Рішення

від 10.01.2025 по справі 260/1874/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Ужгород № 260/1874/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Онисько Н.В.

учасники справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Будавтодор" представник Олійник Роман Богданович;

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області представник Крупа-Газуда Мирослава Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Будавтодор" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Приватне акціонерне товариство "Будавтодор" (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об`їзна, буд. 11"А", ЄДРПОУ 25434969) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), в якому, з урахуванням зміни предмету позову просить суд: "1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми "Р" від 19.08.2024 року за № 8426/07- 16-07-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 534988,70 грн. (в т.ч. 503863,98 грн. за податковим зобов`язанням, 31124,72 грн. за штрафними санкціями); 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми "Р" від 19.08.2024 року за № 8428/07- 16-07-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 218668,68 грн. (в т.ч. 209295,25 грн. за податковим зобов`язанням, 9373 грн. за штрафними санкціями); 3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми "Р" від 19.08.2024 року за № 8430/07-16-07-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 8153650,26 грн. (в т.ч. 7670260,01 грн. за податковим зобов`язанням, 483390,25 грн. за штрафними санкціями); 4. Стягнути на користь позивача судові витрати (у тому числі на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року позов задоволено.

24 грудня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній просив вирішити питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 37416 гривень.

Від відповідача до суду надійшли заперечення проти заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу. В яких зазначив, що розмір витрат не співмірний з обсягом наданих послуг, необґрунтований та взагалі безпідставний, тому просить відмовити у задоволенні заяви в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

У відповідності до вимог статті 252 частини 1 пункту 3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні представник позивача просив вирішити питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги.

В судовому засіданні представник заперечив щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги.

Так, за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ухвалюючи рішення від 18 грудня 2024 року судом не було вирішено питання про судові витрати, у даній справі.

Відповідно до статті 132 частин 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції за № 68902948 від 15 березня 2024 року, позивачем при зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 3028 грн (Т. 1 а.с. 48), відповідно до платіжної інструкції за № 345 від 09 вересня 2024 року, позивачем при зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 30280 грн (Т. 1 а.с. 228).

Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як зазначалося вище при ухваленні рішення від 18 грудня 2024 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат щодо сплаченого заявником судового збору.

Оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду задоволено позов, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені заявником за подання позову витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, суд вважає, що понесені заявником у даній справі судові витрати у вигляді сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 134 частини 1 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (стаття 134 частина 2 КАС України).

Відповідно до статті 134 частини 3 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із статтею 134 частиною 4 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до статті 134 частин 5-7 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 139 частиною 7 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що на підтвердження вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 26 березня 2019 року (Т. 2 а.с.а.с. 77, 78); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (Т. 2 а.с. 76); рахунок та акт виконаних робіт від 24 грудня 2024 року (Т. 2 а.с.а.с. 79-82); документ про оплату правничої допомоги (Т. 2 а.с. 83); витяг із статуту Адвокатського об`єднання "Греца і Партнери" (Т. 2 а.с. 84).

Відповідно до статті 139 частини 7 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом зазначається, що представником позивача станом на день звернення до суду із позовною заявою, так і під час розгляду даної справи по суті, жодних доказів з приводу витрат на професійну правничу допомогу, надано не було.

Відповідно до статті 143 частин 1, 3, 4, 5 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить, що КАС України визначено умову стягнення судових витрат, щодо яких сторона не має можливості надати докази до прийняття рішення по суті позовних вимог - це обов`язкове повідомлення стороною суд до закінчення дебатів по справі про наявність судових витрат, які сторона сплатила, проте не може надати докази на час прийняття рішення по суті позовних вимог, або які сторона сплатить за результатами розгляду справи.

Суд зазначає, що представником позивача не зазначено жодної поважної причини щодо неможливості надання до суду доказів сплати послуг адвоката до закінчення судових дебатів у даній справі.

Суд зауважує, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі та обов`язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування.

У постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 Верховний Суд вказав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з поважних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.

Відповідно, для вирішення питання відшкодування стороні витрат на професійну правничу допомогу з`ясуванню підлягають (у сукупності) питання: (1) наявності безпосередньої правової вимоги про здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи; (2) наявності відповідної заяви про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відсутність першої із указаних обставин унеможливлює взагалі вирішення судом питання про розподіл судових витрат як у судовому рішенні за результатом розгляду справи, так і в порядку, визначеному статтею 252 КАС України. Відсутність же другої обставини (за наявності першої) унеможливлює відкладення відповідно до вимог статті 143 частин 3-5 КАС України вирішення питання про судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у зв`язку з чим є підставою для вирішення судом цього питання саме у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Як зазначалося судом раніше, рішення суду по суті спору у цій справі ухвалено 19 грудня 2024 року, при цьому доказів на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу представником позивача подано тільки із заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат - 24 грудня 2024 року.

Позовна заява не містила відповідного обґрунтування неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; а зазначення у позовній заяві про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу буде визначено та підтверджено додатково не є належним клопотанням (заявою) в розумінні норм КАС України.

Суд враховує, що зазначення ж у прохальній частині узагальненої вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2024 у справі №340/4492/22.

Більше того, як свідчать матеріали заяви, докази на підтвердження витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи могли бути надані позивачем до ухвалення рішення по суті.

З огляду на наведене та беручи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у стягненні на користь Приватного акціонерного товариства "Будавтодор" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 252 КАС України,

УХВАЛИВ:

Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Будавтодор" (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об`їзна, буд. 11"А", ЄДРПОУ 25434969) судовий збір у розмірі 33308 (тридцять три тисячі триста вісім гривень) грн.

У задоволенні стягнення на користь Приватного акціонерного товариства "Будавтодор" (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об`їзна, буд. 11"А", ЄДРПОУ 25434969) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) судових витрат на правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 10 січня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 13 січня 2025 року.

Суддя С.Є. Гаврилко