Ухвала

від 08.01.2025 по справі 207/6347/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/80/25 Справа № 207/6347/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (приймає участь в режимі відеоконференції),

представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ТОВ "ЛЄТРЄЙД" - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ТОВ "ЛЄТРЄЙД" - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 грудня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12024041780001103,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 грудня 2024 року накладено арешт на речові докази , які було вилучено 30 листопада 2024 року, а саме:

- бульдозер «SHANTUІ» модель SD13 , NО : НОМЕР_1 , жовто-сірого кольору , який після огляду було переміщено на промисловий майданчик підприємства КП КМР «Комунальник» та на місці опечатано двері пластиковими стяжками з номерами : 2308683 та 2308618 ; - ключі від бульдозера «SHANTUІ» модель SD13 , опечатаного до спец. пакету НПУ PSP1326658 .

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки вказане майно є речовими доказами.

Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ТОВ "ЛЄТРЄЙД" - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить ТОВ "ЛЄТРЄЙД", а саме: бульдозер «SHANTUІ» модель SD13, NО : НОМЕР_1, жовто-сірого кольору та ключі від бульдозера «SHANTUІ» модель SD13.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при постановленні ухвали слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку про те, що арештоване майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, при цьому відповідна постанова про визнання вказаного майно речовим доказом в матеріалах справи відсутня.

В матеріалах справи наявна постанова про визнання речовим доказом та передачу на зберігання від 30.11.2024 року, при цьому, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР лише 01.12.2024 року, що є порушенням ч. 2 ст. 214 КПК України.

Крім того, слідчим не обґрунтовано наявність речового доказу, оскільки сукупність матеріалів кримінального провадження свідчить про сумнівні докази щодо достовірності події, що мала місце 30.11.2024 року, так як матеріали справи не містить доказів щодо роботи бульдозера, документів, які підтверджують право власності на бульдозер, відсутні відомості про місце/координати отримання травми ОСОБА_8 , яка 01.12.2024 року була допитана в якості потерпілої, перебуваючи у реанімаційному відділенні лікарні.

Разом з тим, характер отриманих травм ставить під сумнів, що потерпілу переїхав саме бульдозер з гусеницями, при цьому відповідні медичні документи щодо отриманих травм ОСОБА_8 матеріали справи не містять.

Зазначає, що показання свідка ОСОБА_9 є сумнівними , так як він є зацікавленою особою, оскільки працює в Комунальному підприємстві Кам`янської міської ради «Комунальник», займає посаду завідувача звалища та є відповідальною особою за несанкціоноване перебуванням третіх осіб на звалищі.

Посилається на те, що клопотання про арешт майна не відповідає положенням ст. 171 КПК України, так як не зазначено мету накладення арешту.

Слідчим суддею не були вирішенні питання, які мали бути вирішеними відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, не було вирішено питання розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника бульдозеру.

Заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ТОВ "ЛЄТРЄЙД" - адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу, позицію прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно із п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповіднодо ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, згідно із наданими до клопотання матеріалами у провадженні ЧЧ ВП №2 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2024 року за №12024041780001103, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України за фактом того, що 30.11.2024 року о 11:16 годині ОСОБА_8 , перебуваючи на території підприємства КП КМР "Комунальник" за адресою: м. Кам`янське, вул. Дорожня, 64, внаслідок порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою отримала травму у вигляді зламу кісток тазу, закритого зламу гомілки та сочетаної травми тіла.

Відповідно до матеріалів справи 30 листопада 2024 року було проведено огляд місця події на території сміттєзвалища , що розташоване за адресою : м. Кам`янське , вулиця Дорожня , 64, де під час огляду , а саме за координатами Google maps : 48.4760566 ; 34.6293622 по накатаній ґрунтовій дорозі було виявлено бульдозер «SHANTUI» модель SD13 , NO : НОМЕР_1 , жовто-сірого кольору , який після огляду було переміщено на промисловий майданчик підприємства КП КМР «Комунальник» з метою унеможливлення розукомплектування даного промислового засобу та на місці опечатано двері пластиковими стяжками з номерами : 2308683 та 2308618 , після чого вищевказаний бульдозер було передано завідуючому звалища КП КМР «Комунальник» на відповідальне зберігання . Окрім цього, під час огляду було вилучено ключі від бульдозера «SHANTUІ» модель SD13 та опечатано до спец. пакету НПУ PSP1326658 .

Постановою слідчого вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024041780001103.

Мотивуючи клопотання, слідчий просив накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів для подальшого проведення слідчих дій.

З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, та відповідно до ч.1 ст.170 КПК України існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, отже, арешт на зазначене майно був накладений з дотриманням вимог закону з метою збереження речових доказів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що матеріали справи не містить доказів щодо роботи бульдозера, документів, які підтверджують право власності на бульдозер, відсутні відомості про місце/координати отримання травми ОСОБА_8 , яка 01.12.2024 року була допитана в якості потерпілої, перебуваючи у реанімаційному відділенні лікарні, спростовується показами потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 .

Крім того, прокурор під час апеляційного перегляду зазначив, що у провадженні призначена судова молекулярно-генетична експертиза для встановлення генетичних ознак зі змивів, що зроблені на стерильні марлеві тампони з правих та лівих ричагів керування бульдозера. Також є необхідність у перевірці технічної справності вилученого бульдозера.

Також під час апеляційного перегляду прокурором була надана копія довідки з КНП КМР "МЛШМД" від 07.01.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_8 знаходиться на лікуванні у відділенні травматології та ортопедії, з приводу сполученої травми тіла, у зв`язку з чим відповідна судово-медична експертиза буде проведена після завершення лікування.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що матеріали справи не містять документів, які підтверджують право власності на бульдозер,- не впливають на висновки суду, оскільки до апеляційної скарги додано свідоцтво про реєстрацію технологічного транспортного засобу гусеничного бульдозеру SHANTUІ, SD13 ( а.п. 38), а те, що показання свідка ОСОБА_9 є сумнівними , так як він є зацікавленою особою, колегія судів вважає такими, що не впливають на висновки суду та не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення, та вважає такими обставинами, що будуть встановлюватись під час досудового розслідування.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи наявна постанова про визнання речовим доказом та передачу на зберігання від 30.11.2024 року, при цьому, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР лише 01.12.2024 року, що є порушенням ч. 2 ст. 214 КПК України, не є слушним, так як відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу на зберігання від 30.11.2024 року вбачається, що в ній викладені обставини щодо відомостей, які внесені 01.12.2024 року до ЄРДР за №12024041780001103, тобто зазначення у постанові дати "30.11.2024 року" є опискою та не впливає на висновки суду.

Посилання в апеляційній скарзі, що клопотання слідчого на містить відомостей, передбачених ст. 171 КПК , є необґрунтованим, так як відповідно до матеріалів клопотання зазначено, що метою арешту є запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення використання, перетворювання, пересування, передачі, відчуження речових доказів, виявлених та вилучених під час проведення місця огляду події 30.11.2024 року.

Враховуючи викладене, накладений арешт відповідає зазначеній у клопотанні меті арешту щодо збереження речового доказу у кримінальному провадженні, що вказує на співрозмірність обмеження права власності на цьому етапі досудового розслідування.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги на цьому етапі досудового розслідування не вбачається. У випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ТОВ "ЛЄТРЄЙД" - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 грудня 2024 року - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 грудня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12024041780001103 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4