Рішення

від 12.12.2024 по справі 758/7388/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7388/20

Категорія 8

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Лариси Миколаївни, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Лариси Миколаївни, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Лариси Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32661173 від 01.12.2016 на земельну ділянку, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992471180000, за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею21,7 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан;

- судові витрати покласти солідарно на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, які перебувають у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 01.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32661173, згідно з яким за ОСОБА_1 зареєстровано приватну власність на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 .

Згідно з нормами чинного законодавства України, які регулюють правовідносини в сфері землекористування, розпорядження землями комунальної власності міста Києва, у тому числі надання земельних ділянок у власність чи користування, відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Разом із цим, Київська міська рада жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво ні ОСОБА_1 , ні будь-яким іншим особам у власність чи користування не приймала.

Таким чином, вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на зазначеній вище земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Києва, та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.

Відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.01.2020 проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження №20-0050-07.

Отже, стверджує позивач, вищевказані факти свідчать про намагання ОСОБА_1 в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді міста Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Враховуючи вищевикладені обставини, Київська міська рада не погоджується з діями приватного нотаріуса Гуд Л.М. та вважає їх такими, що прийняті у спосіб, який суперечить нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а запис про реєстрацію права власності на об`єкт майна - таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Щодо неправомірних дій приватного нотаріуса та скасування його рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивач зазначає, що всупереч пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватним нотаріусом Гуд Л.М. не було зроблено обов`язковий запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо правомірності посвідченого права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , а тому рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є незаконним та підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм законодавства з питань вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Щодо самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан позивач зазначає, що право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-14547 (И-2019) від 29.10.2019 повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за адресою АДРЕСА_1 не проводилась реєстрація права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 в ГАК «Вікторія».

Листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №073-1066 від 24.01.2020 повідомлено, що Департаментом за адресою АДРЕСА_1 будь-які дозвільні документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва (гаражних боксів), не видавались та не реєструвались.

Отже, вказує позивач, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Оскільки земельна ділянка на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) у Подільському районі міста Києва не була відведена у відповідності до вимог законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна, таке майно підлягає знесенню.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що одним із способів захисту порушеного права є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 152 ЗК України особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020 головуючим суддею у справі було визначено ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

05.02.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. (відповідач-2) подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на наступне.

01.12.2026 за реєстровим №798 нею було посвідчено договір купівлі-продажу гаража № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , в гаражному кооперативі «Вікторія», який розташований у АДРЕСА_1 , що був укладений між ОСОБА_2 (далі - продавець) та ОСОБА_1 (далі - покупець).

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про нотаріат» договори про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При посвідченні договорів про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

Для посвідчення зазначеного вище договору сторонами, зокрема, було подано довідку ГАК «Вікторія» №85 від 30.05.2016 та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №65200828, видану 05.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васильєвою Н.І.

Відповідачем-2 було перевірено відсутність заборон та арештів на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Вікторія», який розташований у АДРЕСА_1 , та сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №74506110 від 01.12.2016.

Зазначені вище документи підтверджували належність відчужуваного гаража продавцю.

Крім того, право власності продавця на гараж було зареєстровано 01.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васильєвою Наталією Іванівною (номер запису про право власності 15767994) на підставі довідки ГАК «Вікторія» №85 від 30.05.2016, інформаційної довідки Київського міського БТІ №ГЖ-2016№3002 від 30.06.2016, рішення Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013 і технічного паспорту, виданого 08.04.2009 Київським міським БТІ, про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васильєвою Н.І. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 30808671 від 05.08.2016.

Таким чином, при посвідченні договору купівлі - продажу гаража відповідачем-2 було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо перевірки належності відчужуваного майна продавцю.

Щодо державної реєстрації відповідач-2 зазначила наступне.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України №1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ст. 27 Закону (в редакції, яка була чинною на час укладення договору купівлі-продажу гаража) державній реєстрації підлягає право власності.

Відповідно до ст. 3 Закону державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до ст. 12 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому Реєстрі.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі Іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності та/або обтяження речових прав, не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Із урахуванням наведеного, з огляду на наявність в Державному реєстрі на час укладення договору купівлі-продажу гаража вказаних вище відомостей щодо реєстрації такого об`єкта нерухомого майна, внесених до Реєстру приватним нотаріусом Васильєвою Н.І., відповідач-2 вказує на безпідставність доводів позивача про те, що нею при реєстрації права власності на гараж не було дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» щодо обов`язкового запиту від органів влади, підприємств, установ, організацій, зокрема від КП Київського МБТІ, довідки щодо посвідченого права власності зазначеного об`єкта нерухомого майна за ОСОБА_1 .

При цьому відповідач-2 також звертає увагу на те, що обов`язок нотаріуса/державного реєстратора щодо витребування документів від КП Київське МБТІ є доречним під час проведення державної реєстрації прав, що виникли у встановленому законом порядку до 01.01.2013.

Відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» серед документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності, на підставі яких здійснюється державна реєстрація, визначено у тому числі договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Нотаріус при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору купівлі-продажу, діє на підставі та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства.

Документом, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на спірний гараж, є договір купівлі-продажу, посвідчений відповідачем-2 01.12.2016 за реєстровим №798.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про реєстрацію права власності на такий гараж відповідачем-2 було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер 32661173 від 01.12.2016.

Таким чином, при реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_1 відповідачем-2 було здійснено реєстрацію переходу права власності від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Гуд Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32661173 від 01.12.2016 на земельну ділянку, обліковий код: 91:066:0005, то відповідач-2 вважає таку вимогу безпідставною і такою, що не підлягаю задоволенню, з огляду на те, що вказане рішення нотаріуса стосується реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 в ГАК «Вікторія», по АДРЕСА_1 , тоді як інформація щодо земельної ділянки, обліковий код: 91:066:0005, у будь-яких документах, що були сформовані під час реєстрації права власності на вказаних гараж, відсутня.

Окремо відповідач-2 посилається на те, що вона не може бути відповідачем за даним позовом, оскільки виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні чи реєстраційні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

З огляду на наведене, відповідач-2 просить визнати її неналежним відповідачем у даній справі та у задоволенні позову Київської міської ради відмовити.

Відповідач-1 ОСОБА_1 відзив на позов у встановлений судом строк не подав.

09.02.2021 відповідачем-2 подано до суду заву про розгляд справи за її відсутності. У подальшому відповідачем-2 було подано ще декілька таких заяв до суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021 справу передано у провадження судді Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., оскільки суддю ОСОБА_4. згідно з рішенням Вищої ради правосуддя №798/0/15-21 від 08.04.2021 звільнено з посади судді Подільського районного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Ухвалою суду від 18.06.2021 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

15.08.2022 представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині назви спірного об`єкта нерухомого майна, відповідно до змісту якої позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Лариси Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32661173 від 01.12.2016 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992471180000, за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 21,7 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан;

- судові витрати покласти солідарно на відповідачів.

Ухвалою суду від 15.08.2022 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву позивача, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. копію реєстраційної справи щодо спірного об`єкта нерухомого майна, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Гаражний кооператив «Вікторія».

09.11.2022 на виконання ухвали суду нотаріусом надано відповідні матеріали реєстраційної справи.

Ухвалою суду від 13.12.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

11.10.2023 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 (відповідача-1), у якій він повідомив про те, що на даний час уже не є власником спірного гаража, оскільки такий об`єкт нерухомості ще 08.04.2021 ним був відчужений ОСОБА_3 , на підтвердження чого додав копію договору купівлі-продажу гаражу від 08.04.2021 та копії банківських квитанцій від 08.04.2021 про сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору при укладенні договору.

14.06.2024 представником позивача подано до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 12.12.2024.

12.12.2024 представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З огляду на наведене, із урахуванням наявних в матеріалах справи письмових заяв по суті справі, поданих представниками сторін, а також заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 31.01.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у відповідності до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003, було проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження №20-0050-07.

Зокрема, було встановлено, що на вказаній території, у ряді № НОМЕР_2 , знаходиться гараж № НОМЕР_1 , місце розташування якого відповідає об`єкту нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992471180000.

З інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачем було встановлено, що 01.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Ларисою Миколаївною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32661173, яким за ОСОБА_1 зареєстровано приватну власність на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що будівництво вищезазначеного гаража та подальша реєстрація права власності на нього за відповідачем ОСОБА_1 відбулися незаконно, оскільки Київська міська рада, яка є єдиним розпорядником земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки під будівництво ні відповідачу, ні будь-яким іншим особам, не приймала.

Крім того, вказані факти, на думку позивача, свідчать про намагання в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді міста Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Заперечуючи проти позову, відповідач-2 у даній справі вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог, а також на те, що позовні вимоги до нотаріуса є такими, що пред`явлені до неналежного відповідача.

Вирішуючи обґрунтованість доводів та заперечень сторін, наведених ними в обґрунтування їхніх вимог та заперечень, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 140 Конституції України передбачено, шо місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Правовідносини, пов`язані з використанням землі, становлять суспільний інтерес.

Згідно з частиною першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 123 ЗК України врегульовано порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та вказано, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі рішення зазначених органів.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Частиною першою та четвертою статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як встановлено судом, 03.10.1985 виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів було прийняте рішення №985 «Про будівництво в ХІІ п`ятилітці зблокованих, одно-двоповерхових кооперативних гаражів та відкритих стоянок для транспортних засобів, належних громадянам, на замовлення Київської міської ради добровільного товариства «Автолюбитель УРСР» у відповідності з рішенням виконкому міськради №516 від 17.08.1985 «Про заходи щодо розвитку послуг з ремонту будинків, будівництву споруд для садівничих товариств, гаражів та інших будов за замовленням населення у 1986-1990 роках і в період до 2000 року», згідно з яким планувалося будівництво НОМЕР_3 гаражів.

На підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №316 від 31.03.1988 «Про будівництво зблокованих, одно-двоповерхових кооперативних гаражів та відкритих стоянок для транспортних засобів, належних громадянам» було прийнято рішення про збільшення кількості місць на автостоянці по АДРЕСА_1 до 500 місць.

З пункту 4.2. рішення №316 від 31.03.1988 вбачається, що виконавчим органом місцевої ради було вирішено зобов`язати забудовника межі земельних ділянок, які відводяться цим рішенням, визначити в ГоловАПУ виконкому міськради після погодження та затвердження в установленому порядку проектної документації.

Судом також встановлено, що по АДРЕСА_1 знаходиться гаражний автокооператив « Вікторія », який створено 04.06.1997, що підтверджується інформацією із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Спірний гараж № НОМЕР_1 у ряді АДРЕСА_2 побудовано господарчим способом та введено в експлуатацію 20.12.1990, що вбачається із довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» №85 від 30.05.2016.

Згідно з розпорядженням Київського міського голови №969-г від 03.08.2001 «Про погодження місць розташування об`єктів» гаражному автокооперативу «Вікторія» було погоджено місце розташування автостоянки на АДРЕСА_1 , на землях міської забудови орієнтовною площею 1,045 га, за умови виконання п. 10.1. цього розпорядження.

На підставі рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23.10.2013 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу « Вікторія » на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» Гаражному кооперативу «Вікторія» було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1,45 га в короткострокову оренду на 5 років для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки згідно з планом-схемою. Як вбачається з плану-схеми, обліковий код такої земельної ділянки: 91:066:005к.

На даний час процес оформлення вказаної земельної ділянки не завершений.

Із наявних в матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а також з матеріалів реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з обліковим кодом 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992471180000) вбачається наступне.

05.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васильєвою Наталією Іванівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: №30808671 від 05.08.2016, згідно з яким право власності на гараж загальною площею 21,7 кв.м, за адресою об`єкта: АДРЕСА_3 , було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Підставою для реєстрації права власності зазначено:

- довідка, серія та номер: 85, видана 30.05.2016, видавник Гаражний автокооператив «Вікторія»;

- інформаційна довідка, серія та номер: ГЖ-2016№3002, видана 30.06.2016, видавник: Київське міське бюро технічної інвентаризації;

- рішення, серія та номер: 342/9830, видане23.10.2013, видавник: Київська міська рада;

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 08.04.2009, видавник: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна.

Зі змісту довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» №85 від 30.05.2016 вбачається, що гараж № НОМЕР_1 в ряду № НОМЕР_2 побудований господарчим способом та введений в експлуатацію 20.12.1990. Сума паю в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. станом на 2015 рік сплачена в повному обсязі. Довідка видана ОСОБА_2 для оформлення права власності на вищевказаний гараж.

У цій же довідці зазначено, що ОСОБА_2 є власником гаража № НОМЕР_1 в ряду № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 на підставі рішення Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013.

01.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Ларисою Миколаївною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №32661173 від 01.12.2016, згідно з яким право власності на гараж загальною площею 21,7 кв.м, за адресою об`єкта: АДРЕСА_3 , зареєстровано за ОСОБА_1 .

Підставою для реєстрації права власності зазначено:

- договір купівлі-продажу, серія та номер: 798, виданий 01.12.2016, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуд. Л.М.

Як вбачається зі змісту вказаного договору купівлі-продажу, він був укладений 01.12.2016 між ОСОБА_2 (як продавцем) та ОСОБА_1 (як покупцем), був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Д.М. та зареєстрований у реєстрі за №798.

За змістом договору відчужуваний гаражний бокс № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею 21,7 кв.м, який розташований в гаражному кооперативі «Вікторія», у Подільському районі міста Києва по АДРЕСА_1, належав продавцю на підставі довідки ГК «Вікторія» №85 від 30.05.2016. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої нотаріусом 01.12.2016, належність продавцю майна, що продається, підтверджується наявністю державної реєстрації права власності на гараж в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 15767694 (дата державної реєстрації: 01.08.2016), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 992471180000.

Як встановлено судом, спір виник у правовідносинах щодо захисту прав Київської міської ради на земельну ділянку комунальної власності від порушення відповідачами при здійсненні ними, на думку позивача, самочинного будівництва гаража.

Щодо позовних вимог Київської міської ради, пред`явлених до ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Київська міська рада, вважаючи, що ОСОБА_1 незаконно зареєстрував за собою право власності на гараж на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, оскільки рада жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво жодній особі, у тому числі й відповідачу, у власність чи користування не приймала, просить суд скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. про реєстрацію права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 .

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У разі, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 (провадження №12-39гс23).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно статті 51 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як встановлено судом, на час розгляду даної справи відповідач ОСОБА_1 не є власником спірного гаража.

Так, із наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу гаражу від 08.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1368, вбачається, що на підставі цього договору ОСОБА_1 відчужив належний йому гараж за номером НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , що знаходиться в гаражному автокооперативі «Вікторія», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 .

Відомостей, які б вказували на те, що зазначений вище договір купівлі-продажу був оскаржений та визнаний у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, виходячи із презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги позивачем пред`явлено до неналежного відповідача.

Ураховуючи наведене, з огляду на те, що ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні нею з урахуванням обставин справи є вимога про знесення самочинного будівництва, суд вважає, що належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду даної справи відповідач ОСОБА_1 не є.

Що стосується позовних вимог Київської міської ради, пред`явлених до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М., то суд зазначає таке.

Позивач заявив вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Лариси Миколаївни №23661173 від 01.12.2016, вважаючи вказаного нотаріуса належним відповідачем за такими вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 3 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.07.2021 у справі № 369/14294/17, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічна позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 41), від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц (пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункт 36)).

Ураховуючи наведені положення законодавства та судової практики, суд вважає, що зміст і характер правовідносин між учасниками даної справи, який був встановлений судом, підтверджують, що спір у позивача виник з власниками об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1907120280000, щодо правомірності реєстрації за ними права власності на такий об`єкт та подальшої наявності у зв`язку з цим підстав для звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за вказаною адресою.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32661173 від 01.12.2016 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992471180000, було прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М.

Вимоги щодо визнання протиправними та скасування вказаного рішення позивачем пред`явлено до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. з огляду на те, що саме вона приймала таке рішення, яке, на думку позивача, є неправомірним.

Суд враховує, що фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив відповідачем.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 справі №552/6381/17 (пункт 39)).

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київської міської ради як до ОСОБА_1 , так і до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан не підлягають задоволенню як такі, що пред`явлені до неналежних відповідачів.

Наведені вище висновки суду також узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.05.2024 у справі №758/38/21.

Із зазначених підстав суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 247, 258, 259, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Лариси Миколаївни, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:

позивач:

- Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;

відповідачі:

- ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуд Лариса Миколаївна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Тургенєвська, 79;

третя особа:

- Гаражний кооператив «Вікторія», місцезнаходження: м. Київ, проспект Правди, 39, код ЄДРПОУ 24927279.

Повний текст рішення суду складено 01.01.2025.

Суддя О. О. Ковбасюк