Ухвала

від 13.01.2025 по справі 360/42/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/42/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 09 січня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новоайдарської селищної ради (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати противоправною бездіяльність відповідача по ненаданню публічної інформації у формі відкритих даних на письмовий запит на публічну інформацію від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є;

- зобов`язати відповідача надати публічну інформації у формі відкритих даних на письмовий запит на публічну інформацію від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою підготовки журналістського матеріалу написав до начальника Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області Шопіна І.В та голови Новоайдарської селищної ради Шопіна І.В одного електронного листа на адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 та novoaidar@loga.gov.ua, а саме: лист від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є про надання публічної інформації у формі відкритих даних.

Начальник Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області Шопін І.В електронним листом від 12 липня 2024 року № 1994 відмовив у наданні публічної інформації у формі відкритих даних на запит від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є, мотивуючи тим що не володіє та не зобов`язаній володіти запитуваною інформацію у зв`язку з настання обставин непереборної сили, а саме окупацією Новоайдарської громади згідно зі статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Голова Новоайдарської селищної ради Шопін І.В. станом на 08 січня 2025 року не надав позивачу відповіді на запит на публічну інформацію від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є, надісланий електронним листом на офіційну електронну пошту: novoaidar@loga.gov.ua.

Позивач зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоайдарська селищна рада (код за ЄДРПОУ 04335571, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Щастинський район, селище міського типу Новоайдар, вулиця Дружби, будинок 1) є органом державної влади, зареєстрована як юридична особа.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоайдарську селищну раду на момент звернення позивача із запитом про публічну інформацію не припинено як юридичну особу, тому Новоайдарська селищна рада станом на 08 січня 2025 року є розпорядником інформації, яку він створив в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством.

Позивач вважає, що Новоайдарська селищна рада зобов`язана надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах за період з 1997 року по 2021 рік. Розпорядник зобов`язаний та має обов`язок оприлюднити всю публічну інформацію, незалежно від дати її створення. На думку позивача, відмова у виконанні цього обов`язку є порушенням закону і принципу відкритості влади.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

За приписами пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив таке.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).

Згідно із частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення поняття «зловживання процесуальними правами».

Проте у частині другій статті 45 КАС України вказано перелік дій, які можуть трактуватися суддею за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами, а саме:

подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення осіб, як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Отже, з наведеного вище слідує, що зловживання процесуальними правами - це особливий різновид процесуального правопорушення, що складається з противоправного, несумлінного та неналежного використання особою, яка бере участь у справі (її представником), належних їй процесуальних прав, що виразилося у винних процесуальних діях (бездіяльності), що зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснених з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які приймають участь у справі, або недобросовісна поведінка в інших формах, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу.

Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони».

Варто також зазначити, що у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) під назвою «Заборона зловживання правами» передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

За практикою Європейського суду з прав людини, при вирішенні суто процесуальних питань, поняття «зловживання», згідно з пунктом 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти у звичайному значенні, яке визнається загальною теорією права - тобто як шкідливе здійснення особою права для інших цілей, ніж ті, для яких його призначено. Таким чином, зловживанням є таке поводження позивача, яке явно суперечить цілям права на індивідуальне звернення і перешкоджає належній роботі суду або належному перебігу провадження (див. mutatis mutandis, рішення від 15 вересня 2009 року у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (MIROLUBOVS AND OTHERS v. LATVIA), заява 798/05, § 62, 65).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував на те, що зловживання правом на подання скарги (заяви) становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів, заяв, клопотань (див. mutatis mutandis, постанови Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 826/9751/14, від 12 липня 2022 року у справі № 640/16646/21).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 814/218/14 вказав, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Як зазначено вище, запит на публічну інформацію у формі відкритих даних від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є подано ОСОБА_1 одночасно на офіційну адресу і Новоайдарської селищної ради: novoaydarskarada@ukr.net, і Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області novoaidar@loga.gov.ua.

Луганським окружним адміністративним судом у рішенні від 06 вересня 2024 року у справі № 360/740/24 за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, встановлено такі обставини:

«За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Новоайдарська селищна рада (код за ЄДРПОУ 04335571, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Щастинський район, селище міського типу Новоайдар, вулиця Дружби, будинок 1) є органом місцевого самоврядування та у процесі припинення юридичної особи не перебуває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 23.09.2022 № 665/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», який згідно з пунктом 4 набирає чинності з дня його оприлюднення, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено, зокрема, Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області. Зазначений Указ опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» за 27 вересня 2022 року № 207. Відповідно набрав чинності з 27 вересня 2022 року.

Розпорядженням Президента України Володимира Зеленського від 23.09.2022 № 210/2022-рп «Про призначення І. Шопіна начальником Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області» призначено Шопіна Ігоря Вікторовича начальником Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області (код за ЄДРПОУ 44840780, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Щастинський район, селище міського типу Новоайдар, вулиця Дружби, будинок 1) є органом державної влади, зареєстрована як юридична особа 29 вересня 2022 року.

Згідно з пунктом 1 частини 2-1 статті 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях:

у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження:

сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).

Пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 03.11.2022 № 2705-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Сватівському, Старобільському, Щастинському районах Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»» у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальники Сватівської міської, Білокуракинської, Красноріченської, Лозно-Олександрівської, Нижньодуванської, Троїцької селищних та Коломийчиської сільської військових адміністрацій Сватівського району, Старобільської міської, Біловодської, Білолуцької, Марківської, Міловської, Новопсковської селищних, Чмирівської та Шульгинської сільських військових адміністрацій Старобільського району, Щастинської міської, Новоайдарської, Станично-Луганської селищних, Нижньотеплівської та Широківської сільських військових адміністрацій Щастинського району Луганської області: крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних та міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоайдарську селищну раду на момент звернення позивача із запитом про публічну інформацію не припинено як юридичну особу, проте в силу Закону України «Про правовий режим воєнного стану» припинено її повноваження, які відповідно до постанови Верховної Ради України від 03.11.2022 № 2705-ІХ тимчасово передані та виконуються Новоайдарською селищною військовою адміністрацією Щастинського району Луганської області з 29 вересня 2022 року - з дня внесення запису про її державну реєстрацію як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З вище наведених обставин судом встановлено, що Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області, до якої перейшли повноваження Новоайдарської селищної ради, є розпорядником публічної інформації у розумінні Закону № 2939-VI, а тому саме відповідач мав розглянути запит і надати публічну інформацію, якою він володіє як публічний правонаступник Новоайдарської селищної ради.».

Обставину, що Новоайдарську селищну раду не припинено як юридичну особу, проте повноваження Новоайдарської селищної ради та її посадових осіб припинені з 29 вересня 2022 року в силу Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а права та обов`язки органу місцевого самоврядування - Новоайдарської селищної ради виконує Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області, неодноразово встановлено у рішеннях Луганського окружного адміністративного суду по справах, в яких позивачем виступав ОСОБА_1 , зокрема у рішеннях від 11 жовтня 2023 року у справі № 360/914/23, від 12 жовтня 2023 року у справі № 360/811/23, від 12 жовтня 2023 року у справі № 360/823/23 та від 15 листопада 2023 року у справі № 360/1039/23, які залишені без змін Першим апеляційним адміністративним судом (в яких позивачем виступав).

Наведені обставини свідчать, що позивачу на час подання запиту на публічну інформацію у формі відкритих даних від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є та цієї позовної заяви до суду достеменно відомо, що повноваження Новоайдарської селищної ради та її посадових осіб припинені з 29 вересня 2022 року в силу приписів Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Разом з тим, позивач, достеменно знаючи, що Новоайдарська селищна рада є органом місцевого самоврядування, який не здійснює свої повноваження, у тому числі й розпорядника публічної інформації, з 29 вересня 2022 року - з дня внесення запису про державну реєстрацію Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надіслав до цього органу запит на публічну інформацію у формі відкритих даних від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є та, після не отримання відповіді на запит саме від Новоайдарської селищної ради, звернувся з цим з адміністративним позовом до суду.

Суд вважає, що вказані обставини свідчать про створення позивачем із Новоайдарською селищною радою спору, який має очевидно штучний характер, та не має на меті захисту прав ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації.

На користь таких висновків суду свідчить й подання ОСОБА_1 10 січня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду позову до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, предметом оскарження в якому є відмова цього органу в наданні на письмовий запит позивача від 05 липня 2024 року вих. № 135 ГП-2/Є публічної інформації у формі відкритих даних, оформлена листом від 12 липня 2024 року № 1994 (справа № 360/50/25).

За встановлених обставин суд кваліфікує дії позивача з подання до суду позову до Новоайдарської селищної ради як зловживання процесуальними правами відповідно до підпункту 3 частини другої статті 45 КАС України - подання позову у спорі, який має очевидно штучний характер.

Відповідно до частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Верховний Суд в постанові від 03 лютого 2022 року у справі № 815/2789/18 вказував на те, що норми глав 1, 2 розділу ІІ «Позовне провадження» КАС України свідчать, що поняття «заява» включає в себе заяви по суті справи, до яких входить позовна заява (частина друга статті 159 КАС України) та заяви з процесуальних питань.

Отже, під визначення «заява» у контексті процесуальних прав сторін (учасників) справи необхідно віднести і позовну заяву.

Можливість застосування передбачених частиною третьою статті 45 КАС України наслідків визнання зловживанням процесуальними правами до позовної заяви також підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19.

Частиною четвертою статті 45 КАС України закріплено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Пунктом 2 частини першої статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 штраф у сумі 908,40 грн, а саме 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 149 КАС України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 19, 45, 149, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії позивачу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету 21081100) штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908,40 грн (дев`ятсот вісім грн 40 коп.).

Стягувач: Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021).

Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ).

Ухвалу надіслати до Державної судової адміністрації України.

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

СуддяК.О. Пляшкова