Ухвала

від 13.01.2025 по справі 444/74/25

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/74/25

Провадження № 2-о/444/90/2025

УХВАЛА

про повернення заяви

13 січня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, юридична адреса: 80300 м.Жовква, пл.Вічева, 1, Львівського району Львівської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,-

В С Т А Н О В И В :

В Жовківський районний суд Львівської області 09.01.2025 року надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить визнати недієздатною його тітку ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши матеріали заяви, вважаю, що таку заяву належить повернути заявнику, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Статтею 300 ЦПК України визначено правові підстави призначення особі опікуна одночасно із визнанням його недієздатним, звільнення опікуна від його повноважень, призначення іншого опікуна.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членом її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Статтею 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що ознаками сім`ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї», членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Таким чином, названим вище рішенням Конституційного Суду України визначено, що близькими родичами є рідні брати, сестри, онуки, дід і баба.

Так, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України зазначається, що поняття «близькі родичі» міститься у Кримінально-процесуальному кодексі України.

Пунктом 1 частини першої статті 3 КПК України («Визначення основних термінів») визначено, що «близькі родичі та члени сім`ї - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».

Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначає, що близькі родичі - це батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки.

Як встановлено матеріалами справи, заявник ОСОБА_1 є племінником заінтересованої особи - ОСОБА_2 , тобто не є її близьким родичем, а відтак, не входить до суб`єктного складу осіб, визначеного ч.3 ст.296 ЦПК України, яким законом надано право на звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною.

Правильність такого висновку, зокрема, про те, що такі особи, як: тітка, дядько та племінники, не віднесені законом, у контексті ч.3 ст.296 ЦПК України, саме до близьких родичів, підтверджено постановою Верховного Суду від 11 червня 2019 року (справа №130/2391/18, провадження №61-1307св19).

Відтак, заявник не входить до суб`єктного складу осіб, визначеного ч.3 ст.296 ЦПК України, яким законом надано право на звернення до суду із заявою про визнання недієздатною громадянки ОСОБА_2 , оскільки доказів того, що заявник є членом сім`ї ОСОБА_2 , чи її близьким родичем, до заяви не додано.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене вище, заявник ОСОБА_1 не наділений правом для звернення до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, тому заява підлягає поверненню заявнику.

Згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185, ст. ст. 260, 294, 296, 354, 355 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна - повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали про повернення заяви у справі направити заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 13.01.2025 року.

Суддя: Олещук М. М.