Ухвала

від 23.12.2024 по справі 202/14443/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/14443/24

Провадження № 1-кс/202/8430/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

23 грудня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИСАМАРСЬКІ САДИ» про скасування арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 12019040000000611 від 02.08.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2024 року ТОВ «ПРИСАМАРСЬКІ САДИ» в особі свого представника ОСОБА_3 звернулося з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:01:115:0072, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить на праві власності ТОВ «ПРИСАМАРСЬКІ САДИ», посилаючись на те, що потреба в арешті майна на теперішній час відпала.

Представник ТОВ «ПРИСАМАРСЬКІ САДИ» ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав.

16 грудня 2024 року в судове засідання з`явився прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , який зазначив, що кримінальне провадження, в межах якого був накладений арешт, закрито в 2019 році.

Слідчим суддею було відкладено судовий розгляд для надання стороною обвинувачення належних доказів закриття кримінального провадження.

В подальшому 23 грудня 2024 року слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними відмітками про завчасне вручення судового повідомлення.

При цьому прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 були надані в судове засідання відомості, що кримінальне провадження № 12019040000000611 закрито 02.10.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню за наступних підстав:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040000000877 від 18.11.2016 за фактом заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 1223285000:01:115:0072, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 .

У цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року (справа № 202/5954/18, провадження № 1-кс/200/6185/2018) був накладений арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:01:115:0072, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та належить ТОВ «ПРИСАМАРСЬКІ САДИ».

В подальшому матеріали досудового розслідування за вказаним фактом були виділені в окреме кримінальне провадження №12019040000000762 від 24.09.2019 року.

30 вересня 2019 року кримінальне провадження №12019040000000762 від 24.09.2019 об`єднано з кримінальним провадженням №12019040000000611 від 02.08.2019.

02 жовтня 2019 року слідчим СУ ГУНП у Дніпропетровській області кримінальне провадження № 12019040000000611 від 02.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 365-2 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень.

Розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує, що відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження і одним із таких заходів є арешт майна.

За положеннями частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, частиною другою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому у частині 4 статті 132 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя бере до уваги, що згідно з долученою до клопотання копією договору купівлі-продажу від 06 грудня 2012 року ОСОБА_5 (продавець) відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Присамарські сади» земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:01:115:0072, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду клопотання про скасування арешту майна зазначений договір недійсним не визнаний. У Єдиному державному реєстрі судових рішень судових рішень про витребування цього майна на користь попереднього власника не виявлено.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України також визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 року зазначив, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

Слід зауважити, що, вирішуючи питання про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя не повинен вдаватися до оцінки правомірності набуття права власності, а має визначити лише чи є підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що, накладаючи арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:01:115:0072, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, слідчий суддя виходив із того, що вказане майно є об`єктом кримінально-протиправних дій, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Водночас 02 жовтня 2019 року кримінальне провадження № 12019040000000611 від 02.08.2019 закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Зазначена постанова на цей час не скасована, тобто є чинною, що було підтверджено прокурором.

Факт закриття кримінального провадження підтверджується наданим у судове засідання актуальним витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань (дата формування 23.12.2024).

Тобто у зв`язку із закриттям кримінального провадження підстави для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпали.

Сам факт закриття кримінального провадження є законодавчою підставою для припинення дії ухвали про арешт майна та скасування всіх заходів забезпечення такого кримінального провадження.

Відтак на сьогодні у держави немає законних підстав для подальшого обмеження права власності чи володіння майном у порядку кримінального судочинства.

При цьому, оскільки арешт накладений на земельну ділянку ухвалою слідчого судді, в інший спосіб аніж як за судовим рішенням (ухвалою слідчого судді) зняти арешт неможливо.

30.06.2020 року Великою Палатою Верховного Суду в пункті 52 постанови у справі № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19, була викладена правова позиція, згідно з якою питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

В даному випадку слідчий заперечень проти скасування арешту не надав, проти скасування арешту не заперечував. Навпаки прокурором було підтверджено факт закриття кримінального провадження у 2019 році.

Отже, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту можливо задовольнити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016040000000877 від 18.11.2016, яке об`єднано з кримінальним провадженням № 12019040000000611 від 02.08.2019, на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:01:115:0072, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Самарівського (раніше - Новомосковського) району Дніпропетровської області.

На переконання слідчого судді, скасуванням арешту цього майна не будуть порушені чиї-небудь права, оскільки правових підстав для його подальшого перебування під арештом у рамках кримінального провадження немає у зв`язку із закриттям кримінального провадження.

В свою чергу, слідчий суддя звертає увагу, що в разі виникнення спору щодо прав на це майно заінтересовані особи не позбавлені можливості вимагати вжиття заходів забезпечення в порядку інших видів судочинства, зокрема цивільного.

Керуючись ст. ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016040000000877 від 18.11.2016, яке об`єднано з кримінальним провадженням № 12019040000000611 від 02.08.2019, на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285000:01:115:0072, що розташована на території Орлівщинської сільської ради Самарівського (раніше - Новомосковського) району Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1