Ухвала

від 13.01.2025 по справі 357/123/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/123/25

Провадження № 2-а/357/16/25

У Х В А Л А

іменем України

"13" січня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. , розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень,-

В С ТА Н О В И В :

В січні 2025 року на офіційну електронну пошту Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від адвоката Білоус Віталія Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшов адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України, дана справа була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2025 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 09 січня 2025 року.

У силу норм ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 168 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву з додатками, проаналізувавши положення чинного законодавства, суддя дійшов висновку, що він позбавлений можливості відкрити провадження у справі з наступних підстав.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.ч. 7,8 статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Абзацом 2 ч.8 ст. 18 КАС України передбачено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 8 ст.і 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС.

Процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Відповідно надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, на момент подання позовної заяви адвокатом Білоус В.О., офіційно функціонують три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет", або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Проте, наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку, про що прямо вказано у зазначеному судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Отже, відповідно до норм КАС України та Положення про ЄСІТС, а також враховуючи зазначений правовий висновок Великої Палати Верховного суду, адвокат може подати позовну заяву в електронній формі лише через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у своїх рішеннях, у тому числі, у постановах від 19 жовтня 2023 року (справа №380/17452/21), від 30 листопада 2023 року (справа №372/1428/22) та в ухвалі від 01 листопада 2023 року (справа № 460/2467/23).

Проте, всупереч наведеним вимогам, позовна заява разом із доданими до неї матеріалами була надіслана представником позивача адвокатом Білоус В.О. на електронну пошту Білоцерківського міськрайонного суду Київської області без використання підсистеми "Електронний суд".

Водночас, відомості про формування представником позивача - адвокатом Білоус В.О. зазначеного процесуального документа в підсистемі "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із позовною заявою.

З урахуванням зазначеного, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень не можна вважати такою, що подана у визначений процесуальним законом спосіб.

Відповідно до п.3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У разі якщо позовна заява засвідчена електронним цифровим підписом, проте подана представником позивача - адвокатом на електронну пошту суду, остання не може вважатися, підписаною у встановленому законом порядку, відповідно вважається непідписаною та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.

Обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 03 січня 2024 року по справі № 990/1/24.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень разом з доданими до неї документами слід повернути позивачу, оскільки позовна заява не підписана представником позивача у встановлений процесуальним законом спосіб.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 160, 169, 293-294 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, - вважати неподаною та повернути позивачу разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов