Рішення

від 13.01.2025 по справі 464/7070/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/7070/24

Провадження № 2-о/463/1/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Львівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

заявник звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із заявою про встановлення факту належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів 20.01.1997 року, внесеного до реєстрової книги за № 23950 на ім`я серед інших, ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Право власності на таку набула в порядку приватизації, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 20.01.1997 року. Проте, у даному свідоцтві її прізвище, ім`я по батькові вказано як « ОСОБА_1 », що не збігається із записом у паспорті громадянина України від 28.12.1998 року, який виданий на ім`я « ОСОБА_1 ». Вважає, що така помилка допущена внаслідок застосування правил транслітерації та перекладу з російської мови на українську, які існували станом на той час, внаслідок чого її по батькові було змінено на « ОСОБА_2 ». Вказує, що наявність удокументах такихрозбіжностей не дає їй можливості реалізувати право на розпорядження своєю власністю. У зв`язку з наведеним, просить заяву задовольнити.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 30.10.2024 року, справу скеровано для розгляду за підсудністю до Личаківського районного суду м.Львова.

Матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м.Львова 25.12.2024 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 27.12.2024 року, прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. При цьому, 13.01.2025 року заявник скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги заяви підтримує, просить про задоволення такої.

Представник заінтересованої особи Львівської міськоїради в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому, 13.01.2025 року представник ОСОБА_3 на адресу суду скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.

З врахуванням зазначених обставин та відповідно до вимог ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності учасників процесу, які не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 13.01.2025 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності сторін по справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Крім того, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; п.57) суд зазначає, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м.Львова, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.12-13).

Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів 20.01.1997 року, внесеного до реєстрової книги за № 23950, вбачається, що ОСОБА_4 та членам його сім`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 . Свідоцтво видано згідно з розпорядженням від 20.01.1997 року № 31 (а.с.2).

Згідно копіїсвідоцтва проправо наспадщину за законом від 29.09.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.10.2009 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна батька ОСОБА_4 , а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.4-5).

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Таким чином, судом встановлено, що у паспорті громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтві про право власності на квартиру № Г-12452 від 20.01.1997 року, виданого окрім інших осіб на ім`я ОСОБА_1 містяться розбіжності у зазначенні по батькові заявника, які утворились внаслідок застосування правилтранслітерації тапозбавляють заявника можливості реалізувати належне їй право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт належності правовстановлюючого документу знайшов своє підтвердження в матеріалах справи, будь-якого спору між заявником та заінтересованою особою не має. Крім того, встановлення факту є реалізацією гарантованого законом права на приватну власність, перешкодою чому є невідповідність по-батькові заявника у паспорті громадянина України та документі, що посвідчує таке право, а тому суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.10, 12, 259, 263-265, 268, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів 20.01.1997 року, внесеного до реєстрової книги за № 23950 на ім`я серед інших, « ОСОБА_1 ».

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м.Львів, площа Ринок,1, код ЄДРПОУ - 04055896.

Суддя Грицко Р.Р.