Рішення

від 08.01.2025 по справі 398/4462/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4462/24

провадження №: 2/398/440/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"08" січня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді - Москалик В.В.

з участю секретаря судового засідання - Таран І.О.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шевченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в режимі відеоконференції в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Центральна міська лікарня м.Олександрії" Олександрійської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради Кіровоградської області, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради № 77-к від 22.07.2024 про звільнення ОСОБА_2 з посади лікаря-терапевта приймального відділення №2 у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а також просить змінити дату та формулювання причини звільненняі з роботи ОСОБА_2 , зазначивши дату звільнення 01.12.2023, підставу звільнення «Звільнена за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України» та зобов`язати КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради внести зміни до трудової книжки.

В обґрунтуванняпозову позивачпосилається нате,що ОСОБА_2 з 02.08.2021 працювала на посаді лікаря-нефролога, пізніше - на посаді лікаря-терапевта приймального відділення у КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради». Роботодавець досить часто порушував терміни виплати заробітної плати, виплачував її не в повному обсязі, зокрема, за вересень-жовтень 2023 року жодної виплати не було. 31.10.2023 ОСОБА_2 звільнено з посади лікаря-терапевта приймального відділення згідно з п.5 ст.36 КЗпП України за переведенням до КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради. Позивач зверталась неодноразово до відповідача з вимогою виплатити заробітну плату за вересень-жовтень 2023 року та компенсувати кошти за невикористану відпустку, але отримала відмову та рекомендацію звернутися до ліквідаційної комісії. Разом з тим, відповідач повідомляв, що є правонаступником КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради», у зв`язку з чим вимагає трьохрічного відпрацювання згідно з договором №1 від 08.07.2019. 21.11.2023 позивачка звернулася до відповідача із заявою та просила звільнити її з посади лікаря-терапевта з 01.12.2023 у зв`язку із неодноразовим порушенням права на вчасне отримання заробітної плати. Заяву зареєстровано за вх. №2822 від 21.11.2023. 29.11.2023 відповідач надав під підпис ОСОБА_2 лист вих. №2259 від 29.11.2023, яким відмовив у звільненні. Відповідач наполягав на тому, що не є правонаступником в частині заборгованості по заробітній платі, але вимагає від позивача виконання договору, який було укладено за попереднім місцем роботи, термін якого спливає 31.07.2024. Перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, не отримавши заробітної плати за вересень-жовтень 2023 року за попереднім місцем роботи, не отримавши заробітну плату за першу половину листопада 2023 року у строки, передбачені чинним законодавством та колективним договором, тобто до 22.11.2023, розуміючи, що відповідач має на меті в подальшому примушувати позивачку до праці, але при цьому навіть не оплачувати таку працю вчасно, ОСОБА_2 остаточно вирішила звільнитися. Отримавши відмову у звільненні, 01.12.2023 позивачка звернулася до відповідача повторно із заявою про звільнення з 01.12.2023 за власним бажанням у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати. Позивач вказала, що вважає своїм останнім робочим днем 01.12.2023, просила ознайомити її з наказом та видати трудову книжку. Заяву зареєстровано за вх.№2891 від 01.12.2023. Позивач отримала від відповідача лист вих.№2288 від 04.12.2023, яким відмовлено у звільненні з 01.12.2023 з тих же підстав. 03.01.2024 позивачка звернулася до Національної служби здоров`я України, з метою повідомити про незаконне утримування роботодавцем трудової книжки та про фактичне припинення трудових відносин з 01.12.2023. Національна служба здоров`я України передала звернення позивачки до Державної служби з питань праці. Було проведено позапланову перевірку, виявлено порушення термінів виплати заробітної плати та порушення ч.3 ст.38 КЗпП України щодо розірвання у визначений працівником строк трудового договору за власним бажанням. За наслідками перевірки винесено припис, матеріали перевірки передані до правоохоронних органів у зв`язку з наявністю в діях директора ознак злочину, передбаченого ст.ст. 172, 173 Кримінального кодексу України (лист Держпраці від 08.02.2024). Позивачу стало відомо про те, що її звільнено з 22.07.2024 у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КзпП України на підставі наказу №77-к від 22.07.2024. Позивачка вважає, що не вчиняла дисциплінарного проступку, разом з тим, порушення термінів виплати заробітної плати встановлено Державною службою з питань праці у зв`язку з чим, позивачка вимушена звертатися до суду за захистом своїх прав. Посилаючись на ст. 43 Конституції України, Конвенцію Міжнародної організації праці №29 від 28.06.1930 «Про примусову чи обов`язкову працю», ст. 2, 38, 44, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст.115 КЗпП України позивачка зазначає, що відповідач не мав жодних правових підстав відмовити у звільненні позивачки за її заявою від 01.12.2023, утримувати трудову книжку позивачки та звільнити її 22.07.2024 у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, вважає, що позов задоволенню не підлягає і просить відмовити у задоволенні позову повністю з тих підстав, що ОСОБА_2 була прийнята 01.11.2023 на посаду лікаря-терапевта приймального відділення №2 за переведенням з КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради», 21.11.2023 позивачка звернулася до підприємства з заявою про звільнення її з роботи з 01.12.2023 у зв`язку з порушенням її права на вчасне отримання заробітної плати та проханням виплатити заробітну плату за вересень, жовтень, листопад 2023, на що отримала відмову, оскільки КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради як правонаступник КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» відповідно до рішення сесії Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 22.12.2021 №377 не приймало на свій баланс кредиторські та дебіторські заборгованості та не має відношення до виплати заробітної плати за вересень-жовтень 2023 року. З моменту працевлаштування позивачки на роботу до КП «ЦМЛ м.Олександрії» Олександрійської міської ради до моменту її заяви на звільнення у зв`язку з порушенням її права на вчасне отримання заробітної плати підприємство не порушувало такого права, оскільки відповідно до розділу 7 «Оплата праці» колективного договору КП«ЦМЛ м. Олександрії» Олександрійської міської ради адміністрація підприємства забезпечує дотримання законодавства про оплату праці та здійснює виплату заробітної плати не рідше 2-х разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів (до 7-го та 22-го числа кожного місяця) та не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Коли позивачка звернулася до підприємства повторно із заявою на звільнення, аванс за листопад був виплачений у повному обсязі, а строки виплати заробітної плати (другої частини) ще не настав. Виплата першої частини заробітної плати ОСОБА_2 за листопад 2023 року (аванс) була здійснена двома банківськими операціями: 1 частина 24.11.2023, 2 частина 29.11.2023, що підтверджується витягами з відомостей на перерахування коштів на особові рахунки працівників КП «ЦМЛ м.Олександрії» Олександрійської міської ради (витяги з відомостей № 327 від 24.11.2023 та № 336 від 28.11.2023). Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні; працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили. Разом з тим, у провадженні суду немає відповідних справ в провадженні, а також немає судового рішення, що набрало законної сили, для визнання такого факту. Крім того, між позивачем та КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» було укладено договір № 1 від 08.07.2019 про відпрацювання випускником у закладі охорони здоровя не менше трьох років після закінчення інтернатури, і відповідач як правонаступник зазначеного підприємства приймає на себе договірні зобов`язання попередника згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України. ОСОБА_2 навчалася за державним замовленням в інтернатурі за кошти державного (місцевого) бюджету і за умовами договору № 1 від 08.07.2019 відшкодовує роботодавцю витрати, пов`язані з проходженням інтернатури у разі порушення в односторонньому порядку без поважних причин умов договору, зокрема у разі звільнення протягом терміну обов`язкового відпрацювання, що визначений цим договором (три роки після закінчення інтернатури до 31.07.2024) за власним бажанням або з ініціативи адміністрації за виключенням випадків, передбачених п.п. 1, 2 ст. 40 КЗпП України. Незважаючи, що ОСОБА_2 було двічі відмовлено у звільненні у зв`язку з відсутністю підстав порушення підприємством трудового законодавства, про які ОСОБА_2 вказує у заяві на звільнення, з 02.12.2023 позивачка не з`являлася на роботі без поважних причин. Стосовно прогулів на ОСОБА_2 , починаючи з 02.12.2023, складалися акти та доповідні записки про невихід на роботу без поважних причин, у зв`язку з довготривалим періодом відсутності позивачки на роботі відповідач прийняв рішення щодо її звільнення у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до п. 4 ч. 1 ст.40 КЗпП України.

У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити, з підстав, зазначених в позові. Також зазначила, що факт порушення відповідачем законодавства про працю стосовно позивачки встановлено спеціалізованим органом - Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці в акті позапланової перевірки, проведеної на підприємстві 05.02.2024, за результатами якої винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю. Вважає, що звільнення позивачки на підставі п. 4 ч. 1 ст.40 КЗпП України через сім місяців після її звернення до відповідача 01.12.2023 із заявою про звільнення відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України є незаконним, таким, що порушує її право на працю, трудова книжка до сих пір повернута не була.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначила, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю відповідач не отримував, тому припис не оскаржувався, а акт перевірки не є належним документом, що підтверджує факт порушення законодавства про працю. Наполягає, що станом на дату звернення позивачки із заявою про звільнення від 01.12.2023 були відсутні порушення строків виплати заробітної плати зі сторони відповідача, виплата авансу за листопад здійснена 29.11.2023 з дотриманням умов колективного договору та трудового законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 08.07.2019 Олександрійською центральною районною лікарнею (як роботодавцем) та ОСОБА_3 (як випускником), яка закінчила Український медичний стоматологічну академію, факультет: лікувальна справа (диплом С19 № 013580) було укладено договір № 1 про відпрацювання випускником у закладі охорони здоров`я не менше трьох років після закінчення інтернатури, предметом якого є обов`язкове відпрацювання випускником, який навчався за державним замовленням, в інтернатурі за кошти державного (місцевого) бюджету протягом трьох років після закінчення інтернатури в цьому закладі охорони здоров`я. За цим договором випускник після закінчення інтернатури працевлаштовується на роботу згідно зі спеціальністю та квалфікацією в Олександрійську центральну районну лікарню на посаду лікаря-нефролога.

Відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2 зазначеного договору роботодавець забезпечує оплату праці відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з пп. 2.3.2 п. 2.3 цього договору випускник зобов`язаний відпрацювати у роботодавця на посаді лікаря-нефролога не менше трьох років з моменту укладання трудового договору.

За умовами пп. 3.2.1 п. 3.2 цього договору випускник відшкодовує роботодавцю витрати, пов`язані з проходженням ним інтернатури у разі порушення випускником в односторонньому порядку без поважних причин умов договору, зокрема у разі необґрунтованої відмови від робіт в Олександрійській центральній районній лікарні, а також у разі звільнення протягом терміну обов`язкового відпрацювання, що визначений цим договором, за власним бажанням або з ініціативи адміністрації, за виключенням випадків, передбачених п.п. 1, 2 ст. 40 КЗпП України.

Договір набирає чиності з моменту його підписання і діє до 31.07.2024 (п. 4.3. договору).

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 , прізвище ОСОБА_4 змінено на прізвище ОСОБА_5 згідно з свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 .

Так, 01.08.2019 згідно з копією трудової книжки ОСОБА_2 вона була прийнята на роботу в Олександрійську центральну районну лікарню на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю «внутрішні хвороби» (наказ №82-к від 31.07.2019).

16.08.2019 Олександрійська центральна районна лікарня перетворена у Комунальне некомерційне підприємство «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської районної ради» (рішення Олександрійської районної ради № 481 від 05.06.2019).

13.01.2021 змінено найменування закладу на Комунальне некомерційне підприємство «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» (рішення Олександрійської міської ради № 55 від 24.12.2020).

31.07.2021 звільнена за п. 2 ст. 36 КЗпП України в зв`язку з закінченням терміну проходження інтернатури (наказ № 33-к від 30.07.2021).

01.08.2021 прийнята лікарем-терапевтом терапевтичного відділення поліклініки (наказ №99-к від 30.07.2021).

01.08.2022 переведена на посади: 0,25 ставки лікаря-нефролога терапевтичного відділення поліклініки, 0,25 ставки завідувача, лікаря-нефролога відділення гемодіалізу, 0,5 ставки лікаря-терапевта блоку інтенсивної терапії (наказ №161-к від 01.08.2022).

21.11.2022 переведена на посади: 0,25 ставки завідувача, лікаря-нефролога відділення гемодіалізу, 0,25 ставки лікаря-терапевта терапевтичного відділення, 0,5 ставки лікаря-терапевта палати інтенсивної терапії терапевтичного відділення (наказ №185-АГ від 21.11.2022, наказ №235-к від 21.11.2022).

01.01.2023 переведена лікарем-терапевтом палати інтенсивної терапії терапевтичного відділення (наказ №254-к від 30.12.2022).

07.09.2023 переведена лікарем-терапевтом приймального відділення (наказ №218-к від 06.09.2023).

31.10.2023 звільнена за п. 5 ст. 36 КЗпП України за переведенням в КП «ЦМЛ м.Олександрії» ОМР (наказ № 305-к від 31.10.2023).

01.11.2023 прийнята на посаду лікаря-терапевта приймального відділення №2 за переведенням з КНП «Олександрійська ЦРЛ ОМР» (наказ №39-к від 30.10.2023).

22.07.2024 звільнена у зв`язку з прогулом без поважних причин п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ № 77-к від 22.07.2024).

Також суд встановив, що рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 22.12.2021 № 377 "Про реорганізацію закладів охорони здоров`я" міська рада вирішила припинити юридичну особу публічного права комунальне некомерційне підприємство «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» (код ЄДРПОУ 01995077) шляхом приєднання до комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 05493838), правонаступником припиненої особи КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» визнано КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 05493838), створено ліквідаційну комісію з припинення КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради».

Рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 03.11.2023 №719 "Про затвердження передавального акта" затверджено передавальний акт основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, виробничих запасів КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» до правонаступника КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради. У передавальному акті, який є додатком до зазначеного рішення, зазначено, що члени комісії з припинення КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» (код ЄДРПОУ 01995077) склали цей акт про те, що всі оборотні та необоротні активи, а також активи і пасиви переходять до правонаступника - КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 05493838), при цьому у розділі ІІІ "Поточні зобов`язання" в пасиві балансу код рядка 1630 "Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці" стоїть прочерк.

Також відповідно до акта передачі договорів про відпрацювання випускником у закладі охорони здоров`я після закінчення інтернатури, затвердженого директором КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради 01.11.2023, члени комісії з припинення КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» (код ЄДРПОУ 01995077) склали цей акт про те, що відповідно до розроблених графіків звільнення та переведення працівників КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» на постійну роботу до КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради права, обов`язки та інші умови договорів про відпрацювання випускником у закладі охорони здоров`я після закінчення інтернатури переходять до правонаступника - КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради, зокрема, за договором № 1 від 08.07.2019 про відпрацювання випускником у закладі охорони здоров`я не менше трьох років після закінчення інтернатури.

Також з матеріалів справи вбачається, що 21.11.2023 ОСОБА_2 звернулася до роботодавця КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради із заявою (зареєстровано за вх. №2822 від 21.11.2023) про звільнення її з посади лікаря-терапевта приймального відділення з 01.12.2023 у зв`язку із неодноразовим порушенням права на вчасне отримання заробітної плати, просила 01.12.2023 виплатити у повному обсязі заробітну плату за вересень, жовтень та листопад 2023 року, компенсувати заробітну плату за час невикористаної відпустки та інші належні їй виплати, ознайомити її з наказом про звільнення та видати належно оформлену трудову книжку.

У відповідь на заяву листом від 29.11.2023 №2259 КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради повідомило ОСОБА_2 , що її було переведено до КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради з 01.11.2023 у зв`язку з приєднанням КНП «Центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» до підприємства, отже заборгованість з виплати заробітної плати за вересень та жовтень 2023 року виникла за попереднім місцем роботи ОСОБА_2 , КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради не є правонаступником в частині заборгованості, запропоновано звернутися до ліквідаційної комісії КНП «Центральна районна лікарня Олександрійської міської ради». Щодо звільнення зазначено, що ОСОБА_2 працює відповідно до договору, укладеного за попереднім місцем роботи, термін якого спливє 31.07.2024, тому звільнення з 01.12.2023 неможливе.

01.12.2023 ОСОБА_2 повторно звернулася до роботодавця із заявою (зареєстровано за вх.№2891 від 01.12.2023) про звільнення з 01.12.2023 у зв`язку з порушенням її прав як працівника, а саме порушення строків та невиплата заробітної плати за вересень, жовтень та листопад 2023 року, станом на 01.12.2023 належні розрахунки не проведено. Зазначила, що 01.12.2023 зявилася для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки, проте отримала відмову, про розгляд заяви про її звільнення не повідомлено. Вважає своїм останнім робочим днем 01.12.2023, просила в найкоротший термін звільнити її з посади лікаря-терапевта приймального відділення за власним бажанням у зв`язку з порушенням її прав як працівника (порушення термінів виплати та невиплата заробітної плати), ознайомити її з наказом про звільнення та видати належним чином завірену копію наказу і належно оформлену трудову книжку, провести належні їй виплати, в тому числі компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату.

