Рішення

від 13.01.2025 по справі 520/29802/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 р. № 520/29802/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (Харківська обласна державна адміністрація) Державної екологічної інспекції у Харківській області до Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області, третя особа - Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області;

- зобов`язати Красноградську міську раду Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Красноградською міською радою Красноградського району Харківської області допущено протиправну бездіяльність, що виразилася в тому, що упродовж тривалого часу Красноградською міською радою Красноградського району Харківської області не вжито заходів щодо винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що, в свою чергу, унеможливлює його належне використання та зберігання, існування ймовірності використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки не визначено межі заповідника, земельна ділянка не віднесена до Державного земельного кадастру. У зв`язку з викладеним, з метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду, прокурором подано даний адміністративний позов до суду.

Ухвалою судді від 01.11.2024 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу та третій особі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що в Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області відсутні підстави для забезпечення організації проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Харківська обласна військова адміністрація позов керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області підтримала та зазначила, що саме на Красноградську міську раду Красноградського району Харківської області покладено обов`язок щодо проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області, та закріплення його меж в натурі (на місцевості), оскільки відсутність встановлених меж в натурі фактично унеможливить збереження території відповідного об`єкту. Просить позов задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки в період з 30.12.2024 по 12.01.2025 включно суддя перебував у відпустці, розгляд справи здійснюється в перші робочі дні.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

На території обслуговування Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області знаходиться ентомологічний заказник місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, розташований біля с.Миколо-Комишувата Берестинського району Харківської області.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно заповідний фонд України» вказаний заказник місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га оголошений об`єктом природно- заповідного фонду рішенням Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 №562 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області».

Охоронним зобов`язанням від 30.06.2023 № 04.01-23-134/ЕЗМЗ, копія якого міститься в матеріалах справи, заказник місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га передано під охорону Красноградській міській раді, яка у відповідності до чинного законодавства має забезпечити дотримання встановленого режиму для заповідної території.

Відповідно до вказаного охоронного зобов`язання Красноградська міська рада Красноградського району Харківської області дала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський».

Проте, за доводами позивача - керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, наразі землевпорядна документація на об`єкт природного заповідного фонду ентомологічного заказника місцевого значеній «Мокрянський» не виготовлена, заходи з метою охорони та збереження територій та об`єктів відповідного заказника не проводились.

У зв`язку з невжиттям Красноградською міською радою Красноградського району Харківської області заходів щодо проведення робіт з винесення меж в натурі ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду з даним позовом, заявивши позовні вимоги про зобов`язання Красноградської міської ради Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст. 1 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п. 1 ч. 6 ст. 23 вказаного Закону).

Згідно частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 вказаної статті).

Аналіз положень ч.ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у взаємозв`язку із змістом ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У постанові від 26.05.2020 № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлені прокурором, вчинити дії для виправлення ситуації, а саме щодоподання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Так, обґрунтовуючи позовну заяву, подану до Харківського окружного адміністративного суду, керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області зазначив, що в Державної екологічної інспекції в Харківській області відсутні підстави для звернення до суду з відповідним позовом та що саме Красноградська міська рада Харківської області уповноважена на забезпечення організації проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області, та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Надаючи правову оцінку щодо наявності інтересів держави при зверненні керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області з позовом до суду, суд зазначає, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів врегульовує Закон України "Про природно-заповідний фонд України" № 2456-XII від 16.06.1992.

Вказаним Законом передбачено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Отже, порушення особливого режиму охорони території природно-заповідного фонду є порушенням інтересів держави, тому прокурор наділений повноваженнями звернутись до суду з позовом про їх захист.

Щодо виявлених порушень суд зазначає наступне.

Так, керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області зазначив про невжиттям Красноградською міською радою Красноградського району Харківської області заходів щодо проведення робіт з винесення меж в натурі ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га. Відсутність встановлених меж в натурі фактично унеможливить збереження території відповідного об`єкту.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі за текстом - Закон № 2456-XII) до природно-заповідного фонду України належать, зокрема заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, які залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 7 Закону № 2456-XII, землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2456-XII заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Статтею ст. 26 Закону № 2456-XII визначено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 39 Закону № 2456-XII для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Разом з цим, ст. 60 Закону № 2456-XII визначає, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Охорона територій та об`єктів природно заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Таким чином, зі змісту вище зазначених норм законодавства вбачається, що для забезпечення режиму охорони та збереження об`єкта природно-заповідного фонду власники або користувачі такого об`єкту зобов`язані вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про природно заповідний фонд України», зокрема вжити заходів для визначення та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду.

Згідно зі статтею 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно із ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Аналогічні положення містить стаття 7 Закону № 2456-XII, згідно з якою землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно статті 8 Закону № 2456-XII збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування.

Згідно статті 12 Закону №2456-Х11 управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, ботанічними садами, дендрологічними та зоологічними парками загальнодержавного значення, а також регіональними ландшафтними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями.

Спеціальні адміністрації очолюють керівники, які мають екологічну, біологічну або географічну освіту та які призначаються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на території Автономної Республіки Крим - також з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.

Згідно статті 28 Закону №2456-Х11 власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Порядок фінансування заходів, пов`язаних з функціонуванням територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначений статтею 46 Закону, відповідно до якої витрати, пов`язані із забезпеченням режиму охорони і збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевпорядників та землекористувачів, у віданні яких вони перебувають.

Стаття 53 Закону №2456-Х1 передбачає, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 60 Закону № 2456-XII передбачено, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

За змістом вказаних приписів у разі створення державної пам`ятки природи без вилучення земельної ділянки охорона її території покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вона перебуває відповідно до охоронного свідоцтва. Власники або користувачі земельних ділянок, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

У свою чергу, забезпечення режиму охорони та збереження державної пам`ятки природи здійснюється, зокрема, шляхом встановлення меж території державної пам`ятки природи в натурі відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що охоронним зобов`язанням від 30.06.2023 № 04.01-23-134/ЕЗМЗ заказник місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га передано під охорону Красноградській міській раді, яка у відповідності до чинного законодавства має забезпечити дотримання встановленого режиму для заповідної території. Відповідно до вказаного охоронного зобов`язання Красноградська міська рада Красноградського району Харківської області дала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський».

Так, судом встановлено, що саме на Красноградську міську раду Красноградського району Харківської області покладені обов`язки, зокрема, щодо забезпечення режиму охорони ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» загальною площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області, в частині забезпечення проведення робіт з винесення меж такого заказника.

Суд зазначає, що законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України "Про землеустрій" № 858-IV (далі за текстом - Закон № 858-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 858-IV проект землеустрою це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Приписами частини 2 статті 25 Закону № 858-IV визначено види документації із землеустрою, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно статті 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими

Стаття 29 Закону № 858-IV передбачає загальні вимоги до змісту документації із землеустрою.

Зокрема, документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації; документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником; документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються: підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою).

Відповідно до ст. 47 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою, зокрема, д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відповідно до п. 34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997" № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Отже, на Красноградську міську раду Красноградського району Харківської області покладено обов`язок, зокрема, з організації проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський», загальною площею 3,0 га, в натурі (на місцевості), а саме - замовлення проєкту землеустрою та здійснення контролю за його виготовленням.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до рішення сесії Красноградської міської ради від 18 вересня 2024 року № 4885-УІІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський», копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 237-238), сесія міської ради вирішила:

"1. Встановити межі території прироно-заповідного фонду - ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» орієнтовною площею 3.0 га, розташованого за межами с. Мокрянка Красноградського району Харківської області (Миколо-Комишуватський старостнський округ, Красноградської територіальної громади).

2. Надати дозвіл Красноградській міській раді на розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ентомологічного заказника місцевогозначення «Мокрянський».

3. Замовити розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду з урахуванням вимог статті 26 Закону України «Про землеустрій».

4. Уповноважити Красноградського міського голову Світлану Кривенко укласти та підписати договір на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський».

5. Розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою подати на розгляд та затвердження сесією Красноградської міської ради."

Згідно наданого відповідачем відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів судом встановлено, що на виконання зазначеного вище рішення ПП «Земстройпроєкт» виготовлено «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду - ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» для збереження та використання заказників (код - 04.08), який розташований за межами с. Мокрянка Красноградського району Харківської області (Миколо-Комишуватський старостинський округ Красноградської територіальної громади). 22.10.2024 на адресу міської ради надійшов лист (від 21.10.2024 вих. № 36-10/24) від ПП «Земстройпроєкт», щодо погодження вищевказаного проекту на сесії міської ради.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей та відповідних доказів щодо винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області, та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Так, судом встановлено, що Красноградською міською радою Красноградського району Харківської області допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення організації проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області, та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Відповідачем зазначених обставин не спростовано та не надано доказів вчинення відповідних дій.

За наведених обставин, позов керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (Харківська обласна державна адміністрація), Державної екологічної інспекції у Харківській області до Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області, третя особа - Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, є обґрунтованим та таким, що належить до задоволення.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що слід зобов`язати Красноградську міську раду Красноградського району Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області, та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області (вул. Історична, буд. 73-А, м. Берестин, Берестинський р-н, Харківська обл., 63304, ЄДРПОУ 0291010832) в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (Харківська обласна державна адміністрація) (вул. Сумська, буд. 64,м. Харків,61001, ЄДРПОУ 23912956), Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61165, ЄДРПОУ 37999518), до Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області (вул. Бєльовська, буд. 94, м. Красноград, Красноградський р-н, Харківська обл.,63304, ЄДРПОУ 04058686), третя особа - Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації (майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 38634241) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області щодо незабезпечення організації проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області, та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Красноградську міську раду Красноградського району Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Мокрянський» площею 3,0 га, який знаходиться біля с. Миколо-Комишувата Красноградського району Харківської області та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН