Рішення

від 13.01.2025 по справі 320/15542/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року № 320/15542/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Черкасова Євгена Володимировича від 04.03.2024 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 74303086.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22 апеляційну скаргу ПрАТ «Донецькоблгаз» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/9529/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі та зобов`язано ТОВ «Оператор ГТС України» змінити на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу ПрАТ «Донецькоблгаз» по ГРС Волноваха - 6ZOPDON4027101E, на наступні обсяги: березень 2022 - 2 214 425,03 м. куб.; квітень 2022 - 1 118 234,18 м. куб.; травень 2022 - 361 871,37 м. куб.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024 у справі № 910/9529/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Оператор ГТС України» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

31.01.2024 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/9529/22 задоволено клопотання ТОВ «Оператор ГТС України» про зупинення виконання постанови та зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

28.02.2024 ПрАТ «Донецькоблгаз» звернулось до Солом`янського ВДВС із заявою від 16.02.2024 № 05.1/1-394 про примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

04.03.2024 державний виконавець Солом`янського ВДВС Черкасов Є.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74303086 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі № 910/9529/22 про зобов`язання ТОВ «Оператор ГТС України» змінити на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу ПрАТ «Донецькоблгаз» по ГРС Волноваха - 6ZOPDON4027101E, на наступні обсяги: березень 2022 - 2 214 425,03 м. куб.; квітень 2022 - 1 118 234,18 м. куб.; травень 2022 - 361 871,37 м. куб. Також, 04.03.2024 державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Оператор ГТС України» у виконавчому провадженні ВП № 74303086 у розмірі 28400,00 гривень.

Зазначає, що державний виконавець Солом`янського ВДВС Черкасов Є.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74303086, разом з постановою про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №74303086, в період часу з 07.02.2024 по 13.03.2024 коли примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22 було зупинене згідно ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/9529/22, чим порушив законні права та інтереси ТОВ «Оператор ГТС України».

Позивач вважає, що державним виконавцем незаконно та протиправно відкрито виконавче провадження ВП № 74303086 та прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 04.03.2024, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 04.03.2024 у ВП № 74303086.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/15542/24 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) з урахуванням приписів статті 287 КАС України. Ухвалою залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Донецькоблгаз».

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами про доставку документів в електронному вигляді до електронного кабінету сторін (позивача, відповідача та третьої особи).

Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відзив на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у строк встановлений судом не подав. Також не надано витребувані судом належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 74303086.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/9529/22 задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/9529/22 скасовано, ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» по ГРС Волноваха - 6ZОРDON4027101Е, на наступні обсяги: березень 2022 року - 2 214 425,03 м.куб.; квітень 2022 року - 1 118 234,18 м.куб.; травень 2022 року - 361 871,37 м.куб.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» 2481,00 грн судового збору за подачу позову та 3721,50 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручено Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/9529/22 повернуто до місцевого господарського суду.

31.01.2024 року Господарським судом міста Києва на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22 видано наказ про примусове виконання рішення про: «Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, код ЄДРПОУ 42795490) змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, ВУЛИЦЯ ПІВДЕННА, будинок 1, код ЄДРПОУ03361075) по ГРС Волноваха - 6ZОРDON4027101Е, на наступні обсяги: березень 2022 року - 2 214 425,03 м.куб.; квітень 2022 року - 1 118 234,18 м.куб.; травень 2022 року - 361 871,37 м.куб.».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

Зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулося до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою від 16.02.2024 року № 05.1/1-394 про примусове виконання наказу від 31.01.2024 року у справі № 910/9529/22 та відкриття виконавчого провадження. У заяві від 16.02.2024 року № 05.1/1-394 також зазначено, що ухвалою від 07.02.2024 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 по справ № 910/9529/22 зупинено, проте, вважає, що це не позбавляє стягувача права на звернення до органів примусового виконання із заявою про відкриття виконавчого провадження.

04.03.2024 року головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасовим Євгеном Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74303086 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/9529/22, виданого 31.01.2024 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22. Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 74303086 постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 28400,00 гривень.

У рамках виконання виконавчого провадження ВП № 74303086 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасовим Євгеном Володимировичем 04.03.2024 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» виконавчий збір у розмірі 28400,00 гривень. У постанові про стягнення виконавчого збору зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Вважаючи протиправною постанову щодо стягнення виконавчого збору, винесену 04.03.2024 в рамках виконання виконавчого провадження ВП № 74303086, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною 1 статті 4 Закону №1404-VІІІ визначені вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Згідно пунктів 4, 5 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. У разі наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 5 Закону, приватний виконавець має право повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, про що зобов`язаний письмово повідомити стягувача із зазначенням підстави повернення та роз`яснити йому право оскаржити рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також право стягувача подати виконавчий документ на виконання іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби. (пункт 4). У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання рішення майнового характеру в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника за встановленою формою (додатки 1, 2) протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджає його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (пункт 5).

Таким чином, у разі наявності підстав передбачених статтею 4 Закону №1404-VІІІ, державний виконавець повинен повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Системний аналіз означених правових норм дає підстави для висновку, що за наслідками перевірки виконавчого документа на відповідність встановленим Законом № 1404-VIII вимогам, у випадку відповідності встановленим вимогам у державного виконавця виникає імперативно встановлений обов`язок відкрити виконавче провадження та, у випадку необхідності, вчинити усі передбачені законодавством дії з метою забезпечення виконання такого виконавчого документа.

Відповідно до статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону в т. ч.: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Суд встановив, що 31.01.2024 року Господарським судом міста Києва на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22 видано наказ про примусове виконання рішення, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, код ЄДРПОУ 42795490) зобов`язано змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, ВУЛИЦЯ ПІВДЕННА, будинок 1, код ЄДРПОУ03361075) по ГРС Волноваха - 6ZОРDON4027101Е, на наступні обсяги: березень 2022 року - 2 214 425,03 м.куб.; квітень 2022 року - 1 118 234,18 м.куб.; травень 2022 року - 361 871,37 м.куб.

Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2024 зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

04.03.2024 року головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасовим Євгеном Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74303086 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/9529/22, виданого 31.01.2024 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 74303086 постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 28400,00 гривень, у зв`язку з чим головним державним виконавцем 04.03.2024 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» виконавчий збір у розмірі 28400,00 гривень.

Суд зазначає, що ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ визначений вичерпний перелік підстав для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання.

Більш того ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ не містить такої підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, як зупинення виконання рішення суду, що унеможливлює повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання та неприйняття до примусового виконання виконавчого документа.

Отже, враховуючи відсутність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2024 року ВП № 74303086, оскільки були відсутні підстави для повернення без прийняття до виконання виконавчого документа. Більш того, норми Закону №1404-VІІІ не містять імперативної заборони відкривати виконавче провадження на підставі виконавчого документа, виконання якого зупинено.

Таким чином, суд висновує, що державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» правомірно прийнято до виконання наказ Господарського суду міста Києва № 910/9529/22, виданого 31.01.2024 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 та відкрито виконавче провадження ВП № 74303086.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 1 ст. 27 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VІІІ).

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (ч. 7 ст. 27 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до ч. 9 ст. 27 № 1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження. Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Так, виконавчий збір не стягується у разі добровільного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження починається примусове виконання рішення суду, за яке передбачено стягнення виконавчого збору у визначеному законом розмірі.

Суд наголошує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Відповідно до частини третьої статті 40 вказаного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору (не пізніше наступного робочого дня) з дня закінчення виконавчого провадження є те, що виконавчий збір не стягнуто.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі № 480/3452/19, від 11.10.2023 року у справі № 140/1126/23.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження і постанова про стягнення виконавчого збору від 04.03.2024 року прийняті у відповідності до норм Закону № 1404-VІІІ.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 10 Закону №1404-VIII передбачені заходи примусового виконання рішень, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону №1404-VIII визначені обов`язки і права виконавців та обов`язковість вимог виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зокрема зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має зокрема право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій (ч. 4 ст. 18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону №1404-VIII, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Суд зазначає, що матеріалами справи не містять, а позивачем не надано докази про те, що державним виконавцем вчинялися передбачені ч. 1 ст. 10 і ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII заходи примусового виконання рішень, які були направленні на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/9529/22 виданого 31.01.2024 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано, яким саме чином порушені його права в частині відкриття виконавчого провадження та прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.

Разом з тим, суд наголошує, що ч. 7 ст. 27 Закону №1404-VІІІ, передбачений запобіжник стягнення виконавчого збору, оскільки у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Суд вважає, що факт зупинення виконання постанови свідчить не про неможливість звернення виконавчого документа до примусового виконання і відкриття на підставі такого виконавчого документа виконавчого провадження, а свідчить про необхідність вчинення відповідних дій, які направлені на зупинення вчинення виконавчих дій, для запобігання можливих порушень прав боржника під час примусового виконання виконавчого документа.

Більш того, суд вважає, що саме наявність факту невчинення визначених Законом України «Про виконавче провадження» дій направлених на зупинення вчинення виконавчих дій порушували б права позивача, а не відкриття виконавчого провадження без проведення (вчинення) передбачених Законом №1404-VIII виконавчих дій та прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 910/9529/22, відповідно до якої касаційне провадження у справі № 910/9529/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22 залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вчинялись протиправні дії.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, у спірних правовідносинах факт порушення права позивача у сфері публічних правовідносин не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 січня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.