Постанова

від 13.01.2025 по справі 491/1012/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3476/25

Справа № 491/1012/24

Головуючий у першій інстанції Желясков О.О.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала до Ананьївського районного суду Одеської області позов до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради (а.с. 3-6).

10 грудня 2024 року ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області цивільну справу № 491/1012/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради, передано за територіальною підсудністю до Болградського районного суду Одеської області (а.с. 19-19 зворот).

16 грудня 2024 року через Ананьївський районний суд Одеської області ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року. Апелянт не погоджується із оскаржуваною ухвалою та вважає, що дана ухвала підлягає скасуванню, оскільки позов подано в порядку, передбаченому ст. 28 ЦПК України, так як однією із позовних вимог є стягнення аліментів. Тому, апелянт просить скасувати ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 23-25).

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Частиною другою статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради, було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір стосується невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, а вимога про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є похідною та випливає з позовних вимог про позбавлення батьківських прав. Тому, суд першої інстанції виснував, що предмет позовної заяви не містить підстав для застосування правил підсудності за вибором позивача та виключної підсудності (а.с. 19).

З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншого суду.

За загальним правилом, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27 ЦПК України).

При цьому, за ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідно з ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу (ч. 16 ст. 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві (постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19).

Крім того, в разі, якщо в одному позові поєднані вимоги щодо захисту прав дитини разом із вимогою про стягнення аліментів (або оплату додаткових витрат на дитину), такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України (постанови Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 200/11563/18 та від 14 серпня 2024 року у справі №607/5535/22).

Звертаючись до Ананьївського районного суду Одеської області із позовом, ОСОБА_1 просила позбавити відповідача батьківських прав та стягнути з нього аліменти на утримання дитини (а.с. 5). Тобто, з двох заявлених позовних вимог одна (про позбавлення батьківських прав) підлягає розгляду за загальними правилами підсудності, а інша (про стягнення аліментів) за вибором позивача (альтернативна підсудність). При цьому, згідно з витягом з Реєстру територіальної громади місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9), яке відноситься до Ананьївської територіальної громади. За таких обставин, суд першої інстанції не врахував, що позивач використала надане їй процесуальним законодавством право обирати суд, до якого вона може подати позов, та звернулася до Ананьївського районного суду Одеської області відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 ЦПК України за зареєстрованим місцем свого проживання, а отже суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для передачі справи за підсудністю до іншого суду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Вимоги апеляційної скарги про передачу справи на розгляд іншому складу суду в Ананьївському районному суді Одеської області апеляційний суд відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про відвід головуючого судді в суді першої інстанції. При цьому, апеляційний суд зауважує, що згідно з ч. 4 ст. ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, а оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, апеляційний суд на підставі ст. 379 ЦПК України, частково задовольняючи апеляційну скаргу, скасовує оскаржувану ухвалу та направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 10 грудня 2024 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М.Драгомерецький