Рішення

від 14.01.2025 по справі 378/928/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/928/24

Провадження № 2/378/28/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Москаленко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 з посиланням на те, що відповідно до витягу з погосподарських книг Станіславчицької сільської ради б/н за 1986 - 1990 роки та №9 за 1991 -1995 роки, довідок Ставищенської селищної ради, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до майна колгоспного двору. Головою двору був ОСОБА_4 , а членом: ОСОБА_5 - дружина. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , спадщину після її смерті шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, прийняв її чоловік ОСОБА_4 .. 05.04.1995 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів все своє майно своєму синові ОСОБА_1 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. До Ставищенської державної нотаріальної контори звернулися спадкоємці: за заповітом ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини, син ОСОБА_2 із заявою про відмову від прийняття спадщини, син ОСОБА_3 із заявою про відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 на частину спадкового майна. 02.08.2024 року він (позивач) звернувся до Ставищенської районної державної нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 . 02.08.2024р. року Ставищенська державна нотаріальна контора винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_2 через відсутність правовстановлюючого документа.

Позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 54,4 м2, житловою площею 32,0 м2, вартістю 160000 гривень.

В судове засідання позивач не з`явився, в позові зазначив про розгляд справи без його участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, до суду подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають.

Представник відповідача Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської областів судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Із витягу з погосподарських книг Станіславчицької сільської ради б/н за 1986 - 1990 роки та №9 за 1991 -1995 роки та довідок Ставищенської селищної ради, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до майна колгоспного двору. Головою двору був ОСОБА_4 , а членом: ОСОБА_5 - дружина (а.с. 8-11, 14,15).

Із матеріалів спадкової справи (а.с. 74-80) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , спадщину після її смерті шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, прийняв її чоловік ОСОБА_4 , який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна.

Рішенням виконкому Станіславчицької сільської ради №22 від 29.12.1994 року затверджено списки власників житлових будинків по Станіславчицькій сільській раді Ставищенського району Київської області для отримання свідоцтв про право власності, де власником житлового будинку АДРЕСА_3 визнаний ОСОБА_4 , що підтверджується архівним витягом (а. с. 13).

Рішенням 15 сесії 5 скликання Станіславчицької сільської ради №131 від 3 липня 2008 року «Про упорядкування нумерації будинків по АДРЕСА_4 , рішенням №17 третьої сесії VII скликання Станіславчицької сільської ради від 11 грудня 2015 року «Про декомунізацію вулиць, надання та зміни адреси об`єкта нерухомості в с. Станіславчик Ставищенського району Київської області» вулицю «Комінтерна» перейменовано на «Набережна», що підтверджується довідкою №133 від 17.07.2024 року Ставищенської селищної ради Київської області (а.с. 14 -15).

Із матеріалів спадкової справи (а.с. 50-68) встановлено, що 05.04.1995 року в Станіславчицькій сільській раді Ставищенського району Київської області ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів все своє майно своєму синові ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. До Ставищенської державної нотаріальної контори звернулися спадкоємці: за заповітом ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини, син ОСОБА_2 із заявою про відмову від прийняття спадщини, син ОСОБА_3 із заявою про відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 на частину спадкового майна.

02.08.2024 року позивач звернувся до Ставищенської районної державної нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з житлового будинку розташованого в АДРЕСА_2 , на що Ставищенська державна нотаріальна контора винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_2 через відсутність правовстановлюючого документа (а.с. 26).

Як видно з технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовлений 12.07.2024 року КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» за адресою: АДРЕСА_2 (вісімдесят дев`ять) розташовані: житловий будинок літера «А», 1956 року побудови загальною площею 54,4 м2, житловою площею 32,0 м2 з прибудовою літера «а», ґанком літера «а1». До житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди:сарай літера «Б»; сарай-прибудова літера «б»; літня кухня літера «В»; погріб під частиною будівлі літера «В/п»; вбиральня літера «Г»; колодязь №1, огорожа №2, ворота з хвірткою №3, хвіртка №4 (а. с. 23-25).

Ринкова вартість будинку становить 160 000 гривень, що підтверджується висновком про ринкову вартість (а.с. 27).

Згідно ст. 120 ЦК УРСР (1963 року) колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII був введений в дію Закон України «Про власність». Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Правовідносини щодо спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 регулюються нормами ЦК УРСР (1963 року).

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Стаття 525 ЦК УРСР визначає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У відповідності зі ст. 529 ЦК (1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як видно із статті 548 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 553 ЦК УРСР (1963 р.) вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Статтею 560 ЦК УРСР (1963 р.) визначено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 561 ЦК УРСР (1963 р.) Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Правовідносини щодо спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 регулюються нормами ЦК України (2003 року).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1217 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

За ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 статті 1268 ЦК України (16.01.2003 року) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 дружини ОСОБА_5 та в порядку визначення частки з майна колгоспного двору за життя набув права власності на вищевказаний житловий будинок, і це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті останнього, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі позивач просить покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 120, 123, 524, 525, 529, 548, 549, 553, 560, 561 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 15, 16, 182, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1236, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 54,4 м2, житловою площею 32,0 м2, вартістю 160 000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко