Рішення

від 13.01.2025 по справі 640/33808/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року Справа №640/33808/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" (далі - позивач, ТОВ "НТЦ "Охоронні системи", товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29.07.2021 № 0572010701 та № 0572020701 в частині визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11225277,68 грн.

Позиції сторін

В обґрунтування позову товариство вказує, що ним в повній мірі виконано свій обов?язок щодо декларування валових витрат, податкового кредиту сформованого за рахунок фінансово-господарських відносин з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛОС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Позивач також вказує, що товар, послуги та роботи, які були придбані у вищевказаних контрагентів призвели до зміни стану активів ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», зокрема послуги були реалізовані третім особам, як це вбачається з податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, як стверджує позивач, службові особи зазначених контрагентів позивача відобразили оскаржувані операції у власному податковому та бухгалтерському обліках підприємств.

Позивач зауважує, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження неналежної обачності ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» при виборі контрагентів, операції з якими були предметом перевірки.

Враховуючи викладене, на переконання позивача акт перевірки складений лише на підставі необґрунтованих даних та суб`єктивних припущень посадових осіб контролюючого органу, які не мають жодних підтверджуючих доказів та призвели до неправомірних висновків, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, позивач частково визнає податкове повідомлення-рішення № 0572020701 від 29.07.2021, а саме в частині недотримання вимог пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України внаслідок не збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів придбаних у контрагента - нерезидента компанії «AHI CARRIER FZC» (Об`єднані Арабські Емірати) на суму 313 723, 5 грн. Тобто, податкові зобов`язання з податку на прибуток за 2020 рік, які визнаються позивачем, становлять 56 470, 23 грн. (313 724, 00 грн. * 18 %).

Таким чином, позивач наполягає на протиправності спірних податкових повідомлень-рішень від 29.07.2021 № 0572010701, № 0572020701 в частині визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11225277,68 грн. та просить суд їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем надано відповіді на запити контролюючого органу без належним чином завірених копій первинних документів по задокументованим операціям, які були предметом перевірки.

Крім того, відповідач зазначає, що в діях контрагентів позивача вбачаються ознаки створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді штучного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору, а також складання завідомо неправдивих документів ймовірно з метою сприяння підприємствам реального сектору в мінімізації податкових зобов`язань з ПДВ та ухилення від сплати податків.

Зокрема, відповідач вважає, що задокументовані операції з контрагентами є нереальними, оскільки потребували значних матеріальних та трудових витрат на їх реалізацію (надання) у порівнянні із задокументованими відомостями.

На підставі викладеного відповідач підсумовує, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» не підтверджено факт придбання товарів, робіт, послуг у спірних контрагентів-постачальників та можливість самостійного їх виконання.

Таким чином, відповідач викладені в акті перевірки висновки вважає обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 0572010701, № 0572020701 - правомірними та в задоволенні позову просить суд відмовити.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.03.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 справу № 640/33808/22 прийнято до провадження та визначено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 29 квітня 2024 року о 13:15 год.

16.04.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

17.04.2024 представник позивача подав клопотання про витребування доказів та про виклик свідків.

18.04.2024 до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача надійшли клопотання про огляд доказів на місці; про зобов`язання відповідача надати пояснення щодо правового обґрунтування зняття з валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними та про зобов`язання відповідача надати детальний розрахунок щодо врахування або неврахування валових витрат та сум податкового кредиту.

26.04.2024 до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26.04.2024 представник позивача подав клопотання, у якому просить суд не долучати відзив на позовну заяву до матеріалів справи у зв`язку з тим, що відповідачем пропущено строк на його подання.

Судове засідання, призначене на 29.04.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Войтовича І.І. у відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 10.06.2024 о 09:30 год.

У підготовчому судовому засіданні 10.06.2024 суд на місці ухвалив про відмову у задоволенні клопотань представника позивача про огляд доказів на місці; про зобов`язання відповідача надати пояснення щодо правового обґрунтування зняття з валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними: про зобов`язання відповідача надати детальний розрахунок щодо врахування або неврахування валових витрат та сум податкового кредиту, про неприйняття відзив до розгляду, та у судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з витребуванням документів у відповідача, призначено наступне судове засідання на 15.07.2024 о 10:30 год, про що сторони повідомлені належним чином.

15.07.2024 до суду прибули представники сторін, представник відповідача заявила усне клопотання про надання додаткового часу підготувати документи, які витребував суд.

Суд, з`ясувавши думку представника позивача, на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача, відкласти розгляд справи на 13.08.2024 о 10:30 год.

12.08.2024 до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представник відповідача подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.08.2024 у судовому засіданні оголошено перерву для надання можливості представнику позивача ознайомитись із документами, які представник відповідача подала на виконання вимог суду.

Наступне судове засідання призначено на 09.10.2024 о 10:30 год, про що сторони повідомлені належним чином.

09.10.2024 до суду прибули представники сторін, представник позивача подав заперечення на клопотання ГУ ДПС у м. Києві про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача Хомишин М.А. та представник відповідача Дегтярьова Р.М. не заперечили щодо закриття підготовчого провадження у порядку письмового провадження та призначення справи до розгляду по суті.

