земельна ділянка належала на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 072470 від 17.09.2003 року, зареєстрованого за № 01035050000, відповідно до якого суміжним землевласником (землекористувачем) цієї земельної ділянки по межі землі від А до Б є ОСОБА_3 (т.1 а.с. 94).

Згідно технічного паспорту від 08.04.2004 року, площа земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на праві власності, складає 232 кв.м.

Матеріали справи не містять доказів про те, що на ім`я ОСОБА_1 або ОСОБА_5 видався Державний акт на право власності на згадану земельну ділянку, площею 0,0232 га, по АДРЕСА_1 .

З висновку № СЕ-2-1-121/14 судової земельно-технічної експертизи від 03.12.2014 року, складеному Одеською філією «Судова незалежна експертиза України» вбачається, що у технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за адресою: АДРЕСА_2 », виготовленому КП «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів у 2003 році», міститься Кадастровий план вищевказаної земельної ділянки, з якого встановлено межі доріжки-проходу загального користування між дачними будівлями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (попередні власники ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ) та ОСОБА_2 , а також доріжки-проходу загального користування між дачними будівлями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (попередні власники ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ) (т.1 а.с.29).

При цьому, вхід на земельні ділянки позивачів здійснюється з доріжки-проходу загального користування. Вхід на земельну ділянку відповідача також здійснюється з вищевказаної доріжки-проходу загального користування, а також з іншого проходу (проїзду) з протилежної частини її земельної ділянки.

ОСОБА_1 із вказаним висновком судової земельно-технічної експертизи від 03.12.2014 року категорично не погодилась, у апеляційній скарзі посилалась на те, що висновок судової будівельно-технічної експертизи не є належним доказом, оскільки експертиза була проведена по іншій справі.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась із клопотанням, в якому просила призначити по справі судову будівельно-технічну, земельну експертизу щодо визначення відповідності фактичного розташування спірних будівель, споруд відносно меж земельної ділянки, технічної документації та правоустановчих документів та чи відбулося порушення меж земельної ділянки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.08.2017 року Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної, земельної експертизи було задоволено.

Призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1) Чи відповідають фактичні межі, площа та конфігурація земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 : 1) межам, площі та конфігурації земельної ділянки, зазначеним у Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 072470 від 17.09.2003 року, що посвідчує право власності на дану земельну ділянку; 2) межам, площі та конфігурації земельної ділянки, що містяться у Державному земельному кадастрі; 3) межам, площі та конфігурації земельної ділянки, зазначеним у Технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік;

2) Чи відповідають фактичні межі та площі доріжок-проходів загального користування, а також фактичне розташування огорожі земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на території ДБК «Металург» за адресою АДРЕСА_1 , межам, площі доріжок-проходів, розташуванню огорожі відповідних земельних ділянок, які відображені у Технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік, а саме: 1) доріжка-прохід загального користування між дачними будівлями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 2) доріжка-прохід загального користування між дачними будівлями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

3) Чи входить споруда гараж, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в межі належної ОСОБА_1 земельної ділянки, розмішеної за вищевказаною адресою, відповідно до встановлених і закріплених меж, площі, конфігурації даної земельної ділянки згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 072470, планом меж даної земельної ділянки, закріпленим у Державному земельному кадастрі, Технічним звітом «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік.

Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

З Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29.09.2020 року №17-4216 вбачається, що:

Фактичні межі та площа земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , не відповідає: 1) межам, площі земельної ділянки, зазначеним у Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 072470 від 17.09.2003 року, що посвідчує право власності на дану земельну ділянку; 2) межам, площі земельної ділянки, що містяться у Державному земельному кадастрі; 3) межам, площі земельної ділянки, зазначеним у Технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік.

