Рішення

від 08.01.2025 по справі 550/1307/24

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/1307/24

Провадження № 2/550/39/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Мухартової Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району, Полтавської області про стягнення аліментів та встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району, Полтавської області, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та встановити факт самостійного виховання та утримання позивачем своєї малолітньої доньки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 28 лютого 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 482. Від шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя з відповідачем не склалося, кожен має різні погляди на сімейне життя, між ними почали виникати суттєві непорозуміння, що призвело до припинення шлюбних відносин, тривалий час між собою не спілкуються, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, з лютого 2024 року відповідач залишила останнє зареєстроване місце проживання та виїхала за кордон до Республіки Чехія для працевлаштування. Їх спільна донька ОСОБА_4 проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні.

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 25.07.2024 року у цивільній справі №550/700/24 шлюб з відповідачем було розірвано.

Таким чином з лютого 2024 року позивач та ОСОБА_2 проживають окремо. Спільна донька ОСОБА_4 проживає з позивачем та знаходиться лише на його утриманні, оскільки мати, самоусунулась, не допомагає позивачу у забезпеченні необхідних умов життя та виховання дитини, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, тим самим ухиляється від покладеного на неї обов`язку утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Позивач зазначає, що добровільно про сплату аліментів з відповідачем домовитися не вдалося, тому він вимушений поставити питання про стягнення аліментів в судовому порядку.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 15.07.2024 року, складеного та затвердженого комісією Служби у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 (донька позивача), ОСОБА_5 (батько позивача), ОСОБА_6 (мати позивача). Будинок забезпечений газо, електро та водопостачанням, меблі, побутова електротехніка, спальні місця у достатній кількості, у доброму стані. Санітарний стан будинку та подвір`я добрий. Підсобного господарства не утримують, обробляють городню ділянку - 0,30 га. Мають легковий автомобіль. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: виділено окреме ліжко, достатньо сезонного одягу та взуття, іграшок згідно віку.

Згідно довідки Чутівського закладу дошкільної освіти "Веселка" Відділу освіти виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, № 173 від 31.10.2024 року, донька ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідує Чутівський заклад дошкільної освіти "Веселка" з травня 2023 року по теперішній час.

Позивач зазначає, що змушений звернутися до суду і просити суд встановити факт самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_1 , встановлення даного факту необхідне позивачу для оформлення документів для соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним з батьків, а також для реалізації інших прав передбачених законодавством, як особи, яка самостійно виховує дитину.

Ухвалою судді Чутівського районного суду Полтавської області від 07.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 26.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, від представника позивача, адвоката Белея В.М. надійшла заява про розгляд справи відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала відзив на позовну заяву, в якому просила позов розглянути у її відсутності та проти його задоволення не заперечує.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району, Полтавської області, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. При прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 28.02.2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 482.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.09.2020 року (а.с.11).

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 25.07.2024 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.12-13).

Згідно Витягу №1841/09-27 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 ., зареєстровані: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 (донька позивача), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.14).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 15.07.2024 року, складеного та затвердженого комісією Служби у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 (донька позивача), ОСОБА_5 (батько позивача), ОСОБА_6 (мати позивача). Будинок забезпечений газо, електро та водопостачанням, меблі, побутова електротехніка, спальні місця у достатній кількості, у доброму стані. Санітарний стан будинку та подвір`я добрий. Підсобного господарства не утримують, обробляють городню ділянку - 0,30 га. Мають легковий автомобіль. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: виділено окреме ліжко, достатньо сезонного одягу та взуття, іграшок згідно віку. На час обстеження порушень прав дитини не виявлено. Дитина в складних життєвих обставинах не перебуває (а.с.15).

Згідно довідки Чутівського закладу дошкільної освіти "Веселка" Відділу освіти виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, № 173 від 31.10.2024 року, донька ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідує Чутівський заклад дошкільної освіти "Веселка" з травня 2023 року по теперішній час (а.с.16).

Відповідач ОСОБА_2 , будучи матір`ю дитини, належної матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча є працездатною і має змогу її надавати. Добровільно питання про надання матеріальної допомоги між сторонами не вирішено.

Згідно зі ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, при цьому даний обов`язок є особистим, індивідуальним обов`язком як матері, так і батька.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі, за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст.181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, що буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи із обставин, зазначених позивачем, те, що відповідач є працездатною, але в добровільному порядку регулярної матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої доньки не надає, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з дати подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

При цьому, у відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в той час як батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Як визначено частинами 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 157 СК України).

Пунктом 2 ч. 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути, зокрема, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Отже, Сімейним кодексом України чітко передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки в Сімейному кодексі України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Оскільки, сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом, як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 201/5972/22 від 11.09.2024 року.

Одним із способів виконання батьками обов`язку утримувати дитину є стягнення аліментів за домовленістю сторін або за рішенням суду.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, мати або батько має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Факт відсутності участі батька або матері у вихованні дитини може бути підтверджений судом виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.

Позивач мотивує вимогу про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини необхідністю для стягнення аліментів з відповідача на свою користь на утримання дитини, а також для оформлення документів для соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним з батьків, та реалізації інших прав передбачених законодавством, як особи, яка самостійно виховує дитину.

Проте, суд роз`яснює, що для присудження з відповідача аліментів на дитину, чинним законодавством України не передбачена така умова як встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини. Факт проживання дитини разом з батьком беззаперечно підтверджується доказами, наданими позивачем. Утримання дитини батьком є законним обов`язком та не потребує встановлення судом факту самостійного утримання дитини з тією метою, про яку зазначив позивач. Поряд із цим позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав позивачем не заявлялись..

Враховуючи вище викладене, суд оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням судової практики Великої Палати Верховного Суду, вважає, що вимога ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини задоволенню не підлягає.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати суд відносить на рахунок позивача за його клопотанням.

Керуючись ст. ст.180-182, 183, 191 СК України та ст.ст. 13, 211, 247, 258, 263 -265, 268, 273, 354,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району, Полтавської області про стягнення аліментів та встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з дати подання позовної заяви до суду, тобто з 31 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні позовних вимог про встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 відмовити.

Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району, Полтавської області, ЄДРПОУ 44098511, адреса місце розташування: селище Чутове, Полтавський район, Полтавська область, вул. Центральна, буд. 4.

Повний текст рішення суду виготовлено 14 січня 2025 року.

Суддя Д.Є.Хоменко