Рішення

від 13.01.2025 по справі 280/10515/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 січня 2025 року Справа № 280/10515/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіСіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЕРВІСПРОМЗБУТ (ЄДРПОУ: 38461245, місто Запоріжжя,вулиця Шкільна, будинок, 4) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ ВП 44118663, просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про скасування податкового повідомлення-рішення №00076240709 від 13.05.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЕРВІСПРОМЗБУТ (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00076240709 від 13.05.2024 року

стягнути на користьпозивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 березня 2024 року на автозаправній станції позивача, що знаходиться за адресою с. Дружба, вул Садова 10 була проведена фактична перевірка. За наслідками вказаної перевірки було винесено Акт № 911/04-36-09-02/38461245 відповідно до якого, були встановлені порушення, а саме п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1955 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1955 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). За наслідками такої перевірки було винесено ППР № 00076240709 від 13.05.2024 року на суму 45 270,80 гривень. Вважаючи вищевказане ППР незаконним позивач звернувся до суду з тих мотивів, що встановлені порушення не підтверджені належними доказами, а саме те, що відсутня закупка газу скрапленого на суму 200 гривень та не підтверджуються висновки акту, що стосуються відсутності ведення у встановленому законодавством порядку, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, здійснення продажу товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.11.2024 року до суду надійшло клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи на стороні позивача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області посилаючись на те, що саме Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводило перевірку позивача тоді як сам позивач виніс оскаржуване ППР.

Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року клопотання відповідача було задоволено та залучено до справи в якості третьої особи на стороні відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Представник відповідача позов не визнав, подавши 03.12.2024 відзив на позовну заяву, та зазначив, що перевірка позивача була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, та що виявлені порушення повністю підтверджуються висновками наведеними у акті фактичної перевікри. З урахуванням викладеного, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимогу повному обсязі.

Представником третьої особи 16.12.2024 року було подано письмові пояснення в яких останній зазначив, що при перевірці позивача встановлено порушення: - п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (Далі-Закон 265): не роздрукування та невидача фіскального чеку встановленого зразку на суму 200,00 грн. при реалізації газу скрапленого; - п. 12 ст. 3 Закону 265, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

В ході перевірки встановлено надлишки «газу скрапленого» в кількості 1704 літ,. за ціною реалізації 26,45 грн./літ. Вартість товару який не облікований у встановленому порядку становить 45070,80 грн. Згідно фактичного показника процентоміру на газовій ємності (мах. обєм 9830 літ) зазначено 82,5% - 7799,92 літрів. За даними РРО зазначено 6095,92л. (з урахуванням похибки). Загальна сума по товарним запасам, які не обліковані в установленому законодавством порядку складає 45070,80 грн. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена ст. 20 Закону України від 06.07.1995 N? 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(із змінами та доповненнями).

До субєктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі ста відсотків вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів. З урахуванням викладеного, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимогу повному обсязі.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

26 березня 2024 року на автозаправній станції позивача, що знаходиться за адресою с. Дружба, вул Садова 10 була проведена фактична перевірка. За наслідками вказаної перевірки було винесено Акт № 911/04-36-09-02/38461245 відповідно до якого, були встановлені наступні порушення, а саме:

- п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (Далі-Закон 265): не роздрукування та невидача фіскального чеку встановленого зразку на суму 200,00 грн. при реалізації газу скрапленого;

- п. 12 ст. 3 Закону 265, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. В ході перевірки встановлено надлишки «газу скрапленого» в кількості 1704 літ,. за ціною реалізації 26,45 грн./літ. Вартість товару який не облікований у встановленому порядку становить 45070,80 грн. Згідно фактичного показника процентоміру на газовій ємності (мах. обєм 9830 літ) зазначено 82,5% - 7799,92 літрів. За даними РРО зазначено 6095,92л. (з урахуванням похибки).

За наслідками такої перевірки було винесено ППР № 00076240709 від 13.05.2024 року на загальну суму 45070,80 гривень. Вказану ППР позивачеві було направлено поштовим листом, який останній отримав

Не погодившись з вказаним ППР позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування ППР № 00076240709 від 13.05.2024 року на загальну суму 45070,80 гривень.

Судом досліджено всі документи наявні у матеріалах даної справи.

При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.

Відповідно до ст 75 ПКУ Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до ст 86 ПКУ Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановленостаттею 86цього Кодексу.

Що стосується доводів відповідача стосовно порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону 265, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (діла - Закону № 265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону № 265/95-ВР встановлені обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, до яких, зокрема, належить обов`язок вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (пункт 12).

У цьому пункті зазначено також, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

За правилами статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності встановлений Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою Наказом Міністерства палива енергетики України 03.06.2002 № 332, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 р. за № 331/7652 (надалі, також Інструкція №332).

Відповідно до підпункту 6.3.2 Інструкції №332, для заправлення паливних балонів автотранспортних засобів СВГ на комерційних АГЗС (АГЗП) повинні застосовуватися колонки паливороздавальні для відпуску СВГ, вимоги до яких установлені Правилами користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг (ПМУ 21-2001 (z0018-02).

Згідно з підпунктом 6.3.14 Інструкції №332, паливороздавальні колонки, що встановлені на комерційних АГЗС, мають функціонувати в системі з реєстратором розрахункових операцій, тип якого включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 14 (v0014229-02) (далі - Протокольне рішення). Реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються, повинні відповідати технічним вимогам, що висуваються до спеціалізованих електронно-касових апаратів для автозаправних станцій, установлених додатком 7 до Протокольного рішення.

Пунктом 9.1 Інструкції №332 передбачено, що на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС.

Відповідно до розділу 11 Інструкції №332, бухгалтерський облік руху СВГ здійснюється на підставі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р № 246 ( z0751-99 ) та зареєстрованого Міністерством юстиції України 2 листопада 1999 р за №751/4044. Податковий облік господарських операцій руху СВГ ведеться згідно із чинним законодавством України.

Таким чином, виходячи із приписів вказаних правових норм суд приходить до висновку, що усі нафтопродукти та СВГ, які поступають на АЗС для продажу, у відповідній кількості заносяться до РРО, який і здійснює облік зазначених товарно-матеріальних цінностей.

Товариство для продажу пального використовується реєстратор розрахункових операцій. еалізація пального (нафтопродуктів) та СВГ здійснюється через спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для автозаправних станцій.

Товариство у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує РРО, який відповідає вимогам статті 12 Закону №265/95, протилежного не зазначено та не спростовується відповідачем. Звітні документи РРО, а саме Z-звіт (фіскальний звітний чек) РРО містять відомості, зокрема, про фактичні залишки пального та СВГ у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів.

Таким чином, РРО здійснює точний та повний облік залишків товарних запасів за місцем їх продажу.

Окрім цього, визначальним для встановлення факту реалізації необлікованих товарно-матеріальних цінностей є встановлення розбіжностей між даними обліку позивача та фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей на АЗС, чого податковим органом зроблено не було.

Відповідних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів та СВГ на АЗС проведено не було і відтак не підтверджено існування об`єктивних відхилень наявних на АЗС нафтопродуктів та СВГ від даних обліку товариства.

Зокрема суд завертає увагу, що відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував висновки акту перевірки та з яких можна дійно встановити наявність порушення. За таких обставин суд приймає до уваги докази позивача, які спростовують пояснення відповідача та третьої особи, стосовно того факту, що на момент перевірки був відсутній надлишок «газу скрапленого» в кількості 1704 літ.

Таким чином, висновок про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг не підтверджується жодними доказами, а тому є безпідставним

Що стосується висновків відповідача з приводу не роздрукування та невидача фіскального чеку встановленого зразку на суму 200,00 грн. при реалізації газу скрапленого.

Відповідно до ст. 1 цього Закону 481/95-ВР роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 80.4. ст. 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

За правилами підпункту 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до п. 20.1.11 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

З аналізу вищенаведених норм, можна прийти до висновку, що контролюючий орган наділений повноваженнями проводити контрольні розрахункові операції перед початком фактичної перевірки. Проте, порядок проведення контрольної розрахункової операції має свої особливості та має відбуватися у порядку та у спосіб, визначені законодавством. Ініціюючи та проводячи контрольну розрахункову операцію певна посадова особа ДФС діє від імені держави в особі державного органу, що у свою чергу зумовлює використання для проведення такої операції державних коштів.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки положення ПК України не регулюють порядок проведення контрольних розрахункових операцій, слід з урахуванням приписів ч. 6 ст. 7 КАС України, застосовувати закон, який регулює подібні правовідносини.

Так, відповідно ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 р. (далі - Закон №877-V) дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно ст. 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.

Відповідно ст. 13 Закону №877-V відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.

У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.

Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб`єкта господарювання.

Згідно ст. 14 Закону №877-V відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.

До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов`язана пред`явити рішення про відбір зразків продукції та роз`яснити суб`єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб`єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).

Відповідно ст. 15 Закону №877-V за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.

Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб`єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.

В акті відбору зразків продукції зазначаються: місце і дата складення акта; номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір; найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції; посада та прізвище, ім`я і по батькові уповноваженої особи суб`єкта господарювання; перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.

Форма акта відбору зразків затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова від 31.10.2007 р. із змінами та доповненнями).

Контрольна розрахункова операція посадовими особами відповідача проведена не у порядку та у спосіб, встановлені нормами чинного законодавства, яка могла б свідчити про факт порушення платником податків Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Це підтверджується тим, що відповідачем не надано доказів здійснення контрольної розрахункової операції, зокрема:

- складення акту за результатами проведення контрольної розрахункової операції під час проведення фактичної перевірки діяльності позивача;

- відомості про посадову особу фіскального органу, яка здійснила контрольну розрахункову операцію, у кого та коли;

- складення акту про повернення товару позивачу, за результатами такої контрольної розрахункової закупки;

- акту отримання та повернення грошових коштів для здійснення контрольної розрахункової операції у позивача.

Відсутність доказів, які б вказували на видачу посадовим особам, що в межах проведення фактичної перевірки позивача здійснили контрольну розрахункову операцію в даній справі, грошових коштів (готівки) з каси бюджетних асигнувань контролюючого органу, свідчить, що вказані грошові кошти фактично мають інше джерело походження ніж кошти, передбачені на здійснення відповідної діяльності органів ДПС.

Чинне законодавство не містить положень щодо використання для проведення контрольних операцій приватних коштів, у т.ч. коштів осіб, які проводять перевірку, а відтак в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, посадові особи контролюючого органу, за відсутності законодавчого дозволу, не мають права використовувати власні кошти для проведення контрольної розрахункової операції.

Отже, з вищевикладеного суд робить висновок про відсутність доказів на підтвердження позиції відповідача з приводу порушень позивачем п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ СЕРВІСПРОМЗБУТ підлягають задоволенню в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 00076240709 від 13.05.2024 року, прийняте на підставі Акту перевірки № 911/04-36-09-02/38461245, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному осязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЕРВІСПРОМЗБУТ (ЄДРПОУ: 38461245, місто Запоріжжя, вулиця Шкільна, будинок, 4) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ ВП 44118663, просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00076240709 від 13.05.2024.

Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЕРВІСПРОМЗБУТ (ЄДРПОУ: 38461245, місто Запоріжжя,вулиця Шкільна, будинок, 4) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ ВП 44118663, просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.01.2025.

Суддя А.В. Сіпака