Конфігурація земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , в цілому відповідаю: 1) конфігурації земельної ділянки, зазначеним у Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 072470 від 17.09.2003 року, що посвідчує право власності на дану земельну ділянку; 2) конфігурації земельної ділянки, що міститься у Державному земельному кадастрі; 3) конфігурації земельної ділянки, зазначеної у Технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік;

У Технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік відсутні дані щодо розмірів меж та площі доріжки-проходу загального користування між дачними будівлями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та доріжки-проходу загального користування між дачними будівлями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Площа доріжок-проходів загального користування між дачними будівлями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території ДБК «Металург» за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Технічного звіту «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік, складає 173,14 кв.м.

Фактична площа доріжок-проходів загального користування між дачними будівлями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території ДБК «Металург» за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами виконання геодезичних робіт, складає 157,57 кв.м.

Таким чином, фактична площа доріжок-проходів загального користування між дачними будівлями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території ДБК «Металург» за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає площі, зазначеній у Технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік, а саме - менше на 15,57 кв.м.

При зіставленні фактичних меж доріжок-проходів загального користування між дачними будівлями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території ДБК «Металург» за адресою: АДРЕСА_1 , визначених за результатами виконання геодезичних робіт, встановлено їх невідповідність:

- межам земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з межами, відображеними у Технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік - межа Б-В (за держактом) зміщена вбік доріжки-проходу загального користування, що збільшило земельну ділянку ОСОБА_1 на 8,02 кв.м.;

- межам земельної ділянки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з межами, відображеними у Технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік - межа зміщена вбік доріжки-проходу загального користування, що збільшило земельну ділянку ОСОБА_2 на 7,55 кв.м.;

- частина території доріжки-проходу загального користування між дачними будівлями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на момент проведення обстеження, знаходились у користуванні ОСОБА_1 .

Частина земельної ділянки площею 7,6 кв.м., яка знаходиться під будівлею гаражу, виходить за межі належної ОСОБА_1 земельної ділянки, розмішеної за вищевказаною адресою, відповідно до встановлених і закріплених меж, площі, конфігурації даної земельної ділянки згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 072470, планом меж даної земельної ділянки, закріпленим у Державному земельному кадастрі, Технічним звітом «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК «Металург» за 2003 рік.

Висновки експерта судової земельно-технічної експертизи від 29.09.2020 року №17-4216 відповідачем не спростовані.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон, а також забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Згідно п. 3.25 ДБН 360-92, для догляду за будівлями та здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни варто застосовувати не менше 1,0 м.

За п. 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року, мінімальна відстань меж межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1 м.

Судами першої та апеляційної інстанції установлено та матеріалами справи і проведених судових експертиз підтверджено, що ОСОБА_1 частково захопила територію (сервітут) доріжки-проходу загального користування шляхом встановлення металевої огорожі (паркану), чим перекрила прохід, проїзд зі сторони земельних ділянок, власниками (землекористувачами) яких є позивачі, чим порушила вимоги пожежної безпеки, ДБН 360-92, СанПтаН 2605-82, ДБН В.1.1-7-202; в результаті перестановки своєї металевої огорожі зменшила ширину проходу до 0,7 м. між огорожею своєї земельної ділянки та огорожею земельної ділянки ОСОБА_2 ; а також збудувала гараж на межі земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушила межі виділених сервітутів згідно геодезичної зйомки М1:500 від 22.03.2012 року та п. 3.25 ДБН 360-92.

Фактично зайнята відповідачем площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 та її межі не відповідають площі 232 кв.м., зазначеної у технічному паспорті на вказану земельну ділянку, крім того, фактична площа доріжок-проходів загального користування між сторонами та території ДБК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає площі, зазначеній у технічному звіті «Топографо-геодезичні роботи по інвентаризації земельної ділянки ДБК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 » за 2003 рік.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільно встановлене загородження та привести межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до встановлених та закріплених меж, є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню.

Одночасно, позивачами на підтвердження своїх доводів про те, що ОСОБА_1 був самовільно збудований балкон, який надвисає над будівлею сараю, який належить ОСОБА_2 , не надано жодного доказу, на підставі чого позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в цій частині не підлягали задоволенню.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи та Висновком експерта судової земельно-технічної експертизи від 29.09.2020 року №17-4216.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2016 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 08 січня 2025 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе