Рішення

від 13.01.2025 по справі 420/17855/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17855/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 07.06.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про визначення митної вартості товарів» № UA500050/2024/000012/2 від 13.03.2024 р.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000013/2 від 15.03.2024 р

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500370/2024/000007/1 від 12.02.2024 р.

4. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000149 від 13.03.2024 р.

5. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000155 від 15.03.2024 р.

6. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000031 від 12.02.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, вказує, що прийняті рішення митного органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені з порушенням положень Митного кодексу України.

Позивач вважає, що у спірних правовідносинах при митному оформлені у контролюючого органу були відсутні підстави вважати, що декларант сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів, у зв`язку з чим оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, на нашу думку, є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач наполягає на тому, що він надав всі необхідні документи та матеріали, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Зокрема, Відповідачу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа не суперечать відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» вважає, що під час здійснення митного оформлення товару ним було надано всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи, на основі яких можливо встановити митну вартість товару, що переміщується через митний кордон України. Відповідачем, в свою чергу, обґрунтованість використання другорядного методу визначення вартості товару не доведена

19.06.2024 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04.07.2024 року за вх.№ ЕС/27380/24 від представника Одеської митниці до суду надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить суд судовий розгляд справи № 420/17855/24 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.07.2024 року за вх.№ ЕС/27378/24 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що адміністративний позов ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» не підлягає задоволенню.

Як вказано у відзиві, на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500050003270U4 від 12.03.2024; № 24UA500050003253U2 від 11.03.2024; № 24UA500370001071U6 від 11.02.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000012/2 від 13.03.2024; №UA500050/2024/000013/2 від 15.03.2024; №UA500370/2024/000007/1 від 12.02.2024.

Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500050003270U4 від 12.03.2024; № 24UA500050003253U2 від 11.03.2024; № 24UA500370001071U6 від 11.02.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

На думку відповідача, у рішеннях про коригування митної вартості №UA500050/2024/000012/2 від 13.03.2024; №UA500050/2024/000013/2 від 15.03.2024; №UA500370/2024/000007/1 від 12.02.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.07.2024 року за вх.№ ЕС/27640/24 від представника відповідача до суду надійшла відповідь на відзив.

10.07.2024 року за вх.№ЕС/28408/24 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

10.07.2024 року (вх.№ ЕС/28408/24) від представника відповідача до суду надійшли заперечення.

Ухвалою суду від 13.01.2024 року в задоволенні заяви представника Одеської митниці про розгляд справи №420/11316/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що 10.12.2024 між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (Покупець) та GREENLINE CHEMICALS Ltd (Продавець) укладено Контракт № 10122022, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ (п. 1.1. Контракту).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Контракту № 10122022 ціна Товару вказана в Інвойсах на кожну окрему партію Товару, які є невід`ємною частиною даного контакту. Ціна Товару включає в себе: вартість Товару, вартість пакування з метою збереження Товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов постачання, що зазначені в кожному окремому Інвойсі на кожну окрему партію Товару.

На підставі інвойсу № WD02024000000538 від 23.02.2024 року компанією «GREENLINE CHEMICALS Ltd» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500050003270U4 від 12.03.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500050003270U4 від 12.03.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000538 від 23.02.2024 року;

- пакувальний лист (Packing list) №WD02024000000538 від 23.02.2024 року;

- коносамент (Bill of lading) №2 від 26.02.2024 року;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №б/н від 25.02.2024 року;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №A 1553548 від 23.02.2024 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода №2 11.08.2023 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода №3 29.12.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022 року;

- генеральний акт від 07.03.2024 року;

- лист декларанта №11/03-24-02 від 11.03.2024 року;

- сертифікат аналізу №79667 від 27.02.2024 року;

- копія митної декларації країни відправлення №24160400EX00017432 від 23.02.2024 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару ,8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення;10) митну декларацію країни відправлення.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500050/2024/000012/2 від 13.03.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000149.

Так, у рішенні № UA500050/2024/000012/2 від 13.03.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2 контракту вартість пакування товару, маркування включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 35100 мішків та 702 великих мішків до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в сертифікаті про походження товару від 23.02.2024 № A 1553548 містить посилання на документ 24-048912/10025953 який митному органу не надавався;

3) у митній декларації країни відправлення від 23.02.2024 № 24160400EX00017432 в графі одержувач заявлена інша особа.

4) в коносаменті від 26.02.2024 № 2 зазначений відправник «WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI on behalf of GREENLINE CHEMICALS Ltd. Bulgaria»,що не відповідає вказаному у митній декларації країни відправлення від 23.02.2024 № 24160400EX00017432 5) на повідомлення декларанту по ФК 101-1 та 106-2 документів не було надано. 6) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ"(код ЄДРПОУ 41404234) Україна, 65048, Одеська обл., м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, б.26, оф.146.

На підставі інвойсу № WD02024000000537 від 23.02.2024 року компанією «GREENLINE CHEMICALS Ltd» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію №24UA500050003253U2 від 11.03.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації №24UA500050003253U2 від 11.03.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000537 від 23.02.2024 року;

- пакувальний лист (Packing list) №WD02024000000537 від 23.02.2024 року;

- коносамент (Bill of lading) №1 від 26.02.2024 року;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №б/н від 25.02.2024 року;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №A 1553549 від 23.02.2024 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода №2 11.08.2023 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода №3 29.12.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022 року;

- генеральний акт від 07.03.2024 року;

- лист декларанта №11/03-24-01 від 11.03.2024 року;

- сертифікат аналізу №79200 від 27.02.2024 року;

- копія митної декларації країни відправлення №24160400EX00017430 від 23.02.2024 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: : 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару; 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500050/2024/000013/2 від 15.03.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000155.

Так, у рішенні № UA500050/2024/000013/2 від 15.03.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;

2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості 360 мішків великих (JB) загальною вагою нетто 1440 кг до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Проте, відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;

5) Заявлено декларантом митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснювалось.

На підставі інвойсу № WD02024000000312 від 02.02.2024 року компанією «GREENLINE CHEMICALS Ltd» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № (МД) № 24UA500370001071U6 від 11.02.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500370001071U6 від 11.02.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000312 від 02.02.2024 року;

- пакувальний лист (Packing list) №WD02024000000312 від 02.02.2024 року;

- коносамент (Bill of lading) №5 від 06.02.2024 року;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №б/н від 06.02.2024 року;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №A 1433042 від 05.02.2024 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода №2 11.08.2023 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода №3 29.12.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022 року;

- генеральний акт від 07.03.2024 року;

- лист декларанта №11/03-24-02 від 11.03.2024 року;

- сертифікат аналізу №79618 від 09.02.2024 року;

- копія митної декларації країни відправлення №24160400EX00010555 від 23.02.2024 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500370/2024/000007/1 від 12.02.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000031.

Так, у рішенні № UA500370/2024/000007/1 від 12.02.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;

2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Так, щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом, відповідно до п.2.2. № 10122022 від 10.12.2022, п. 2.2 ціна товару включає в себе вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов постачання, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію товару.

Тобто, умовами контракту визначено, що вартість пакування включено до ціни товару.

Крім того, з поданих документів вбачається, що постачання товару здійснювалось за процедурою ZZ00.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими компанією «GREENLINE CHEMICALS Ltd» не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 (справа №160/8775/18).

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах, суд зазначає.

Відповідно до абз.13 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку сторін за правочином вчинення дій щодо нумерації сторінок договору, який містить більше ніж одну сторінку.

Таке оформлення договору є їх правом та вчинюється за обопільною домовленістю.

Крім того, відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що підписи на товаросупровідних документах вчинені неуповноваженими на це особами.

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає.

Згідно з п.6 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, оскільки умовами контракту визначено, що витрати на завантаження включені до ціни товару, то у позивача відсутній обов`язок додатково надавати до митного оформлення документи на підтвердження відповідних витрат.

Щодо покликань відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і документи про його оплату, суд зазначає таке.

З наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах CFR UA Ізмаїл, СРТ Одеса.

Відповідно до правил «Інкотермс CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) (... назва порту призначення) термін «вартість і фрахт» означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця.

Тобто умови CFR (Вартість і фрахт) вже включають доставки товару в зазначений порт призначення.

Умови поставки Інкотермс CPT - (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар, випущений в митний режим експорту, названий перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Умовами поставки Інкотермс CPT (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов`язку покупця здійснювати страхування товару. Термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Таким чином, і за правилами поставки на умовах СРТ-Одеса, витрати на доставку товару на територію України покладаються на продавця, у даному випадку на «GREENLINE CHEMICALS Ltd».

З вказаного вбачається, що витрати щодо перевезення оцінюваних товарів для цілей визначення митної вартості включаються до ціни товару, а тому посилання відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і документи про його оплату, є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що в сертифікаті про походження товару від 23.02.2024 № A 1553548 містить посилання на документ 24-048912/10025953, який митному органу не надавався, суд зазначає таке.

Так, сертифікат про походження від 23.02.2024 № A 1553548 містить зіставні відомості щодо заявленої до митного оформлення партії товарів, які зазначені у інших товаросупровідних документах.

У графі 6 наданого сертифікату про походження від 23.02.2024 № A 1553548 наявні відомості про назву судна, яким здійснюється поставка оцінюваного товару MV BLUE STAR, а також номер документу, підтверджуючого укладення відповідного договору морського перевезення коносамент №2 (наданий до митного оформлення).

Зазначені відомості є достатніми для того, щоб ідентифікувати оцінюваний товар відповідно до поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.

Зокрема, коносамент № 2 від 26.02.2024 р. містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, та не містить жодних розбіжностей, а саме у наданому до митного оформлення коносаменті відображені зіставні відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна.

Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу на товар та інвойсу, поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах, вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті №2 від 26.02.2024 р., тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні.

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що у митній декларації країни відправлення від 23.02.2024 № 24160400EX00017432 в графі одержувач заявлена інша особа, то суд зазначає.

Як стверджує позивач, у наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації «код 4100 - не прямий контракт».

Між виробником (експортером товару) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. Саме в зв`язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між Виробником товару WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. 41 USKUDAR/34 34/USKUDAR 052 (Виробничі потужності - ETI SODA URETIM PAZANAK.VE ELEKT.URESAN.VE TIC.A.S, Турція) та компанією-посередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

А в поданій при митному оформленні декларантом EМД від 12.03.2024 № 24UA500050003270U4, у відповідності до вимог Митного кодексу України, вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН Х

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваних рішень не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваних рішеннях припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картки відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 30 280,00грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судового збору у розмірі 30 280,00грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про визначення митної вартості товарів» № UA500050/2024/000012/2 від 13.03.2024 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000013/2 від 15.03.2024 р

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500370/2024/000007/1 від 12.02.2024 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000149 від 13.03.2024 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000155 від 15.03.2024 р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000031 від 12.02.2024 р.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судовий збір у розмірі 30 280,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (вул. Велика Арнаутська, буд. 26, офіс 146, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 41404234).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Суддя О.А. Вовченко