Рішення

від 31.12.2024 по справі 380/934/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2024 рокусправа № 380/934/24 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/934/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» до Львівської митниці про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Форвард України» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови №UA209230/2023/001887 у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією №23UA209230074626U7, прийняту Львівською митницею;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/l 00418/1 від 14.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.01.2021 позивачем укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №С280120/1 з компанією «ІМПЕКСТРАКО ЕНВІ», Королівство Бельгія, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує, приймає та оплачує Товари, зазначені в рахунках (інвойсах) до Договору, отриманих протягом дії Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

07.07.2023 на виконання умов вищевказаного Договору, позивач здійснив оплату в розмірі 100 відсотків передоплати за товар в сумі 139206,00 доларів США на рахунок Продавця, що підтверджується копією платіжного доручення (квитанції) про SWIFT-переказ №103 від 07.07.2023 на рахунок ВЕ20405050820856 IMPEXTRACO NV 139206,00 доларів США (код 33В), в якій, в деталях платежу (код 70) зазначено: «передоплата Договір №С280120/1 від 28.01.2021 року Проформи Інвойс №90016717, №90016718 від 22.06.2023». Продавцем Товарів виступила компанія IMPEXTRACO NV.

На підставі Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 року та Проформи Інвойс №90016717 від 22.06.2023 Позивач придбав у Продавця за кордоном (Королівство Бельгія) препарат «ТОСОМІХ 500» вартістю 7.83 долара США за 1 кг. на загальну суму 39150,00 доларів США, який не має відношення до спірного рішення по даній справі.

На підставі Проформи Інвойс №90016718 від 22.06.2023 року Позивач придбав у Продавця за кордоном (Королівство Бельгія) товари на загальну суму 100056,00 доларів США, а саме:

1) препарат «ТОСОМІХ 500» в кількості 9000 кг на суму 70200,00 доларів США (ціна за одиницю товару 7,80 доларів США);

2) препарат «VITAMIN А 1000 IU/MG» (вітамін А) в кількості 50 кг на суму 1135,00 доларів США (ціна за одиницю товару 22,70 доларів США);

3) препарат «COBAL» CARBONATE 5%» в кількості 250 кг на суму 1090,00 доларів США (ціна за одиницю товару 4,36 доларів США);

4) препарат «L-ISOLE UCINE» в кількості 300 кг на суму 3240,00 доларів США (ціна за одиницю товару 10,80 доларів США);

5) препарат «BENZOIC ACID» в кількості 175 кг на суму 381,50 доларів США (ціна за одиницю товару 2,18 доларів США);

6) препарат «PROPIMPEX» в кількості 15900 кг на суму 24009,50 доларів США (ціна за одиницю товару 1,51 долар США) (надалі у позові -Товари).

Проформи Інвойс №90015717 та №90016718 від 22.06.2023 на загальну суму 139206,00 доларів США є попереднім рахунком за Товари, які необхідні для завантаження і відправки Постачальником.

Позивачем до митного оформлення надано платіжне доручення (квитанцію) про SWIFT- переказ №103 від 23.06.2023 на суму 139206,00 доларів США.

Остаточний рахунок-фактура (інвойс) №2022-90002868 від 07.07.2023 було сформовано на суму 76046,50 доларів США. Це сума за перелік товарів, наявних на складі Продавця і готових до відвантаження Позивачеві.

Продавцем було відвантажено Позивачу товарів на загальну суму 76046,50 доларів США згідно рахунку-фактури (інвойса, №2022-90002868 від 07.07.2023 на загальну суму 76046,50 доларів США.

Позивачем було придбано у Продавця Товари згідно двох Проформ Інвойсів № 90016717 і №90016718 від 22.06.2023 на загальну суму 139206,00 доларів США, а ввезено на митну територію України за митною декларацією №23UA209230074626U7 від 13.07.2023 Товарів на суму 76346,50 доларів США.

Позивач зазначає, що спірне рішення стосується лише Товарів, оплачених відповідно до рахунку-фактури (інвойса) №2022-90002868 від 07.07.2023 на загальну суму 76046,50 доларів США.

13.07.2023 з метою митного оформлення придбаних Товарів уповноваженим представником декларанта (Позизача) - ПП «БРОК-ЮК» до Львівської митниці подано Електронну декларацію №23UA209230074626U7. Вантаж був заявлений за фактурною митною вартістю згідно рахунку-фактури (інвойса) №2022-90002868 від 07.07.2023. Митна вартість імпортованих Товарів визначена за основним методом - за ціною договору.

