Ухвала

від 13.01.2025 по справі 160/406/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 січня 2025 року Справа 160/406/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

07.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.12.2021 року № 185-о в частині звільнення ОСОБА_1 з податкової міліції в запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів);

- зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 в органах Державної фіскальної служби України на посаді заступника начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 01.01.2022 року;

- стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 01 січня 2022 року до 01 січня 2023 року, який на день пред`явлення позову становить 150 409,2 грн.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суддя дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 цього Кодексу).

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суддя зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися, що містяться в ч.2 ст.122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі, зокрема, є правомірність винесення наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.12.2021 року № 185-о в частині звільнення ОСОБА_1 з податкової міліції в запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

Так, згідно з витягом з наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.12.2021 року № 185-о ОСОБА_1 звільнено 31.12.2021 року з податкової міліції в запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, за змістом позовної заяви вбачається клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, яке обгрунтована тим, що вперше до суду із цим позовом позивач звернувся 07.06.2023 року, однак у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2024 року закрито провадження у справі та роз`яснено позивачу його право на звернення із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Позивач вважає, що строк звернення до суду із даним позовом визначений ст. 233 Кодексу законів про працю України, згідно з якою, з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Враховуючи, що на момент подачі позивачем первісного позову (07.06.2023 року) на території України діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD-19), позивач вважає, що строк дії статті 233 КзПП продовжено автоматично на весь час дії такого карантину (діяв з 11.03.2020 року до 01.07.2023 року) у відповідності до п. 1 глави ХІХ, якою доповнено КЗпП, згідно з законом № 540-ІХ від 30 березня 2020 року. Тобто, на думку позивача, з моменту звільнення позивача (31.12.2021 року) до моменту подачі ним першого позову (07.06.2023 року) строк повинен бути продовжений автоматично, а з 07.06.2023 року по 27.12.2024 року справа перебувала на розгляді в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, тому також на думку позивача, строк не обчислюється.

Дослідивши вказане клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи характер спірних правовідносин, з огляду на те, що позивач проходив та його було звільнено саме з публічної служби, в даному випадку строк звернення з вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби охоплюється ч. 5 ст. 122 КАС України та становить один місяць з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

В даному випадку позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав у грудні 2021 року, отримавши наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.12.2021 року № 185-о ОСОБА_1 звільнено 31.12.2021 року з податкової міліції в запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

Що стосується посилання позивача на автоматичне продовження процесуального строку на період дії карантину, яке передбачене п. 1 глави ХІХ, якою доповнено КЗпП, згідно з законом № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, суддя не приймає такі доводи з тих підстав, що в даному випадку спірні правовідносини стосуються звільнення з публічної служби та регулюються нормами КАС України.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суддя зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Суддя виходить з того, що в умовах пандемії як Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, так і Дніпропетровський оружний адміністративний суд не припиняли своєї роботи, продовжували отримувати та опрацьовувати вхідні документи, у тому числі позовні заяви, і забезпечували реальну можливість практичної реалізації права кожного на звернення до суду як шляхом безпосереднього подання процесуальних документів, так і з використанням засобів поштового, електронного зв`язку, інших засобів дистанційної комунікації.

Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним в позовній заяві про наявність обставин, які унеможливили подання ним позову в передбачений законодавством процесуальний строк, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та введенням карантинних обмежень, суддя зазначає таке.

Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2022 року по справі №990/102/22.

Крім того, слід зазначити, що факт попереднього звернення до суду з позовною заявою не є підставою для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою у справі №160/406/25, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з позовною заявою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом місячного строку звернення до суду з позовом у цій категорії справ. При цьому, ухвала про закриття провадження у справі №201/6520/23 від 27.12.2024 року набрала законної сили та оскаржена не була, як наслідок до повторної позовної заяви застосовуються вимоги КАС України як до нової позовної заяви.

Оцінюючи наведені позивачем обгрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачу необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим адміністративним позовом.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду:

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Звернути увагу позивача, що відповідно частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна