Ухвала

від 13.01.2025 по справі 120/120/25

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

13 січня 2025 р. Справа № 120/120/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали:

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави (вул. Ростислава Покиньчереди, 14, м. Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область)

до: Тульчинської міської ради (вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04051141)

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Тульчинської міської ради провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю Тульчинської міської ради Вінницької області щодо не вжиття заходів для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Богданівського закладу дошкільної освіти «Дзвіночок» Тульчинської міської ради Вінницької області та розташована за адресою: вул. Шевченка, 46, с. Богданівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23662, та державної реєстрації права комунальної власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Відтак, оскільки позовної заява, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Окрім того, надаючи оцінку зазначеним у позовній заяві підставам для звернення прокурора до суду в інтересах держави, суд враховує наступне.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Вказані конституційні положення відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

На думку суду, виконувач обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області на стадії подання позовної заяви належним чином обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення ст. 12, ч. 2 ст. 257 КАС України, відповідної до яких за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

З огляду на викладене та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування і склад учасників, а також враховуючи те, що розгляд даної справи не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, прокурором у позовній заяві визначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Богданівський заклад дошкільної освіти «Дзвіночок» Тульчинської міської ради Вінницької області.

Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

За правилами, визначеними частини 5 статті 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Отже, нормами процесуального права суду надано повноваження щодо залучення до участі у справі третіх осіб, як за клопотанням учасників справи, так і з власної ініціативи суду. Таке повноваження може бути реалізоване судом, зокрема, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, якщо суд встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Суд погоджується з тим, що рішення у цій справі може вплинути на права, інтереси та обов`язки Богданівського закладу дошкільної освіти «Дзвіночок» Тульчинської міської ради Вінницької області, що свідчить про необхідність залучення такої до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Тульчинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Богданівський заклад дошкільної освіти «Дзвіночок» Тульчинської міської ради Вінницької області (вул. Шевченка, 46, с. Богданівка, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39539563).

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Мультян Мариною Бондівною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.

Роз`яснити учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін відповідно до вимог статті 262 КАС України.

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 162 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду має бути направлена іншим учасникам справи.

Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подачі відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду має бути направлена іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду має бути направлена іншим учасникам справи.

Встановити третій особі 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання письмових пояснень щодо позову або відзиву в порядку статті 165 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

СуддяМультян Марина Бондівна