Разом з митною декларацією до митного оформлення Декларантом подано копії наступних документів, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної митної декларації, що підтверджують заявлену митну вартість Товарів, а саме: договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 з додатками до нього; додатковоїугоди № 1 від 28.12.2021; додаткової угоди № 2 від 20.10.2022; додаткової угоди № 3 від 12.12.2022; додаткової угоди № 4 від 15.06.2023; проформи інвойс №90016717 від 22.06.2023; проформи інвойс №90016718 від 22.06.2023; рахунку-фактури (інвойса) від 07.07.2023 №2022-90002868; квитанції про SWIFT-переказ №103 від 23.06.2023; міжнародної автотранспортної накладної (CMR) 209609009 від 07.07.2023; митної декларації країни відправлення MRN 23ВЕЕ0000041674709 від 07.07.2023; митної декларації країни відправлення MRN 23ВЕЕ0000041665864 від 07.07.2023; рахунку на оплату послуг з перевезення вантажу №102 від 04.07.2023; довідки про транспортні витрати №NLAL-007451 від 04.07.2023; договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №П200623/1 від 20.06.2023; Заявки № 4011 від 30.06.2023 до Договору №П200623/1 від 20.06.2023 про надання послуг з перевезення вантажів автомобілі ним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні; пакувального листа (packing list) б/н від 07.07.2023; договору про надання митно-брокерських послуг №1/21 від 18.03.2021; сертифікату про походження товару, засвідченого печаткою Торгово-промислової палати Королівства Бельгія 06.07.2023 за №822023018111; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 20.02.2023 VITAMIN НОМЕР_1 /MG; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 11.05.2023 VITAMIN НОМЕР_1 /MG; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 29.06.2023 ТОСОМІХ 500; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 14.06.2023 ТОСОМІХ 500; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 10.11.2022 ТОСОМІХ 500; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 27.10.2022 ТОСОМІХ 500; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 04.01.2022 BENZOIC ACID; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 05.07.2023 COBALT CARBONATE 5%;Сертифікатуаналізів(Certificateof analysis) б/н від 05.07.2023 L-ISOLEUCINE; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 29.06.2023 COBALT CARBONATE 5%;Сертифікатуаналізів(Certificateof analysis) б/н від 30.06.2023 L-ISOLEUCINE; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 03.11.2021 з титульним листом; листа Продавця від 07.07.2023 про термін придатності препарату «Бензойна кислота» (BENZOIC ACID).

За результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією №23UA209230074626U7 від 13.07.2023 документів державним інспектором відділу митного оформлення «Муроване» митного поста «Львів-Півпічний» Львівської митниці ОСОБА_1 було повідомлено уповноваженого представника Позивача в електронній формі, керуючись частиною 3-4 ст. 53 Митного кодексу України (надалі - МК України), про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: - рахунку-фактури (інвойса) або рахунку-проформи (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договору про надання транспортно- експедиційних послуг, рахунків-фактур про надання транспортно-експедиційних послуг, актів виконаних робіт, калькуляції транспортних витрат; - якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; - договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом; - рахунку про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписки з бухгалтерської документації; - каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; - копії митної декларації країни відправлення; -висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МК України, а також подати додаткові наявні у Позивача документи за власним бажанням для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

За результатами письмових консультацій, уповноваженою особою Декларанта було подано до Львівської митниці запропоновані до подачі копії документів та усіх інших додаткових документів, що підтверджується повідомленням-відповіддю уповноваженого представника Декларанта на адресу Відповідача в електронній формі від 13.07.2023, які становили наступний перелік:

З приводу надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок було сплачено, уповноваженою особою Декларанта додаткових документів, окрім поданої разом з митною декларацією Відповідачеві квитанції про SWIFT-переказ №103 від 23.06.2023 року, надано не було;

З приводу надання за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, уповноваженою особою Декларанта не було подано додаткових документів за їх відсутності окрім поданих разом з митною декларацією основних документів, що підтверджують заявлену митну вартість Товарів;

З приводу надання транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, уповноваженою особою Декларанта додаткових документів Відповідачеві надано не було, оскільки усі транспортні (перевізні) документи було надано при подачі митної декларації, а саме: договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №П200623/1 від 20.06.2023; рахунок на оплату послуг з перевезення вантажу №102 від 04.07.2023; довідка про транспортні витрати №NLAL-007451 від 04.07.2023; Заявка №4011 від 30.06.2023 до Договору №:П200623/1 від 20.06.2023 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні; міжнародна автотранспортна накладна (CMR) 209609009 від 07.07.2023;

З приводу надання страхових документів, а також документів, що містять вартість страхування, у разі якщо здійснювалося страхування, уповноваженою особою Декларанта було додатково подано лист від перевізника №13/07 від 13.07.2023 про відсутність страхування, а також копію закордонного паспорта водія FF608163 від 01.02.2017, інших додаткових документів Відповідачеві не було подано за наступних причин.

Керуючись п. 11.2. Договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №П200623/1 від 20.06.2023, використання книжки МДП, CMR, CMR страхування, книжки ЄКМТ і т.д. узгоджуються в Заявці додатково.

Заявкою №4011 від 30.06.2023 до Договору №П200623/1 від 20.06.2023 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні (надалі - Заявка на перевезення) не передбачено страхування вантажу.

Це ж саме підтверджується Довідкою про транспортні витрати №NLAL-007451 від 04.07.2023, а також листом від перевізника №13/07 від 13.07.2023, в яких зазначено, що при здійсненні перевезення для Позивача згідно з договором №П200623/1 від 20.06.2023 страхування вантажів не передбачено.

З приводу надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, уповноваженою особою Декларанта не було подано Відповідачеві додаткових документів, оскільки треті особи за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 залучені не були;

З приводу надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), уповноваженою особою Декларанта додаткових документів Відповідачеві подано не було, оскільки треті особи за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 залучені не були;

З приводу надання виписки з бухгалтерської документації уповноваженою особою Декларанта не було подано додаткових документів за їх відсутності;

З приводу надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару уповноваженою особою Декларанта було подано Відповідачеві комерційну пропозицію від 22.06.2023, а також прайс-лист виробника товару б/н від 20.06.2023;

З приводу надання копії митної декларації країни відправлення, то такий документ був наданий Відповідачу разом з митною декларацією.

З приводу подання за власним бажанням додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості Товарів, керуючись частиною 6 статті 53 МК України, уповноваженою особою Декларанта було подано Відповідачеві:

Експертний Висновок №Ц-666Л від 10.07.2023 про вартісні характеристики товару - вітаміну ТОСОМІХ 500, підготовлений Київською торгово-промисловою палатою;

Лист-роз`яснення Продавця щодо зазначення цін у експортних деклараціях від 07.07.2023;

Лист Позивача від 13.07.2023 з приводу роз`яснень до банківського платіжного документу про SWIFT переказ від 23.06.2023;

Лист-повідомлення від Продавця від 07.07.2023;

Інформаційний лист Позивача від 13.07.2023 з аналізом ринкових цін щодо зниження ціни на вітамін Е 50%;

Замовлення (SALES ORDER) №11987 від 22.06.2023 (копії поданих Відповідачу додаткових документів для митного оформлення Товарів, а також повідомлення від уповноваженого представника Декларанта на Відповідача додаються до позовної заяви).

Позивач зазначає, що ним надано Відповідачу вичерпний перелік запрошених і додаткових документів, які підтверджують числові значення складової митної вартості Товарів, на підставі яких проводився її розрахунок.

Не зважаючи на отримання документи, на думку позивача, відповідач протиправно прийняв спірні рішення.

Відповідач спірним рішенням збільшив митну вартість наступних Товарів, а саме:

1) препарату «ТОСОМІХ 500» (вітамін Е) з заявленої Позивачем митної вартості у 71012,45 доларів США (ціна за одиницю товару 7,8903 доларів США) до 78363,00 доларів США (ціна за одиницю товару збільшилась до 8,7070 доларів США).

2) препарату VITAMIN А 1000 (вітамін А) з заявленої Декларантом митної вартості у 1139,430 доларів США (ціна за одиницю товару 22,7886 доларів США) до 1279,00 доларів США (ціна за одиницю товару збільшилась до 25,5800 доларів США);

В результаті коригування Відповідачем митної вартості, вартість імпортованих Товарів Позивача збільшилась на 7490,12 доларів США, з чим позивач не погоджується, вважає спірні рішення безпідставними та такими, що не відповідають закону.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що позивач у позовній заяві зазначає: «позивачем було придбано у продавця товари згідно двох проформ на загальну суму 139206,00 дол. США, а ввезено на митну територію України за МД №23UA209230074626U7 від 13.07.2023 товарів на суму 76046,50 дол. США.»

Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару подаються якщо рахунок сплачено.

Правова позиція про те, що у випадку встановлення сторонами в договорі поставки товару його оплати до процедури розмитнення або у випадку, якщо рахунок сплачено, декларант повинен надати банківський платіжний документ, висловлена в постанові Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №804/5961/16.

Аналогічна позиція наведена і в постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року по справі №480/3807/18, в якій зазначено наступне: «Отже, митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком - фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

В даному випадку декларант подав до митного оформлення платіжний документ від 23.06.2023 на суму 139 206,00 дол США, в призначенні платежу міститься загальне посилання на контракт та дві проформи.

Проте, згідно гр. 22 МД №23UA209230074626U7 від 13.07.2023 та інвойсу №2022-90002868 від 07.07.2023 загальна сума товарів складає 76 046,50 дол. США.

Отже, оскільки банківський документ не містить посилання на рахунок-фактуру, згідно якої здійснювалось постачання, сума платіжного документа не відповідає сумі задекларованих товарів.

Представник позивача у своїй позовній заяві зазначає: «статистична вартість товарів, зазначена в декларації країни відправлення, не повинна відповідати фактурній вартості товарів, наведеній у інвойсі на умовах поставки FCA.»

Відповідно до п.п. «и» п. 5 ч.8 ст. 257 МК України «Процедура декларування», митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів про статистичну вартість товарів.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України №305 від 17.06.2020 року та №55 від 08.02.2022 року у Графа 46 «Статистична вартість» зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині:

Значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється;

Значення фактурної вартості, наведене в графі 42 МД, перераховане у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, в інших випадках.

Таким чином, за законодавством України, статистична вартість збігається із митною вартістю, тому розбіжність між сумами декларації країни відправлення та інвойсом не спростовано.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 19.01.2024 відкрито спрощене провадження у справі.

Судом встановлені наступні обставини:

14.07.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/l 00418/1, в якому в графі 33 зазначені обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі-МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у фактурі міститься посилання на замовлення 11987, проте документ з таким номер не надано до митного оформлення;

- у преамбулі Додаткової угоди №2 від 20.10.2022, «... вирішили укласти дану додаткову угоду №1 до Договору С280120/1», проте номер такої угоди платіжному документі зазначено дві проформи, одна проформа до митного оформлення не подавалась, суму зазначену в платіжці не можливо прив`язати до даної поставки;

- вартість зазначена в декларації країни відправлення не відповідає вартості, що вказана у фактурі.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, ще стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9) виписку з бухгалтерської документації;

10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11) копію митної декларації країни відправлення;

12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару вимогу надано:

- документи із заголовками: прайс лист та комерційна пропозиції (ідентичні за змістом, мають іменний характер та обмежений перелік товарних позицій, який повністю ідентичний переліку товарів, що постачається). Зазначене суперечить суті прас-листа; прайс лист який також містить ідентичну копію печатки з підписом, що є на фактурі. В проформах є посилання на замовлення, яке не подавалось;

-висновок експерта неналежної якості, та носить інформативний характер, як стверджує експерт.

Надані на вимогу митного органу додаткові документи, не спростовують виявлені розбіжності, інших документів надано не було;

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала для т. 1 МД 23UA209230/2023/022924 від 07.03.2023, де вартість такого товару становить 8,707 дол. за кг., № 2 слугувала МД UA 100180/2023/050632 від 02.05.2023 де вартість такого товару становить 25,58 дол. США за кг (даного виду товару та даного імпортера); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Коригування на обсяг партії».

14.07.2023 відповідачем заповнено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001887, з причин неможливості завершення митного оформлення у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 14.07.2023 № UA209230/2023/001887.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправним та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього ж Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.

Відповідно, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом. Документи, які можуть чи підтверджують митну вартість товарів, встановлені законом. У разі якщо такі документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта або уповноваженої ним особи виникають зобов`язані надати (за наявності) відповідні додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в законі.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, з підстав встановлених законом, в тому числі з підстав відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, таке рішення крім іншого має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Позивачем в позові та відповіді на відзив зазначено, що банківський платіжний документ №103 від 23.06.2023, який подавався до митного оформлення, підтверджує оплату товару за інвойсом №2022-90002868 від 07.07.2023 на суму 76046,50 доларів США. У зазначеному банківському платіжному документі вказана сплачена загальна сума 139206,00 доларів США, до якої входить сума оплати товару за інвойсом №2022-90002868 від 07.07.2023 у розмірі 76046,50 доларів США.

Вказаний банківський документ містить посилання на Договір купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 року, Проформи Інвойс №90016717 і №90016718 від 22.06.2023 року, дату операції, суму операції, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін.

Про те, що Проформа Інвойс № 90016717 від 22.06.2023 стосується придбання позивачем у продавця товару на загальну суму 39150,00 доларів США, який не має відношення до спірного рішення, позивач не підтвердив жодними належними та допустимими доказами.

Позивач зазначив, що Проформа Інвойс № 90016718 від 22.06.2023 стосується придбання ним у продавця товарів на загальну суму 100056,00 доларів США, з яких було ввезено позивачем на митну територію України, що відображено у інвойсі №2022-90002868 від 07.07.2023 і стосуються спірного рішення, товари на загальну суму 76046,50 доларів США.

Вказане судом не враховується, оскільки позивачем до митного оформлення подано банківський платіжний документ №103 від 23.06.2023 на суму сума 139206,00 доларів США.

Належних та допустимих доказів корегування вказаної оплати сторонами вищезгаданого зовнішньоекономічного контракту №С280120/1 від 28.01.2021 та банком кореспондентом, який проводив відповідну оплату позивачем не надано.

Висновки відповідача про те, що зазначення в митних деклараціях країни відправлення MRN 23BEE0000041674709 від 07.07.2023 та MRN 23BEE0000041665864 від 07.07.2023 статистичної вартості товару в євро, а в рахунку-фактурі (інвойсі) №2022-90002868 від 07.07.2023 в доларах США, жодним чином не впливає на фактурну вартість товару, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості товару, судом не враховуюся, оскільки згідно із п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України, копія митної декларації країни відправлення в даному випадку є документом, який декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), що позивачем було зроблено. А відтак в сукупності фактів, обставин і доказів по даній справі декларація країни відправлення впливає на правильність визначення митної вартості, щодо предмету спору.

Суд зазначає, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України. Позивач, як Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідач має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідачем під час розгляду наданих позивачем документів виявлено наступне:

- у фактурі міститься посилання на замовлення 11987, проте документ з таким номер не надано до митного оформлення;

- у преамбулі Додаткової угоди №2 від 20.10.2022, «вирішили укласти дану додаткову угоду №1 до Договору С280120/1», проте номер такої угоди 2;

- в платіжному документі зазначено дві проформи, одна проформа до митного оформлення не подавалась. Суму зазначену в платіжці не можливо прив`язати до даної поставки;

- вартість зазначена в декларації країни відправлення не відповідає вартості, що вказана у фактурі.

На правомірну, на думку суду, вимогу позивачем надано: прайс-лист та комерційна пропозиція (ідентичні за змістом, мають іменний характер та обмежений перелік товарних позицій, який повністю ідентичний переліку товарів, що постачається). Зазначене суперечить суті прас-листа; прайс- лист, який також містить ідентичну копію печатки з підписом, що є на фактурі; в проформах є посилання на замовлення, яке не подавалось; висновок експерта неналежної якості,та носить інформативний характер, як стверджує експерт.

Аргументи позивача про те, що: «позивачем було придбано у продавця товари згідно двох проформ на загальну суму 139206,00 дол. США, а ввезено на митну територію України за МД №23UA209230074626U7 від 13.07.2023 товарів на суму 76046,50 дол. США», відповідач спростовує тим, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі і банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком - фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Декларант подав до митного оформлення платіжний документ від 23.06.2023 на суму 139206,00 дол США, в призначенні платежу міститься загальне посилання на контракт та дві проформи. Згідно гр. 22 МД №23UA209230074626U7 від 13.07.2023 та інвойсу №2022-90002868 від 07.07.2023 загальна сума товарів складає 76046,50 дол. США.

Наданий декларантом банківський документ не містить посилання на рахунок-фактуру, згідно якої здійснювалось постачання, та сума платіжного документа не відповідає сумі задекларованих товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у тому числі і у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач також спростовує аргументи позивача про те, що: «статистична вартість товарів, зазначена в декларації країни відправлення, не повинна відповідати фактурній вартості товарів, наведеній у інвойсі на умовах поставки FCA.»

Згідно із п.п. «и» п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, «Процедура декларування» митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів про статистичну вартість товарів.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України №305 від 17.06.2020 року та №55 від 08.02.2022 року у Графа 46 «Статистична вартість» зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині:

Значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється;

Значення фактурної вартості, наведене в графі 42 МД, перераховане у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, в інших випадках.

Таким чином, за законодавством України, статистична вартість збігається із митною вартістю, тому розбіжність між сумами декларації країни відправлення та інвойсом не спростовано.

Також судом враховуються заперечення відповідача щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих на підставі оскаржуваних рішень, з підстав, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

В И Р Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д, корп. літ. 3, оф.401 А) до Львівської митниці (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 10.01.2025 року.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович