Ухвала

від 13.01.2025 по справі 240/545/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/545/25

категорія 108020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову Житомирської митниці ДФС № 2397/10100/18 від 12.11.2018 як безпідставну.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши позовну заяву на відповідність нормам статтей 160 - 161 КАС України, суд встановив, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Положеннями пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

За змістом частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, всупереч наведеним вимогам, ОСОБА_1 у позовній заяві лише перелічено інші справи за його позовами, які перебували у провадженні судів, втім не наведено жодних обставин та аргументів, які б свідчили про допущення відповідачем порушення у зв`язку із прийняттям оскаржуваної потанови, як і не зазначено норм законодавства, які, на переконання позивача, порушено цією постановою.

При цьому, до позовної заяви не додано й жодних доказів (у тому числі оскаржуваної постанови) в підтвердження заявлених позовних вимог, як і не вказано про неможливість їх подання, а лише викладено вказівку для суду щодо витребування із судових та правоохоронних органів, а також органів державної виконавчої служби певних матеріалів, що, в свою чергу, не узгоджується з вимогами процесуального закону.

Таким чином, позовна заява не містить будь-яких доводів, мотивів та документальних підтверджень заявлених вимог як таких, що, в свою чергу, унеможливлює надання судом оцінки спірним правовідносинам.

Водночас, всупереч вимогам пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позовна заява не містить й ідентифікаційного коду юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (позивача) за його наявності або номеру і серії паспорту для фізичних осіб - громадян України.

Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Житомирської митниці ДФС 27.06.2022 внесено запис про припинення юридичної особи шляхом реорганізації.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання до суду позовної заяви слід обраховувати відповідно до ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" (далі також - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.

В тексті позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що на підставі оскаржуваної постанови до нього застосовано штраф в розмірі 8500,00 грн., тобто даний спір носить майновий характер й за звернення з позовом позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн. (3028,00 грн. * 0,4).

Однак, в порушення зазначених норм ОСОБА_1 до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору чи документу, який би підтверджував підстави для звільнення від сплати останнього, а лише у її тексті зазначено, що його необхідно звільнити від сплати судового збору як пенсіонера, оскільки пенсія не є доходом, а є соціальною виплатою, що також підтверджено Конституційним Судом України, проте ані КАС України, ані Закон України "Про судовий збір" такої підстави для звільнення від сплати судового збору не містять.

До того ж, в частинах 1 та 2 статті 122 КАС України закріплено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частина 1 статті 123 КАС України передбачає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Втім, позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить скасувати постанову Житомирської митниці ДФС № 2397/10100/18 від 12.11.2018, подана 26.12.2024 (що підтверджується датою на штемпелі відділення поштового зв`язку на конверті), тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячного строку.

При цьому, зазначаючи про необхідність його поновлення, ОСОБА_1 лише вказує на те, що звертався до судів та правоохоронних органів, намагаючись вирішити питання, пов`язані із розмитненням ввезеного ним на митну територію України автомобіля, проте не наводить жодних доводів щодо того, яким чином ці обставини вплинули на понад п`ятирічний пропуск ним строку подання даного позову.

З огляду на викладене, наведені ОСОБА_1 у позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду не можна визнати поважними й такими, що можуть бути підставою для його поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із приведенням її змісту та суб`єктного складу у відповідність до вимог процесуального закону;

- належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів в підтвердження заявлених позовних вимог;

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору або документа про звільнення від сплати останнього.

Крім того, запропонувати ОСОБА_1 у цей же строк подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (поважних та документально підтверджених) причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко