Ухвала

від 10.01.2025 по справі 280/11485/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

10 січня 2025 року Справа № 280/11485/24 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 75, каб. 226, код ЄДРПОУ 20508338)

до Комунальної установи «Пологівський ліцей «ОСНОВА» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, пров. Туристичний, буд. 5, ЄДРПОУ 26317941)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до К Комунальної установи «Пологівський ліцей «ОСНОВА» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 355877,11 грн.

Ухвалою суду від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України /або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений, разом із доказами на підтвердження таких обставин.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем 26.12.2024 надано до суду заяву (вх. №59776) про поновлення строку звернення до суду. На обґрунтування поданої заяви зазначає, що позивачем 12.07.2023 до суду був поданий позов в терміни, встановлені нормами ст. 122 КАС України, проте на момент подання позову згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також даних, наданих Пенсійним Фондом України автоматизованому режимі з використанням Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), адреса реєстрації підприємства була Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Щаслива, буд. 83/ МТС, буд. 2. Стверджує, що з об`єктивних причин, які не залежали від волевиявлення відділення Фонду, не могли бути в повній мірі виконані вимоги ст. ст.160, 161 КАСУ в тому числі й щодо надіслання копії позовної заяви. Ці обставини виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання позивачем процесуальних дій протягом установленого законом строку. Щодо точної дати зміни відповідачем місцезнаходження вказує, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 №2682-ІХ припинено обов`язок роботодавців реєструватися у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців та повідомляти про зміну назви, юридичної адреси та інше, який був передбачений Порядком реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений Постановою КМУ від 31.01.2007 №70. Позивачем встановлено, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КУ «Пологівський ліцей «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області у 2024 році змінило юридичну адресу - м. Запоріжжя, пров. Туристський, будинок 5. При цьому, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань не містить інформації щодо точної дати, з якої відповідачем зареєстровано зміну свого місцезнаходження. Повідомляє, що позивач відразу, коли йому стало відомо про факт зміни місцезнаходження відповідачем, звернувся до адміністративного суду. Просить суд прийняти вказані обґрунтовані аргументи, які свідчать про об`єктивну неможливість вчинення позивачем всіх необхідних і можливих дій для своєчасного звернення до суду у передбачені процесуальним законом строки.

У період з 26.12.2024 по 09.01.2025 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі на підставі наказу від 20.12.2024 №384 «Про надання відпустки», що підтверджується довідкою №02-35/24/98 від 30.12.2024.

Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню, нараховані за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Згідно з ч. 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Частиною 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Тобто, перебіг процесуального строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, у межах якого позивач має право звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, починається з наступного дня після відповідної календарної дати встановленої ч. 4 ст. 20 Закону, а саме - з 16 квітня 2023 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Суд зазначає, що закінчення процесуального (тримісячного) строку встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, у межах якого позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку встановленого ч. 4 ст. 20 Закону, а саме 16липня 2023 року.

До суду з даним позовом позивач звернувся лише 05.12.2024 (дата подання позову до відділення поштового зв`язку), що свідчить про пропущений ним строк звернення до суду про стягнення з відповідача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Надаючи оцінку посиланням позивача на неможливість надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, у зв`язку із знаходженням останнього на тимчасово окупованій території України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд вказував, що за правилами ч. 2 ст.161 КАС України (у редакції до 18.10.2023) суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Законом України від 29.06.2023 № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» частину 2 ст. 161 КАС України викладено в такій редакції:

«2. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу».

Вказана редакція статті 161 введена в дію з 18.10.2023.

Так, згідно із відповіддю №6051039 від 16.12.2024 позивачем має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 14.08.2023.

При цьому, з 27.11.2023 Комунальна установа «Пологівський ліцей «ОСНОВА» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, про що свідчить відповідь №6047467 від 16.12.2024 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Таким чином, судом було встановлено, що починаючи з 27.11.2023 позивач мав об`єктивну можливість надсилати відповідачу документи, зокрема позовні заяви, в електронній формі через його електронний кабінет.

Однак, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для звернення до суду, починаючи з 27.11.2023, позивач у заяві про поновлення пропущеного строку суду не навів та відповідних доказів не надав.

Суд зазначає, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Водночас ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення з позовом до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Відтак, доводи позивача, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд не вважає обґрунтованими, оскільки ним не зазначені фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що вказаним обставинам та підставам поновлення строку звернення до суду з даним позовом, зазначеним представником позивача в поданій заяві про поновлення такого строку, судом вже надавалася оцінка, про що зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Жодних інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду представник позивача не зазначив.

За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об`єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, а доводи, наведені позивачем у заяві не є поважними. Інших причин неможливості своєчасного звернення до суду із позовом у заяві не наведено, тому позовну заяву слід повернути позивачеві на підставі п.9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунальної установи «Пологівський ліцей «ОСНОВА» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

СуддяІ.В.Батрак