У відповідь на повторну заяву листом від 04.12.2023 №2288 КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради повідомило ОСОБА_2 , що її було переведено до КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради з 01.11.2023 у зв`язку з приєднанням КНП «Центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» до підприємства, заборгованість з виплати заробітної плати за вересень та жовтень 2023 року виникла за попереднім місцем роботи ОСОБА_2 , КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради не є правонаступником в частині заборгованості, запропоновано звернутися до ліквідаційної комісії КНП «Центральна районна лікарня Олександрійської міської ради». Щодо звільнення зазначено, що ОСОБА_2 працює відповідно до договору, укладеного за попереднім місцем роботи, термін якого спливє 31.07.2024, тому звільнення з 01.12.2023 неможливе.

За заявою позивачки від 03.01.2024 Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці щодо порушення законодавства про працю в частині припинення трудового договору з КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради листом від 08.02.2024 №ПС/3.2/514-ЦА-24 повідомлено ОСОБА_2 , що у лікарні проведено позапланову перевірку, за результатами якої, зокрема, встановлено, що заробітна плата за листопад виплачена ОСОБА_2 з порушенням строків, визначених колективним договором і ч. 1 ст. 115 КЗпП України, а саме 24 і 29 листопада, 18 грудня 2023 року. Отже, в ході перевірки виявлено порушення ч. 3 ст.38 КЗпП України щодо розірвання у визначений працівником строк трудового договору за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Зазначено, що за наслідками перевірки внесено припис, матеріали перевірки передані до правоохоронних органів у зв`язку з наявністю в діях директора ознак злочину, передбаченого ст.ст. 172, 173 Кримінального кодексу України

Згідно з актом № ПС/КР/3931/008 від 05.02.2024, складеним Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради, встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 38 КЗпП України щодо розірвання у визначений працівником строк трудового договору за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, а саме ОСОБА_2 подала заяву (вх. № 2891 від 01.12.2023), в якій просить звільнити її за власним бажанням у зв`язку з порушенням прав (порушення термінів та невиплата заробітної плати), у відповіді від 04.12.2023 № 2288 зазначено, зокрема, що звільнення з 01.12.2023 неможливе. Колективним договором встановлено терміни виплати заробітної плати до 7 та 22 числа. Заробітна плата ОСОБА_2 за листопад 2023 рік виплачувалася 24.11.2023 в сумі 2760,00грн, 29.11.2023 в сумі 3657,00грн та 18.12.2023 в сумі 10622,65 грн, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України.

Приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПС/КР/3931/0085/П від 08.02.2024, складеним Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці, зобов`язано директора КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради Приходька В.М. до 08.03.2024 забезпечити додержання норм законодавства про працю, а саме у зв`язку з виявленням порушення ч. 3 ст.38 КЗпП України: трудовий договір, укладений на невизначений строк, не розривається у строк, про який просить працівник, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. За даними, зазначеними в приписі, два примірники припису направлено об`єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення 08.02.2024.

Відповідно до службової записки головного державного інспектора відділу з питань праці східного регіону управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці від 23.04.2024 стосовно закриття припису про усунення порушень законодавства про працю від 08.02.2024 № ПС/КР/3931/0085/П інформація з приводу виконання припису як у визначений термін, так і на теперішній час не надійшла. Питання звільнення ОСОБА_2 , стосовно яких проводилася перевірка, розглядаються в Олександрійському міськрайоному суді (справа №398/1125/24).

Згідно зкопією листаКНП «Олександрійськацентральна районналікарня Олександрійськоїміської ради»від 02.04.2024№ 252заробітна платалікаря-терапевта ОСОБА_2 за вересень2023року булавиплачена врозмірі 20452,68грн -08.12.2023та зажовтень 2023року булавиплачена двомаплатежами:аванс урозмірі 4000грн -20.10.2023та заробітнаплата врозмірі 39275,94грн -21.12.2023(довідкапро заробітнуплату додається,заборгованість станомна 01.04.2024відсутня). Такождодані копіївитягів звідомостей наперерахування коштівна особовірахунки працівниківКНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» ОСОБА_2 виплачено за вересень 2023 р. зарплату в сумі 20452,68 грн (витяг з відомості № 250 від 08.12.2023), за жовтень 2023р. аванс у сумі 4000 грн (витяг з відомості № 240 від 20.10.2023), за жовтень 2023 р. зарплату в сумі 39275,94 грн (витяг з відомості № 256 від 21.12.2023).

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ОСОБА_2 була звільнена з посади лікаря-терапевта приймального відділення в КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» 31.10.2023 на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України за переведенням, і прийнята 01.11.2023 в КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» на посаду лікаря-терапевта приймального відділення №2, і матеріали справи не містять доказів правонаступництва КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради в частині зобов`язань КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» з виплати заборгованості з оплати праці працівникам реорганізованого підприємства, суд вважає необгрунтованими доводи позивача в частині порушення відповідачем строків виплати заробітної плати ОСОБА_2 за вересень, жовтень 2023 року.

Відповідно до копій витягу з відомості № 327 від 24.11.2023 на перерахування коштів на особові рахунки працівників КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради за першу половину листопада 2023 року ОСОБА_2 виплачено 2760,00 грн та витягу з відомості № 336 від 28.11.2023 на перерахування коштів на особові рахунки працівників КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради за листопад 2023 року ОСОБА_2 виплачено 3657,00грн, зазначена сума за поясненнями представника відповідача фактично виплачена 29.11.2023.

Відповідно до копії колективного договору КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради, укладеного та затвердженого 11.07.2022, у пп. 7.2.1 п. 7.2 розділу 7 адміністрація КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради зобов`язується забезпечити дотримання законодавства про оплату праці; забезпечити виплату заробітної плати не ріде 2-х разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів (до 7-го та 22-го числа кожного місяця), та не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається цим договором та становить не менше 50% оплати за фактично відпрацьований час.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

За поясненнями представника відповідача, період для виплати першої частини заробітної плати (авансу) відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 колективного договору визначається 22-им числом розрахункового місяця, при цьому представник відповідача вважає, що строк виплати першої частини заробітної плати за листопад 2023 року ОСОБА_2 дотримано підприємством, оскільки колективним договором та законодавством встановлено, що виплата заробітної плати має здійснюватися не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, тобто до 29-го числа місяця, в якому здійснюється нарахування першої частини заробітної плати, у той час як аванс за листопад 2023 року було сплачено позивачці в повному обсязі 29.11.2023.

Суд вважає зазначене розуміння положень колективного договору КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради та ч. 1 ст. 115 КЗпП України помилковим, оскільки у такому випадку виплата другої частини заробітної плати за листопад 2023 року з урахуванням вимог законодавства мала бути здійснена підприємством не пізніше наступного дня (останній день місяця), що фактично нівелює положення ч. 1 ст. 115 КЗпП України про виплату заробітної плати не рідше двох разів на місяць.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що норма ч.1 ст. 115 КЗпП України про виплату заробітної плати працівнику не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, при застосуванні до спірних правовідносин стосується місяця, за який здійснюється виплата заробітна плата, в цілому.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами представника позивача, що станом на дату звернення ОСОБА_2 з заявою про звільнення від 01.12.2023 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради допущено порушення законодавства про працю в частині своєчасної виплати заробітної плати (першої частини) за листопад 2023 р. ОСОБА_2 .

Разом з тим, позивач не оскаржує в цій справі відмову КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради у розірванні трудового договору з ОСОБА_2 за її заявою про звільнення від 01.12.2023 відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Згідно з копією витягу з наказу від 22.07.2024 № 77-к ОСОБА_2 , яка працювала згідно договору № 1 від 08.07.2019, 22.07.2024 звільнено директором КП«Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради ОСОБА_6 з посади лікаря-терапевта приймального відділення № 2 у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації згідно з абз. 5 ст. 43-1 КЗпП України, підстава: доповідні та акти заступника медичного директора про невихід на роботу.

