Рішення

від 14.01.2025 по справі 465/7837/24

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/7837/24

Провадження № 2/682/90/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мотонок Т.Я.,

за участю секретаря Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 465/7837/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

13.11.2024 до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за підсудністю від Франківського районного суду м. Львова надійшла цивільна справа № 465/7837/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування поданого позову вказано, що 13.08.2020 між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Тойота (д.р.н. НОМЕР_1 ). 13.10.2020 в м. Львів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Додж (д.р.н. НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Тойота (д.р.н. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно постанови Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2020 (справа № 465/6725/20), ДТП сталося внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України. Внаслідок зазначеного ДТП було завдано майнової шкоди власнику автомобіля Тойота (д.р.н. НОМЕР_1 ).

На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 131 259,25 грн.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Додж (д.р.н. ВС) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ «Скарбниця» згідно полісу обов?язкового страхування цивільно-правової

08.02.2022 рішенням господарського суду Львівської обл. (справа № 914/3770/21) стягнуто з АТ «Скарбниця» 81 517,86 грн. Судом встановлено, що Відповідно до звіту № 7743, коефіцієнт фізичного зносу пошкодженої машини на момент ДТП становив 0,5463. Отже, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 81 517,86 грн.

Ціна даного позову дорівнює сумі виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК«УНІКА» за вирахуванням сплачених коштів АТ «Скарбниця»: 131 259, 25грн. (вартість відновлювального ремонту) - 81 157,86 грн. (вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) = 49 741,39 грн.

За таких обставин представник позивача звернувся до суду та просив: стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Уніка» 49741,39 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі, а також 3028 грн. судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14.11.2024 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 18.12.2024.

18.12.2024 судове засідання у справі відкладено у зв`язку із неявкою відповідача до суду.

14.01.2025 в призначений час учасники справи до суду не з`явились.

Представником позивача, адвокатом Білим В.С., заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, до суду не з`явився, будь-яких заяв, клопотань або відзиву на позов до суду не подавав, у зв`язку із чим ухвалою суду від 14.01.2025 було постановлено проводити заочний розгляд даної справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

З постанови слідує, що водій ОСОБА_1 13.10.2020 року о 09 год. 00 хв. у м. Львові на перехресті вулиць Музики-Молдавська, керуючи транспортним засобом марки ДОДЖ КАРАВАН д.н.3. НОМЕР_3 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу у русі транспортному засобу марки ТОЙОТА ХАЙЛЕНДЕР д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого здійснив зіткнення з вищевказаним транспортним засобом. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 8.4 «Б» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 36-37).

13.08.2020 між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Тойота (д.р.н. НОМЕР_1 ) (а.с. 14),

ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Уніка» із заявою № 00379097 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО № 014084/4600/0000206, для отримання страхового відшкодування за ДТП, яка сталась 13.10.2020 за участі автомобіля Dodge CARAVAN під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 12).

Згідно страхового акту № 00379097, ОСОБА_2 ПАТ «СК «УНІКА» було виплачено 131259,25 грн. страхового відшкодування шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ «Діамант» СЦ (а.с. 10, 11, 15).

08.02.2022 рішенням Господарського суду Львівської обл. (справа № 914/3770/21) стягнуто з АТ «Скарбниця» 81 517,86 грн. Судом встановлено, що Відповідно до звіту № 7743, коефіцієнт фізичного зносу пошкодженої машини на момент ДТП становив 0,5463. Отже, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 81 517,86 грн. (а.с. 17-22, 38-45, 46).

Згідно відповіді ФГ «Поляна» від 01.03.2024 № 15 на претензію ПАТ «СК «Уніка», представник ФГ «Поляна» вказує, що на підтвердження факту перебування водія ОСОБА_1 на час ДТП у трудових відносинах з ФГ «Поляна» у поданій претензії не подано жодних доказів. Факт наявності трудових відносин між ФГ «Поляна» та ОСОБА_1 заперечується. Вказаний факт також підтверджується постановою Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2020 (справа № 465/6725/20), якою при встановленні особи винуватця ДТП не здобуто даних щодо перебування у трудових відносинах з ФГ «Поляна». Наведена обставина с тією підставою, яка виключає можливість покладення на ФГ «Поляна» обов?язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу Україна відшкодувати шкоду, завдану водієм ОСОБА_1 (а.с. 47-48).

Як слідує із матеріалів справи, ціна даного позову дорівнює сумі виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК«УНІКА» за вирахуванням сплачених коштів АТ «Скарбниця»: 131 259, 25грн. (вартість відновлювального ремонту) - 81 157,86 грн. (вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) = 49 741,39 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст. 1188 ЦК України).

Згідно з п. 22. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи

За змістом ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.п. «в» пункту 38.1.1. ст. 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Встановлені постановою Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2020 у справі № 465/6725/20 обставини свідчать, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок вини ОСОБА_1 (останнім, під час керування автомобілем, були допущені порушення ПДР, які призвели до зіткнення та пошкодження транспортних засобів).

Таким чином, ПрАТ «СК «Уніка» має право регресної вимоги про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, до відповідача як водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 742/3364/17.

За таких обставин позов слід задовольнити у повному обсязі та з відповідача на користь позивача 49741,39 грн. на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у порядку регресу.

Щодо вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено з матеріалів справи, правову допомогу у цій справі ПрАТ «СК «Уніка» надавав адвокат Білий В.С., згідно укладених договорів доручення №1 ВНМ від 01.11.2023 року та Додаткової угоди №1 від 01.11.2023 року до Договору доручення 1 ВНМ від 01.11.2023 року, які були укладені між ПрАТ «СК «Уніка» та ФОП ОСОБА_3 , а також Договору №2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023 року, що укладений між ФОП ОСОБА_3 та Адвокатським бюро «Білий» (а.с. 49-52, 53-55).

Згідно додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023, ФОП ОСОБА_3 доручає АБ «Білий» надати послуги щодо повернення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 56-58).

Згідно акту (звіту) прийому-передачі наданих послуг № 1/28936 до Договору про надання правничої допомоги №2/23ю від 01.11.2023 року, який складений 04.10.2024, вартість послуг Адвокатського бюро склала 8000 грн.

Оцінюючи надані суду докази понесення ПрАТ «СК «Уніка» витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що представником позивача документально підтверджено витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в сумі 8000 грн., заперечення або клопотання про зменшення заявленої суми судових витрат від позивача не надходило. Тому з відповідача на користь ПрАТ «СК «Уніка» підлягає стягненню 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 грн.

Керуючись ст. 109, 110, 112-114 СК України, ст. 81, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп4, ідентифікаційний код 20033533, п/р НОМЕР_4 в аАТ «Райффайзен Банк Аваль») 49741,39 (сорок дев`ять тисяч сімсот сорок одна гривня тридцять дев`ять копійок) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп4, ідентифікаційний код 20033533, п/р НОМЕР_4 в аАТ «Райффайзен Банк Аваль») судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Мотонок Т. Я.