09.10.2024 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 06 листопада 2024 року о 10:30 год.

06.11.2024 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із несправністю системи ВКЗ.

Наступне судове засідання відбудеться 02.12.2024 о 10:30 год. про що сторони по справі повідомлені належним чином.

02.12.2024 в судове засідання прибули представник позивача Хомишин М.А. та представник відповідача Дегтярьов Р.М.

Представник позивача підтримав позов, просив суд позовні вимоги задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, в задоволенні позову просив відмовити.

З`ясувавши позиції сторін, які не заперечували проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, судом на місці ухвалено здійснити подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши представників сторін по справі, встановивши їх правові позиції та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Встановлені обставини судом

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі направлень від 26.05.2021 року № № 9505/26-15-07-01-06, 9507/26-15-07-01-06, 9521/26-15-07-10-04, 9512/26-15-07-08-03, 9517/26-15-07-10-02, 9509/26-15-07-07-01, відповідно до підпункту 75.1.2, пункту 75.1, статті 75, 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.04.2021 № 3629-п проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2021 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід?ємною частиною).

Перевірка проводилась з 26.05.2021 по 15.06.2021. Термін проведення перевірки продовжувався з 09.06.2021 по 15.06.2021 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 07.06.2021 № 4634-п.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 23.06.2021 № 48833/Ж5/26-15-07-01-06/31405191 (далі - акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» :

1. п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), п.3 П(С)БО 1, ПсБО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 020 423 грн., в т.ч. по періодах: 2017 рік - 59 899 грн., 2018 рік - 45 191 грн., 2019 рік - 940 207 грн., 2020 рік - 7 811 845 грн., І квартал 2021 року - 2 163 281 гривня;

2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст.200 ПК України, Закону України від 16.07.1999 за № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 514 319 грн, в т.ч. по періодам: квітень 2017 - 672 грн., липень 2017 - 1604 грн., серпень 2017 - 31783 грн., листопад 2017 - 666 грн., січень 2018 - 31830 грн., лютий 2018 - 45049 грн., квітень 2018 - 5164 грн., березень 2019 - 11876 грн., квітень 2019 - 2104 грн., травень 2019 - 43119 грн., червень 2019 - 124854 грн., липень 2019 - 96082 грн., жовтень 2019 - 540250 грп., листопад 2019 - 183333 грн., грудень 2019 - 83333 грн., січень 2020 - 430383 грн, лютий 2020 - 551878 грн., березень 2020 - 93739 грн., квітень 2020 - 546868 грн., травень 2020 - 1274538 грн., червень 2020 - 306190 грн., липень 2020 - 634000 грн., серпень 2020 - 497494 грн., вересень 2020 - 600000 грн., жовтень 2020 - 1085000 грн., листопад 2020 - 2437170 грн., грудень 2020 - 892243 грн., січень 2021 - 455744 грн., лютий 2021 - 116653 грн., березень 2021 - 1390700 гривень;

3. п. 1 ч. 2 ст. 6 та абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» № 2464-V від 08.07.2010 зі змінами та п. 6 ч. 3 р. IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, відповідно до якого, суми єдиного внеску нараховані за відповідний календарний місяць сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату за жовтень, листопад 2017 року, січень, лютий, березень, жовтень, листопад, грудень 2018 року, січень, лютий, жовтень, грудень 2019 року, січень, вересень, жовтень 2020 року.

Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показників за період 2017 рік в сумі 1578210 грн., 2018 рік в сумі 3849443 грн., 2019 рік в сумі 806077 грн., 2020 рік в сумі 33732798 грн., 1 квартал 2021 року в сумі 4204001 гривня.

Перевіркою повноти декларування ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» показників вказаного рядка встановлено його заниження на загальну суму 60 910 850 грн., в т.ч. по періодах: 2017 рік - 332 774 грн., 2018 рік - 251 064 грн., 2019 рік - 5 223 375 грн., 2020 рік - 43 085 412 грн., І квартал 2021 року - 12 018 225 гривень.

Перевіркою встановлено фінансово-господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» з наступними контрагентами-постачальниками, а саме: ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ", TOB «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ».

ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" зареєстроване Юридичним департаментом Львівської міської ради 07.06.2018 із записом № 14151020000044581.

Основний вид діяльності - 41.20-будівництво житлових і нежитлових будівель

Згідно поданого фінансового звіту за 2020 рік основні засоби у ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" на підприємстві відсутні.

При цьому, згідно поданого нарахування єдиного внеску за серпень 2020 року, середньооблікова кількість працівників складає 37 осіб, за листопад 2020 року - 40 осіб, за січень, лютий 2021 року розрахунки не подавались.

Аналізом номенклатури товару по податковим накладним, оформленим та зареєстрованим в установленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних по підприємству ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» встановлено:

- одержання податкових накладних ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» з номенклатурою товару газоблоки, портландцемент, будівельні матеріали, побутову техніку, дверне полотно тощо;

- оформлення та реєстрація податкових накладних ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» на адресу підприємств-покупців (в кількості 25 СГ в місяць) з наступною номенклатурою: будівельно-монтажні роботи на значній кількості об?єктів з різними адресами та інше.

Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку рахунку 631, в бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними проводками:

- договір від 15.07.2020 № 1507/20, акт виконаних робіт від 28.08.2020 № 1 за серпень на загальну суму 587469,49 грн., сума ПДВ 117493,9 грн., номенклатура - монтаж кабельної продукції, довідка форми КБ-3 4967,57 люд/год, кількість робочих днів - 20, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 5 920 люд/год;

- договір від 13.11.2020 № 1311/20, акт виконаних робіт від 30.11.2020 № 1 за листопад на загальну суму 4689159,05 грн., сума ПДВ 937831,81 грн., номенклатура - роботи з монтажу трубопроводів та системи водопостачання, довідка форми КБ-3 45063,24 люд/год, кількість робочих днів - 12, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 4 000 люд/год;

- договір від 12.11.2020 № 1211/20, акт виконаних робіт від 30.11.2020 № 1 за листопад на загальну суму 3100690,8 грн., сума ПДВ 620138,16 грн., номенклатура - роботи з прокладання кабельної мережі, довідка форми КБ-3 21588,78 люд/год, кількість робочих днів - 13, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 4 000 люд/год;

- договір від 12.01.2021 № 1201/21, акт виконаних робіт від 31.01.2021 № 1 за січень 2020 р. на загальну суму 1410375,05 грн., сума ПДВ 282075,01 грн., номенклатура - роботи з демонтажу та монтажу трубопроводів, довідка форми КБ-3 12752,11 люд/год, кількість робочих днів - 22, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 7 040 люд/год;

- договір від 03.02.2021 № 0302/21, акт виконаних робіт від 23.02.2021 № 1 за лютий 2020 р. на загальну суму 3085045,75 грн., сума ПДВ 617009,15 грн., номенклатура - роботи з монтажу трубопровідних мереж, довідка форми КБ-3 24304,42 люд/год, кількість робочих днів - 15, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 4 960 люд/год;

- договір від 05.02.2021 № 0502/21, акт виконаних робіт від 28.02.2021 № 1 за лютий 2020 р. на загальну суму 410337,67 грн., сума ПДВ 82067,53 грн., номенклатура - роботи з монтажу повітроводів, довідка форми КБ-3 1654,5 люд/год, кількість робочих днів - 16, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 4 960 люд/год.

В вищезазначених актах виконаних робіт перевіркою встановлено, що наприклад в листопаді 2020 року ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" було витрачено 66652,02 л/год. Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працюючих на ПІП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" в середньому складає 40 осіб. Отже за 12,5 днів при 8-ми годинному робочому дні вони могли відпрацювати лише 4000 л/годин.

Перевіркою також проведено аналіз бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» та встановлено, що ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" виконувало будівельно-монтажні роботи ще 25 СГД, які потребують значних матеріальних та трудових витрат на їх реалізацію (надання).

ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПРЕСТИЖ" 26.02.2019 зареєстроване ГОЛОСІЇВСЬКОЮ РДА за № 10681020000054571.

Основний вид діяльності - 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ

В актах виконаних робіт, укладених з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПРЕСТИЖ", зазначено кількість людино/годин витрачених в певний період ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПРЕСТИЖ" та здійснено розрахунок можливих людино/годин при 8 год. робочому дні.

Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працюючих на ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПРЕСТИЖ" в середньому складає 12 осіб. Отже перевіркою визначено, що за 21 день при 8-ми годинному робочому дні вони могли відпрацювати лише 2016 л/годин.

ТОВ "ГІДРОБУД КОМПАНІ" зареєстроване 29.05.2018 за № 265918114197.

Основний вид діяльності - 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ.

Згідно з поданого фінансового звіту за 2020 рік балансова вартість основних засобів становить 16,9 тис.грн.

Згідно з поданого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) кількість працюючих складає 13 осіб.

В актах виконаних робіт, укладених з ТОВ "ГІДРОБУД КОМПАНІ", зазначено кількість людино/годин витрачених в певний період ТОВ "ГІДРОБУД КОМПАНІ" та здійснено розрахунок можливих людино/годин при 8 год. робочому дні. Перевіркою здійснено аналіз проведених операцій та встановлено, що наприклад в грудні 2019 року ТОВ "ГІДРОБУД КОМПАНІ" було витрачено 8671,66 л/год. Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працюючих на ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПРЕСТИЖ" в середньому складає 13 осіб. Отже, на думку відповідача, за 20 днів при 8-ми годинному робочому дні вони могли відпрацювати лише 2080 л/годин.

ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ПЕРСПЕКТИВА" зареєстроване 23.01.2019 за № 265919015722.

Основний вид діяльності - 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ.

ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ПЕРСПЕКТИВА" складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні первинні документи:

- договір від 17.09.2019 № 170919, акт виконаних робіт від 31.10.2019 № б/н на загальну суму 1643333,33 грн., сума ПДВ 328666,67 грн., номенклатура - роботи з проведення дефекації, контроль та випробування трубопроводів та складових частин (площа 136000 кв.м.);

- договір від 18.09.2019 № 180919, акт виконаних робіт від 31.10.2019 № б/н на загальну суму 604166,66 грн., сума ПДВ 120833,34 грн., номенклатура -

роботи з проведення дефекації, контроль та випробування трубопроводів та складових частин (площа 50000 кв.м.).

Згідно поданого фінансового звіту за 2020 рік балансова вартість основних засобів становить 16.9тис.грн.

Згідно поданого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) кількість працюючих складає 13 осіб.

ТОВ "АДЕКСІМ-ТРЕЙД" зареєстроване 01.06.2009 за № 10711020000025763.

Основний вид діяльності - 46.90 - НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ.

Згідно поданого фінансового звіту за 2018 рік балансова вартість основних засобів становить 22,6 тис. грн.

Згідно поданого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) кількість працюючих складає 4 особи.

Перевіркою встановлено, що Подільським районним судом м. Києва винесено 04.02.2019 року вирок, яким визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України гр. ОСОБА_1 (керівника та головного бухгалтера).

ТОВ "АДЕКСІМ-ТРЕЙД" складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні первинні документи:

- податкова накладна від 25.07.2017 № 3 на загальну суму 9 622,8 грн., сума ПДВ - 1603,8 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2" без обплетення (довжина - 1000 мм);

- податкова накладна від 01.02.2018 № 1 на загальну суму 6 284,16 грн., сума ПДВ - 1047,36 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2" без обплетення (довжина - 1000 мм);

- податкова накладна від 10.04.2017 № 4 на загальну суму 4 032,48 грн., сума ПДВ - 672,08 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2" без обплетення (довжина - 1000 мм);

- податкова накладна від 27.11.2017 № 10 на загальну суму 3 996 грн., сума ПДВ - 666 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2" без обплетення (довжина - 1000 мм);

- податкова накладна від 13.04.2018 № 5 на загальну суму 981,24 грн., сума ПДВ - 163,54 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2" без обплетення (довжина - 1000 мм).

ТОВ "СІГМА-СНАБСЕРВІС" зареєстроване 17.07.2017 № 15221020000035621.

Основний вид діяльності - 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ.

ТОВ "СІГМА-СНАБСЕРВІС" складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні документи:

- договір від 15.01.2018 № 150118, акт виконаних робіт від 12.02.2018 № б/н, сума без ПДВ - 93 644,9 грн., сума ПДВ - 18728,98 грн., номенклатура - розробка схем інженерного забезпечення об`єкту.

ТОВ "АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС" зареєстроване 05.07.2017 за № 140317180346.

Основний вид діяльності - 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ.

ТОВ "АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС" складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні документи:

- договір від 14.12.2017 № 141217, акт виконаних робіт від 24.01.2018 № б/н, сума без ПДВ - 159 150 грн., сума ПДВ - 31 830 грн., номенклатура - аналіз відповідності інженерного забезпечення об`єкту діючим нормативним документам.

Основний вид діяльності TOB "Кельвіон Девелопмент" - 42.99-БУДІВНИЦТВО ІНШИХ СПОРУД, Н.В.І.У.

Згідно поданого фінансового звіту за 2017 рік, балансова вартість основних фондів становить 247.9тис.грн. Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працю складає 1 особа.

TOB "Кельвіон Девелопмент" складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні документи:

- договір від 01.08.2017 № 01/08/17, акт виконаних робіт від 28.08.2017 № 1, сума без ПДВ - 139779,85 грн., сума ПДВ - 27955,97 грн., номенклатура - реконструкція офісних приміщень в адміністративній будівлі на вул. Сікорського, 4-А (монтаж структурованих кабельних мереж), 4359,88 людино/годин, кількість робочих днів - 20, людино/години при 8 год. робочому дні - 120;

- договір від 01.08.2017 № 02/08/17, акт виконаних робіт від 28.08.2017 № 1, сума без ПДВ - 19 135,18 грн., сума ПДВ - 3 827,04 грн., номенклатура - реконструкція офісних приміщень в адміністративній будівлі на вул. Сікорського, 4-А (роботи з монтажу трубопроводів), 120,28 людино/годин, кількість робочих днів - 10, людино/години при 8 год. робочому дні - 120;

- договір від 01.02.2018 № 01/02/18, акт виконаних робіт від 23.02.2018 № 1, сума без ПДВ - 126 364,21 грн., сума ПДВ - 25 272,84 грн., номенклатура - медичний центр по вул. Касіяна Василя, 2/1 (прокладання кабельних мереж), 1960,4 людино/годин, кількість робочих днів - 17, людино/години при 8 год. робочому дні - 136;

- договір від 02.04.2018 № 02/04/18, акт виконаних робіт від 24.04.2018 № 1, сума без ПДВ - 25000 грн., сума ПДВ - 5000 грн., номенклатура - офісна будівля: Київ, вул. Котельнікова, 4 (монтажно-налагоджувальні роботи системи санкціонованого доступу), 493,01 людино/годин, кількість робочих днів - 17, людино/години при 8 год. робочому дні - 136.

В вищезазначених актах виконаних робіт перевіркою встановлено зазначення кількості людино/годин витрачених в певний період ТОВ "Кельвіон Девелопмент" та здійснено розрахунок можливих людино/годин при 8 год. робочому дні. Здійснено також аналіз проведених операцій та встановлено, що наприклад в лютому 2018 року ТОВ «Кельвіон Девелопмент» було витрачено 1960,4 л/год. Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працюючих на ТОВ «Кельвіон Девелопмент» складає 1 особа. Отже, за розрахунками відповідача, за 17 днів при 8-ми годинному робочому дні один працівник міг відпрацювати лише 136 л/годин.

На підставі наведеної у акті перевірки інформації стосовно зазначених контрагентів позивача перевіркою встановлено, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» не підтверджено факт придбання товарів, робіт, послуг у вказаних контрагентів-постачальників та можливість самостійного їх виконання. Вказане, на переконання контролюючого органу, свідчить про неможливість вчинення господарських операцій з ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» у перевіряємому періоді.

Перевіркою встановлено документування позивачем зазначених операцій і відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності, що призвело до неправомірного завищення позивачем витрат. Зокрема, в акті перевірки вказується, що документи по задокументованими операціями з вищевказаними контрагентами-постачальниками не є первинними у розумінні норм ПК України, оскільки не підтверджують реальність їх здійснення.

Актом перевірки також зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 31.03.2021 встановлено його заниження всього у сумі 11 020 423 грн., в т.ч. по періодах: 2017 рік - 59 899 грн., 2018 рік - 45 191 грн., 2019 рік - 940 207 грн., 2020 рік - 7 811 845 грн., І квартал 2021 року - 2 163 281 грн.

За період з 01.01.2017 по 31.03.2021 ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 32 003 307 гривень. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 по 31.03.2021 встановлено його завищення на загальну суму 12 514 319 грн., в т. ч. по періодам: квітень 2017 - 672 грн., липень 20 17 - 1604 грн., серпень 2017 - 31783 грн., листопад 2017 - 666 грн., січень 2018 - 31830 грн., лютий 2018 - 45049 грн., квітень 2018 - 5164 грн., березень 2019 - 13980 грн., травень 2019 - 43119 грн., червень 2019 - 124854 грн., липень 2019 - 96082 грн., вересень 2019 - 90750 грн., жовтень 2019 - 449500 грн., листопад 2019 - 183333 грн., грудень 2019 - 83333 грн., січень 2020 - 982261 грн., березень 2020 - 330350 грн., квітень 2020 - 555000 грн., травень 2020 - 1029795 грн., червень 2020 - 306190 грн., липень 2020 - 634000 грн., серпень 2020 - 497494 грн., вересень 2020 - 600000 грн., жовтень 2020 - 1085000 грн., листопад 2020 - 2437170 грн., грудень 2020 - 892243 грн., січень 2021 - 455744 грн., лютий 2021 - 1143501 грн., березень 2021 - 363852 грн.

Перевіркою встановлено зареєстрованість податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаними задокументованими операціями.

В акті перевірки зазначено, що у первинних документах, які були надані до перевірки, містяться недостовірні відомості при оформленні господарських операцій з вищезазначеними контрагентами-постачальниками, що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 12 514 319 грн. внаслідок порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПКУ, Закону № 996, ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» завищено показники, задекларовані у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 12 514 319 грн. Вказане порушення вплинуло на об`єкт оподаткування податком на прибуток.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» у 2020 році здійснено господарські операції з компанією «АНІ CARRIER FZC» (Об`єднані Арабські Емірати) на загальну суму 1 045 745 грн., яка є нерезидентом, що відповідає критеріям, встановленим підпунктом «в» підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, а саме:

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977», відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав.

В ході проведення перевірки ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» на підставі п.п.140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, надано запит від 27.05.2021 № б/н, щодо надання обґрунтування з трансфертного ціноутворення по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником нерезидентом «AHI CARRIER FZC» (Об`єднані Арабські Емірати). ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» надано пояснення від 04.06.2021 № б/н, щодо не відображення у Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2020 рік 30% вартості товарів, придбаних у нерезидента «AHI CARRIER FZC» (Об`єднані Арабські Емірати).

ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», у наданому поясненні від 04.06.2021 № б/н «щодо не відображення у Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2020 рік 30% вартості товарів, придбаних у нерезидента «AHI CARRIER FZC» (Об`єднані Арабські Емірати))», не відображено вищенаведену інформацію.

Отже, перевіркою встановлено, що надана ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» пояснення не відповідає вимогам статті 39 Кодексу та не підтверджує понесені витрати за принципом «витягнутої руки», що призводить до необхідності коригування фінансового результату до оподаткування на 30%.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» не дотримано вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 Кодексу, та не збільшено фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів придбаних у контрагента-нерезидента компанії «AHI CARRIER FZC» (Об`єднані Арабські Емірати) на суму 313 723,5 грн. (р.3.1.6.1. Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу)).

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 0572010701 та № 0572020701.

Не погодившись з викладеними в акті перевірки висновками щодо виявлених порушень податкового законодавства України ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» звернулось із запереченнями до ГУ ДПС у м. Києві, за результатами розгляду якого контролюючий орган листом від 26.07.2021 № 20095/1/26-15-07-01-06 повідомив, що висновки акта перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ДПС у місті Києві, 12.08.2021 позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на спірні ППР.

Рішенням ДПС України від 12.10.2021 № 23206/6/99-00-06-01-01-06 від 12.10.2021 року ППР ГУ ДПС у місті Києві від 29.07.2021 № 0572010701 та 29.07.2021 № 0572020701 залишені без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Застосовано судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до п.п.14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Підпунктом 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено, що платник податків зобов?язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов?язком визнається обов?язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацем 1 п. 44.2 цієї статті визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об?єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від?ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від?ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату дог оподаткування (прибутку).

Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з :

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких с митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 вищевказаної статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (абзац перший та другий пункту 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункт 198.6. ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 ст.201 Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов?язань платник податку зобов?язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1, 2 п. 201.10 цієї статті передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV ( далі- Закон №996-XIV).

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинний документ - документ який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 996-XIV документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб?єктами підприємницької діяльності в межах укладених між ними договорів, є належним чином оформлені первинні документи, на основі яких інформація щодо фінансово-господарських операцій відображається в бухгалтерському та податковому обліку.

Підсумовуючи вищенаведене, запис у регістрах бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних документів (паперових або електронних), які фіксують факти здійснення банківських операцій і розпоряджень (дозволів) на їх проведення з обов?язковою попередньою перевіркою і контролем.

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах - первинних документах, які відносяться до розрахунково-касових та які фіксують факт завершення господарських операцій, складаються в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування вищенаведених правових норм. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 вказала ряд важливих правових висновків, зокрема, про таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Враховуючи вище встановлене та зазначене, суд вказує наступне.

Стосовно обґрунтованості висновків відповідача щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 12 514 319 грн, на підставі чого прийнято ППР від 29.07.2021 № 0572010701, суд зазначає відповідно.

Як вбачається з акту перевірки, а саме пункту 3.1.1.1 перевіркою встановлено фінансово-господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» з наступними контрагентами-постачальниками, а саме: ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ", TOB «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Судом встановлено, що відповідач обґрунтовує правильність свої висновків тим, що в Актах виконаних робіт за (формою КБ-2в, що складались підприємствами субпідрядників зазначено неправильну кількість людино/годин витрачених в задокументовані періоди контрагентами ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», а тому відповідачем самостійно було здійснено власний розрахунок можливих людино/годин, які необхідні були мати контрагенти позивача для виконання робіт на замовлення позивача, шляхом помноження кількості основного штату співробітників контрагентів на залишок кількості днів у місяці, за який складався Акт виконаних робіт за формою КБ-2в при умові 8 годинного робочого дня.

Відповідач також наголошує, що трудові ресурси контрагентів позивача є недостатнім для фізичного виконання задокументованих господарських операцій, що, на думку відповідача, свідчить про наявність вини посадових осіб позивача та внесення неправдивих відомостей у первинні документи контрагентами позивача з метою сприяння позивача, який є суб`єктом реального сектору економіки, в мінімізації податкових зобов`язань з ПДВ та ухилення від сплати податків.

Суд, вважаючи вказані доводи відповідача не переконливими та безпідставними, вказує стосовно обґрунтованості доводів про наявність вини на ст. 112 ПК України, яка визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 по справі №580/10266/21.

Водночас, відповідачем не доведено наявність вини щодо недотримання податкового законодавства у діях як позивача, так і його контрагентів, на підставі належних та допустимих доказів, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача у цій частині.

Стосовно доводів відповідача про неможливість виконання задокументованих робіт з огляду на недостатню кількість працівників контрагентів-позивача згідно з податковим розрахунком за формою №1-ДФ та їх співставленням із кількістю людино-годин, вказаних в актах приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідач не врахував залучення контрагентами-позивача третіх осіб, що працюють за цивільно-правовими угодами та фізичних осіб-підприємців. Разом з тим, судом встановлено відсутність дослідження податковим органом вказаних обставин та відсутність належних та допустимих доказів у справі щодо відсутності фактів залучення контрагентами-позивача третіх осіб для виконання задокументованих робіт.

Крім того, суд враховує, що на неналежність здійснених відповідачем розрахунків людино/годин вказує їх приблизність, що є неприпустимим для доведення наявності правопорушення податкового законодавства. Відповідач також не наводить жодного розрахунку достатньої кількості та наявності трудових ресурсів для виконання задокументованих робіт на підставі належних та допустимих доказів.

Також на недоведеність проведених відповідачем розрахунків людино/годин вказує той факт, що згідно розрахунків відповідача (стор.5 акту перевірки) у серпні 2020 року ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" мало по їх розрахункам 5920 людино/годин., а в акті виконаних робіт за формою КБ-2в позивача за серпень 2020 року було зазначено 4967,57 л/год., тобто ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" у серпні 2020 року згідно розрахунку самого відповідача, мав більше трудових ресурсів на 952,43 людино/год. за задокументовані показники. Вказане свідчить про неправомірність висновків відповідача щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2020 року, зокрема, по взаємовідносинам з ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ". Більше того, суд вказує, що відповідач визнає фізичну можливість ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ" надати послуги позивачу за обсягом 4000 людино/годин у листопаді 2020 року та у січні 2021 року в обсязі 7040 людино/годин, а також у лютому 2021 року обсягом 4960 людино/годин.

Суд вважає також за належне навести правові висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 04.07.2024 по справі № 440/8115/22, відповідно до яких колегія суддів визнала необґрунтованими посилання податкового органу на неможливість виконання відповідних робіт з огляду на кількість працівників у контрагентів позивача, оскільки кількісний показник людино-годин згідно з кошторисом не є вказівкою на кількість людей, які мають бути залучені до виконання відповідного обсягу робіт; трудомісткість є складним і багатоелементним показником, при визначенні якого враховуються відповідні коефіцієнти та нормативи. Неспівпадіння кількості людино-годин за кошторисом та фактичної кількості людей, що виконували роботу, ніяк не свідчить про нереальність або фіктивність господарської операції з виконання будівельних робіт.

Крім того, у вказаній постанові вказано, що Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача.

Суд також зазначає, що проведені відповідачем розрахунки людино/годин щодо господарських операцій позивача з TOB «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» є також необґрунтованими, оскільки є приблизними та на підтверджуються належними доказами.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 826/2926/14 зауважив, що контролюючий орган на виконання вимог статті 71 КАС України повинен довести та надати належні докази, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору.

Водночас судом встановлено відсутність належних доказів відповідача щодо недостатності трудових ресурсів та матеріально-технічного забезпечення у контрагентів позивача для здійснення задокументованих господарських операцій.

Визначальним для вирішення спорів про обґрунтованість формування податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Суд наголошує, що остаточний висновок щодо реальності/нереальності спірних господарських операцій, має бути зроблений за наслідками аналізу усіх наявних у справі доказів і матеріалів, в їх системній сукупності та взаємозв`язку зі змістом укладених правочинів, також з урахуванням усіх доводів сторін, наведених на підтвердження чи спростування висновків, наведених у акті перевірки.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 по справі № 380/905/21.

Водночас судом встановлено, що висновки відповідача не базуються на аналізі та виявленні недоліків первинних документів, складених за результатами задокументованих господарських операцій позивача з його контрагентами.

Жодних недоліків стосовно первинних документів, відповідачем не встановлено, що в свою чергу не спростовує реальність господарських операцій, що були предметом перевірки.

Стосовно доводів відповідача щодо податкової інформації, що свідчать про відсутність джерела походження товарів, робіт та послуг, що придбавалися позивачем у його вищенаведених контрагентах та наявності вироку стосовно ОСОБА_1 (посадова особа ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД») суд вказує наступне.

Судом встановлено, що відповідно до вироку у справі № 758/16825/18 від 04.02.2019 року, ОСОБА_1 з 15.06.2018 (згідно протоколу № 15/06 від 15.06.2018) по теперішній час значиться учасником суб?єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36472468), зареєстрованого 01.06.2009 у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена Статутом вказаного Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Так, ОСОБА_1 , підписав документи, необхідні для ведення незаконної фінансово-господарської діяльності юридичною особою ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», а саме: Протокол № 15/06 загальних зборів учасників ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» від 15.06.18; Договір № 1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» від 15.06.18; Договір № 2 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» від 15.06.2018; Статут ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» затверджений протоколом № 15/06 від 15.06.2018».

Водночас суд зауважує, що спірні взаємовідносини з ТОВ «АЛЕКСІМ-ТРЕЙД» відбувалися з 10.04.2017 року по 13.04.2018 року (стор. 13-14 акту перевірки), в той час як вирок стосується періоду діяльності з 15.06.2018 (згідно протоколу № 15/06 від 15.06.2018), тобто починаючи з моменту купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД».

Таким чином, суд враховує, що вироком суду не був встановлений факт вчинення злочину службовою особою ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», яка виконувала адміністративно-господарські функції на підприємстві до продажу корпоративних прав, а саме до 15.06.2018 року. На момент вчинення спірних господарських операцій особа, стосовно якої прийнято вирок від 04.02.2019, не був ані засновником, ані директором ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД».

Крім того, жодних недоліків у первинних документах, складених за результатами господарських операцій з ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», відповідачем не встановлено.

При цьому, будь-яких вироків або будь-якої негативної інформації стосовно колишнього керівника ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», а саме директора Гордієнко О.А., та комерційного директора ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» ОСОБА_2 , який власноруч підписував всі первинні документи з боку ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» та виконував спірні господарські взаємовідносини з 10.04.2017 року по 13.04.2018 року (стор. 13-14 Акту перевірки) податковим органом не виявлено, а тому доводи відповідача щодо завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у взаємовідносинах з ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» є неправомірними та упередженими діями.

Крім того, будь-яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про протиправність здійснених саме задокументованих господарських операцій позивача з ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» відповідачем до суду не надано.

Суд вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 (провадження №11-200апп21) також підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону №996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Цей принцип закріплений також у статті 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не є доказами в адміністративній справі, а вирок може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі. Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» правомірно та в повній мірі виконало свій обов?язок щодо декларування валових витрат, податкового кредиту сформованого за рахунок фінансово-господарських відносин з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», TOB «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛОС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ». Належних та допустимих доказів зворотнього відповідачем не надано.

Окрім цього, товар, послуги та роботи, які були придбані позивачем у ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», TOB «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА- КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» призвели до зміни стану активів ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», зокрема послуги були реалізовані третім особам, як це вбачається з документів податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Разом з тим, посадові особи ПІП «ЗАХІД ГОСПТОРТ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», TOB «ГІДРОБУД КОМПАНІ», TOB «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛОС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» також відобразили спірні господарські операції у власному податковому та бухгалтерському обліках підприємств, до яких відповідачем зауважень не встановлено.

У рішенні по справі ««Булвес» АД проти Болгарії, від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», від 10 березня 2010 року у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов?язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування: при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином практика ЄСПЛ свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб?єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Водночас судом встановлено, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», як платник податків, діяло без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або, самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», TOB «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛОС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» було одержання позивачем податкової вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України)

Враховуючи зазначене, обов?язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з?ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов?язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

Суд враховує також, що, станом на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, як позивач, так і його контрагенти, операції з якими були предметом перевірки, були платниками податку на прибуток на загальних підставах, перебували у реєстрі платників податку на додану вартість і їхні свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ не були анульовані чи визнані недійсними, а повноваження осіб, що складали та підписували податкові накладні та інші первинні фінансово-господарські документи підтверджуються повноваженнями їх директорів, а тому встановлені перевіркою порушення ст.ст. 44, 134, 198 та 200 ПІК України з боку ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» є необґрунтованими, оскільки всі суми, включені ним до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства підтверджені належним чином податковими накладними та первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Жодних належних та допустимих доказів зворотнього відповідачем не надано.

Суд також вказує, що роботи, які виконувалися ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДВКСТМ-ТРЕЙД». ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ», були складовими робіт з улаштування систем протипожежного захисту, що здійснювалися позивачем на виконання договорів, укладених з замовниками таких робіт.

Додаток № 11 до позовної заяви у вигляді таблиці по взаємовідносинам позивача з спірними контрагентами, який міститься в матеріалах справи, містить докази подальшого руху результатів виконаних субпідрядниками позивача робіт, до яких відповідачем не надано зауважень.

Додатковими доказами виконання таких робіт є фотографії з об?єктів та акти вводу в експлуатацію систем протипожежного призначення, які містяться в матеріалах справи, наявність яких теж відображено у вищезазначеній Таблиці (додаток № 11 до позовної заяви).

Стосовно висновків відповідача по господарським операціям позивача з контрагентом-постачальником нерезидентом «AHI CARRIER FZC» (Об`єднані Арабські Емірати), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у позовній заяві вказується про часткове визнання позивачем податкового повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 0572020701, а саме в частині недотримання вимог пп.140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України щодо не збільшення фінансового зменшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у контрагента-нерезидента компанії «AHI CARRIER FZC» (Об?єднані Арабські Емірати) на суму 313 723,5 грн.

Враховуючи викладене, позивачем визнається часткова правомірність суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, що визначена у спірній ППР від 29.07.2021 № 0572020701, а саме в частині 56 470,23 грн., розрахованої наступним чином: 313 724,00 грн. (загальна сума грошового зобов`язання з податку на прибуток встановлена перевіркою) * 18 % (ставка податку на прибуток) = 56 470,23 грн.

Судом встановлено, що спірна частина ППР від 29.07.2021 № 0572020701 складає 11 225 277,68 грн., що розрахована наступним чином : 11 020 423,00 (сума основного зобов`язання) + 261 325,00 (сума штрафних санкцій) - 56 470,32 (сума грошового зобов`язання, що визнається позивачем)).

Таким чином, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано нереальність господарських операцій з контрагентами, які були предметом перевірки, оскільки надано докази реального руху активів з метою досягнення господарської мети.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 0572010701 та часткову протиправність податкового повідомлення-рішення № 0572020701 у розмірі 11 225 277,68 грн., прийнятих на підставі вищевикладених необґрунтованих висновків контролюючого органу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1 та 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем підтверджено свої доводи, відповідачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, як того вимагають приписи ч. 2 ст. 77 КАС України.

Згідно з ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів сторін не змінюють висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду 22 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.11.2021 № 1794.

За правилами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 22 700,00 грн, а позовні вимоги задоволено, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 22 700,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічний Центр "Охоронні системи" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 29.07.2021 № 0572010701.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 29.07.2021 № 0572020701 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічний Центр "Охоронні системи" податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11225277,68 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічний Центр "Охоронні системи" (проспект Леся Курбаса, 2-Д, м. Київ, 03148, код ЄДРПОУ 31405191) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) витрати по сплаті судового збору у сумі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.