Відповідно до копії акта Олександрійської міської ради від 02.12.2023 про невихід на роботу лікаря-терапевта приймального відділення ОСОБА_2 , складеного медичним директором КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Чемойдан В. в присутності лікаря-кардіолога приймального відділення № 2 Гарагуля О. та лікара-терапевта приймального відділення № 2 Дахній О., 02.12.2023 лікар-терапевт приймального відділення ОСОБА_2 була відсутня на роботі без поважних причин. Згідно з копією доповідної від 02.12.2023 медичного директора Чемойдан В. лікар-терапевт приймального відділення №2 ОСОБА_2 не вийшла на роботу 02.12.2023 згідно затвердженого робочого графіку, про причини невиходу не попередила.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Так, предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування наказу відповідача про звільнення від 22.07.2024 №77-к на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та внесення змін до трудової книжки щодо звільнення позивачки 01.12.2023 згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України, а підставою позову незаконність звільнення на підставі зазначеного наказу у зв`язку з тим, що позивачка вважає, що їй незаконно було відмовлено відповідачем у звільненні за її заявою від 01.12.2023 відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, оскільки станом на 01.12.2023 були порушені її права працівника на своєчасне отримання заробітної плати в порушення ч. 1 ст. 115 КЗпП України, а саме не виплачена заробітна плата за вересень, жовтень 2023 року та несвоєчасно виплачено першу частину заробітної плати (аванс) за листопад 2023 року. Позивачка вважає, що роботодавець не може змусити її продовжувати працювати після незаконної відмови у звільненні, бо це є примусовою працею, зазначає, що не вчиняла дисциплінарного проступку, при цьому позивачка була звільнена більш ніж через сім місяців після її звернення з заявою про звільнення від 01.12.2023, що є порушенням її права на працю, трудова книжка їй видана не була.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особина захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За правовими позиціями Верховного Суду, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Верховний Суд у постанові від 28.03.2019 у справі № 755/3495/16-ц вказує, що норми КЗпП України визначають механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначають способи захисту прав працівників. Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення. Питання дотримання визначеної законом процедури звільнення працівника повинно бути з`ясовано в межах вирішення справи щодо законності такого звільнення та обрано засіб правового захисту у разі установлення порушеного права чи інтересу позивача.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позивачка не наголошує на порушенні відповідачем визначеної законом процедури звільнення працівника на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, з огляду на обставини справи заперечує сам факт її прогулу без поважних причин.

Разом з тим, одночасно з вимогами про визнання незаконним та скасування наказу відповідача про звільнення від 22.07.2024 № 77-к відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, позивачка просить суд змінити дату та формулювання причини звільнення ОСОБА_2 , зазначивши дату звільнення - 01.12.2023 та підставу звільнення - «Звільнена за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю згідно з ч. 3 ст.38 КЗпП України» та зобов`язати відповідача внести зміни до трудової книжки.

Згідно із ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Розірвання трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.08.2022 у справі №369/1906/18, за змістом ст. 38 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи працівника і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до розірвання цього договору і які працівник визначає самостійно. У разі якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (ч. 3 ст. 38 КЗпП України) не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору. При незгоді роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 КЗпП України, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 04.12.2023 відмовив у розірванні трудового договору з ОСОБА_2 , відмовивши позивачці у звільненні за заявою від 01.12.2023, і зазначену відмову позивач оскаржила до суду, зокрема позивачка у справі №398/1125/24 просить суд зобов`язати відповідача звільнити її з посади лікаря-терапевта приймального відділення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю (ухвала Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.09.2024 у справі №398/1125/24 про зупинення провадження у справі, текст якої міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень), однак у зв`язку зі звільненням її 22.07.2024 на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, вважаючи таке звільнення незаконним, звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування відповідного наказу, а також за наслідками скасування спірного наказу про звільнення просить змінити дату та формулювання причини звільнення та зобов`язати відповідача внести зміни до трудової книжки про її звільнення 01.12.2023 за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Разом з тим, у справі, що розглядається, не заявлялися позовні вимоги до відповідача про зобов`язання звільнити позивачку на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України відповідним наказом відповідача згідно з її заявою про звільнення від 01.12.2023, а також не обґрунтовано правових підстав внесення змін до трудової книжки позивачки про її звільнення у випадку скасування наказу відповідача про звільнення від 22.07.2024 № 77-к та за відсутності наказу про звільнення на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України.

За таких обставин, задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 22.07.2024 №77-к про звільнення позивачки не призведе до поновлення її прав, а належним способом захисту прав у такому випадку є вимоги про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, у позові слід відмовити повністю з підстав обрання позивачкою неналежного та неефективного способу захисту, оскільки саме лише визнання незаконним та скасування спірного наказу про звільнення не призведе до поновлення прав позивачки та виникнення підстав для внесення до трудової книжки позивачки запису про її звільнення відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Керуючисьст.ст.259,263, 264,265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.01.2025.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК