ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2024 рокуСправа №160/24556/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/24556/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
11.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 22 липня 2024 року, оформлене у вигляді довідки від 22 липня 2024 року №237 с/НГУ, яким солдата за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби; зобов`язати медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» повторно провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я солдата за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 для визначення придатності за станом здоров`я до військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 27.02.2022 року призваний за мобілізацією на військову службу до Національної гвардії України. 08.01.2023 року під час виконання бойових завдань отримав обмороження обох кистей рук та був направлений на лікування. В подальшому позивача було направлено на медичний огляд для проведення військово-лікарської комісії щодо визначення придатності до військової служби. Довідкою від 22 липня 2024 року №237 с/НГУ, позивача визнано придатним до військової служби. Вказує, що лікарями під час проведення медичного огляду не досліджено та не відображено в оскаржуваній довідці діагнози та хвороби, які зазначені виписці з медичної карти стаціонарного хворого та залишено поза уваги скарги на стан здоров`я. У зв`язку з не врахуванням відповідачем поданої під час проходження ВЛК медичної документації щодо стану здоров`я, позивачем було подано скаргу до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії щодо скасування вищезазначеної довідки та проведення повторного медичного огляду. Проте листом від 02.09.2024 року було повідомлено, що підстави для перегляду рішення від 22.07.2024 року або проведення повторного медичного огляду відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24556/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано 19.09.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призваний на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
22.07.2024 року солдат ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд в медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», по завершенню якого видано довідку №237-с/НГУ, в якій зазначено, що на підставі статті 79в, 23в, 64в, 52 в, 30 в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, ТДВ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС від 03.04.2017 №285 (зі змінами) визнаний придатним до військової служби.
У довідці військово-лікарської комісії від 22.07.2024 року зазначено: «Холодова травма (08.01.2023) обмороження обох кистей рук ІІ-ІІІ ступеня без порушення функції». Травма, так так, пов`язана із захистом Батьківщини. «Вертеброгенна дорсолюмбоішилагія, стадія ремісії на тлі остеохондрозу хребта з ураженням грудного та поперекового відділів хребта, протузій міжхребцевих дисків L2-S1 з незначним порушенням статико-динамічної функції хребта. Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії. ГЕРХ з неерозивним езофагітом. Порушення глікемії натще». Захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби. «Змішаний астигматизм слабкого ступеня обох очей. Акцентуація характеру за змішаним типом. Ожиріння ІІ ступеня (ІМТ 35,8 кг/м-2), аліментарно-конституційного генезу. Хронічний панкреатит, стадії ремісії. НАЖХП: стеатогепатит, F0 за METAVIR». Захворювання, ні, не пов`язане з проходженням військової служби.
Вважаючи неповним дослідженням стану здоров`я під час медичного огляду військово-лікарської комісії, відповідно до довідки №237-с/НГУ від 22.07.2024 року, позивач звернувся до Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» із заявою на оскарження рішення ВЛК в якій просив про проведення контрольного медичного обстеження та повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Розглянувши заяву позивача, Державною установою «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» надано відповідь листом від 02.09.2024 року №33/4-Т-376 в якому зазначено, що підстав для перегляду рішення М(ВЛ)К від 22.07.2024 №237-с/НГУ про придатність до військової служби або проведення повторного (контрольного) медичного огляду в ЦМ(ВЛ)К на теперішній час немає. Також повідомлено, що зазначені у медичних документах заявника діагнози гострих захворювань (загострень хронічних захворювань), висновки спеціальних апаратних обстежень без консультативних заключень лікарів-фахівців не є підставою для перегляду рішення М(ВЛ)К щодо діагнозів та ступеню придатності до служби. У разі погіршення стану здоров`я після обстеження, консультативного огляду фахівцями та відповідного лікування він можете пройти повторний медичний огляд М(ВЛ)К згідно з направленням з місця служби.
Вважаючи рішення медичної (військово-лікарської) комісії, оформлене довідкою від 22 липня 2024 року №237 с/НГУ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що військово- лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців і військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано приписами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Як встановлено частиною 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
У відповідності до частини 5 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно із пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Згідно пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.
ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.
Пунктом 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Відповідно до підпунктів 2.5.9, 2.5.10 пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402 позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладів, військових частин, при яких ці комісії утворені. Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на військові лікувальні, цивільні лікувально-профілактичні заклади, військові частини, при яких ці комісії утворені.
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені.
Відповідно до підпунктів 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 госпітальні ВЛК також створюються при санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також при інших закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці.
Згідно пункту 2.6.2 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 гарнізонна ВЛК ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.
Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, при якому вони створені.
На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається, зокрема: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;.
Пунктом 2.6.4 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право, зокрема приймати постанови відповідно до цього Положення.
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що у разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров`я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи).
За змістом пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.
Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Відповідно до пункту 6.9 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
За змістом пункту 6.17 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.
Пунктом 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
За змістом пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту:
а) "Придатний": до військової служби; до військової служби за контрактом; до служби у військовому резерві; для підготовки до участі у МО; до участі у МО; до служби (роботи) у національному персоналі; до навчання у ВВНЗ
Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
б) "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби за контрактом; для підготовки до участі у МО; до участі у МО; до служби (роботи) у національному персоналі; до навчання у ВВНЗ; до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення; до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта; до підводного водіння танків; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається під час дії воєнного стану); до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів). Постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у МО, національному персоналі тощо, згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці ____ додаткових вимог, придатний (непридатний) до
Постанова «Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців» приймається під час дії воєнного стану на підставі статей 2б, 7, 11, 12г, 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 76б, 77б, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців.
Отже, серед основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, а також визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, для проведення якої створюються військово-лікарські комісії (ВЛК).
Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2024 року медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» проведено медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби та згідно довідки №237-с/НГУ на підставі статті 79в, 23в, 64в, 52 в, 30 в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, ТДВ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС від 03.04.2017 №285 (зі змінами) солдат ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Обґрунтовуючи протиправність рішення відповідача, позивач у позовній заяві зазначає, що під час проведення медичного огляду не досліджено та не відображено в довідці №237-с/НГУ від 22.07.2024 року діагнози та хвороби, які зазначені у виписці з медичної карти стаціонарного хворого та залишено поза уваги скарги на стан здоров`я.
Так, з приводу наявності сумніву щодо правильності висновку цієї комісії щодо придатності до військової служби, позивач звернувся до Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» із заявою на оскарження рішення ВЛК.
Проте, Державною установою «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» листом від 02.09.2024 року №33/4-Т-376 повідомлено, що підстав для перегляду рішення М(ВЛ)К від 22.07.2024 №237-с/НГУ про придатність до військової служби або проведення повторного (контрольного) медичного огляду в ЦМ(ВЛ)К на теперішній час немає.
В даному випадку суд зазначає, що при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі №806/526/16 зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв`язку захворювань, виходить за межі судового розгляду.
В свою чергу, судом не встановлено порушень процедури проведення медичного огляду відповідачем та оформлення його результатів.
Отже, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що довідка від 22 липня 2024 року №237 с/НГУ є правомірною.
У зв`язку з цим, відсутні підстави і для задоволення похідної позовної вимоги про зобов`язання медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» повторно провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я для визначення придатності за станом здоров`я до військової служби.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
В зв`язку з перебуванням головуючого судді Озерянської С.І. у відрядженні з 14.11.2024 року по 15.11.2024 року, 18.11.2024 року у відпустці, рішення ухвалено 19.11.2024 року у перший робочий після відпустки день.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 15.01.2025 |
Номер документу | 124363976 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні