Рішення

від 13.01.2025 по справі 160/20638/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокуСправа №160/20638/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "МАГНАТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "МАГНАТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову від 12.06.2024 №041104 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає оскаржувану постанову неправомірною, оскільки контролюючим органом не вказано, яким нормативним документом передбачено зобов`язання перевізника забезпечувати водія особистою санітарною книжкою і яка відповідальність настає у випадку невиконання цієї норми. Позивач наголошує, що на даний час в законодавстві України відсутнє поняття «санітарна книжка» чи «особиста санітарна книжка», оскільки відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23.07.2002 №280» від 21.02.2013 №150, встановлено «Форму первинної облікової документації №1-ОМК «Особиста медична книжка» та Інструкцію щодо її заповнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки на момент проведення перевірки встановлено відсутність особистої санітарної книжки. У зв?язку з виявленням зазначеного порушення складено акт №AP 039540. Водій зі змістом акту ознайомлений, проте від підпису та надання пояснень відмовився. За результатом розгляду Акту, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 12.3-12.4 глави 12 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, забороняється використання рухомого складу, призначеного для перевезення харчових продуктів, для перевезення інших вантажів. Рухомий склад, що перевозить харчові продукти, повинен мати санітарний паспорт автомобіля та спеціальне маркування ("хліб", "молоко", "риба" тощо). Водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду. Відповідач зазначив, що в акті перевірки вказано порушення саме як відсутність «санітарної книжки з результатами медичного огляду», оскільки саме таке визначення наведене у пункту 12.4 Глави 12 Наказу МТЗУ №363, при цьому вказує, що не приведення у відповідність між собою діючих нормативно правових актів не належить до компетенції Укртрансбезпеки, однак така невідповідність, на думку контролюючого органу, не змінює виявленого порушення.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до пункту 3, 4 Порядку №422, був зупинений транспортний засіб марки DAF, XF 95.430, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що вказаний транспортний засіб належить ТОВ «ТК «МАГНАТ».

На момент проведення перевірки встановлено відсутність особистої санітарної книжки.

Державними інспекторами було складено акт №AP 039540 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.05.2024.

У вказаному акті зафіксовано порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, при перевезенні харчових продуктів під час перевірки у водія відсутні документи, на підставі яких виконуються дані перевезення, а саме: санітарна книжка за результатами медичного огляду водія, передбаченої пунктом 12.4 наказу МТЗУ №363 від 14.10.1997.

Водій зі змістом акту №AP 039540 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.05.2024 ознайомлений, проте від підпису та надання пояснень відмовився.

За результатом розгляду Акту №AP 039540 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.05.2024, винесено постанову від 12.06.2024 №041104 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344 від 05.04.2001 (далі - Закон №2344).

Відповідно до частин 7, 14 статті 6 Закону №2344 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідачів.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМ України №1567 від 08.11.2006 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1567).

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв.

Статтею 48 Закону №2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством та встановлено обов`язок автомобільного перевізника, зокрема, забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв.

Згідно з абзацом 1 та 3 частини 1 статі 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так зокрема, пунктом 12.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, встановлено, що водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.

Таким чином, під час перевезення харчових продуктів водій повинен мати та пред`явити для перевірки наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж, санітарну книжку з результатами медичного огляду.

Як встановлено судом, позивач здійснював перевезення харчових продуктів, транспортним засобом, який було перевірено посадовими особами відповідача. Проте, санітарної книжки з результатами медичного огляду такого водія не надано.

Частиною 1 статті 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645 від 06.04.2000 (далі - Закон №1645) передбачено, що обов`язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з частотною 5 статті 21 Закону №1645 дані про результати обов`язкових профілактичних медичних оглядів працівників, зазначених у частині 1 цієї статті, заносяться до їх особистих медичних книжок та інших медичних документів і підлягають обліку у відповідних органах державної санітарно-епідеміологічної служби.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 21 Закону №1645).

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 1645, особи, які відмовляються або ухиляються від проходження обов`язкових профілактичних медичних оглядів, відсторонюються від роботи, а неповнолітні, учні та студенти - від відвідування відповідних закладів.

Абзацом 11 розділу 1 «Харчова та переробна промисловість (крім працівників підприємств з виробництва дріжджів, олії, сушених овочів, солі, молочної кислоти, фасування чаю, кави; млинів, крупорушок, зерносховищ, елеваторів; крохмалепатокових, соледобувних, спиртових, лікеро-горілчаних підприємств; складів зерна, борошна, круп)» Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559, визначено, що професія водія, зайнятого транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту), - підлягає обов`язковому профілактичному медичному огляду.

Таким чином, суд зазначає, що згідно з вимогами статті 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, водій, зайнятий транспортуванням харчової продукції підлягає обов`язковому профілактичному медичному огляду.

Згідно зі статтею 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв.

Відповідно до пункту 12.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.

З аналізу вказаних норм законодавства у їх сукупності вбачається, що перевезення харчових продуктів здійснюється автомобільним перевізником, в тому числі і на підставі медичних документів з результатами медичного огляду водія, який проводиться з метою контролю стану здоров`я останнього.

При цьому, суд погоджується із доводами позивача про те, що на час проведення рейдової перевірки посадовими особами відповідача, в законодавстві України відсутнє визначення такого медичного документу як «санітарна книжка» чи «особиста санітарна книжка», адже відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23.07.2002 №280» від 21.02.2013 №150, встановлено «Форму первинної облікової документації №1-ОМК «Особиста медична книжка» та Інструкцію щодо її заповнення.

Разом з тим, суд зазначає, що зазначення у пункті 12.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 неактуального медичного документа, який містить відомості про результати медичного огляду водія, - не звільняє автомобільного перевізника від обов`язку при здійсненні перевезень харчових продуктів мати окрім інших документів щодо таких перевезень, - також медичного документу з результатом медичного огляду водія.

Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі №340/5660/22 висловив наступне: «основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності».

Таким чином, зважаючи на встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що під час перевірки у водія, який здійснював перевезення харчової продукції, були відсутні документи, на підставі яких виконувалося перевезення, зокрема, санітарна книжка з результатами огляду водія, що визначені статтею 48 Закону №2344.

При винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу мають значення оцінка фактів та обставин зафіксованих актами перевірки, іншими доказами, що доводять чи спростовують допущені особою порушення, які повинні бути оцінені суб`єктом призначення, що і було в даному випадку зроблено відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "МАГНАТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська