Рішення
від 13.01.2025 по справі 520/17234/24
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 р. Справа № 520/17234/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" до Харківської митниці про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР", з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000272;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товару від 13.06.2024 року №UA807000/2024/000402/3.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняті Харківською митницею рішення про коригування митної вартості товару від 13.06.2024 року №UA807000/2024/000402/3 та картку-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000272 є протиправними, необґрунтованими, тому підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що 18.03.2024 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ТОВ «Лакі-Стар» була подана митна декларація №UA807200/2024/004512 на товари: «Товари для тварин туалетні, не в аерозольній упаковці ….», код згідно з УКТ ЗЕД 3307900000, що надійшло на адресу ТОВ «Лакі-Стар» за зовнішньоекономічним контрактом з підприємством WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO LTD, China. У графі 43 ЕМД №UA807200/2024/006121 позивачем зазначено основний метод визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст. ст. 57, 58 МКУ. До митного оформлення за МД від №UA807200/2024/004512 декларантом ТОВ «ЛАКІ-СТАР» було подано відповідні документи.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № UA807200/2024/006121 від 14.04.2024, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом: - 105-2 - контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв - 106-2 - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

18.03.2024 посадовою особою митного поста «Барабашово» до спецпідрозділу митниці (Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД) був направлений запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару № 1 ЕМД № UA807200/2024/004512.

18.03.2024 позивача повідомлено, що на виконання вимог ст. 54 МКУ та відповідно до вимог ст. 53 МКУ у зв`язку з тим, що відомості не підтверджені належним чином, а також документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МКУ. У зв`язку з чим Харківською митницею запропонувала декларанту надати додаткові документи по ЕМД №UA807200/2024/004512.

Декларантом надіслано лист від 18.03.2024 №180324-1, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість. Проте, фактично позивачем не було подано додаткових документів на вимогу Харківської митниці для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У зв`язку з тим, що подані документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів та ненаданням позивачем всіх витребовуваних додаткових документів, Харківською митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA807000/2024/000402/3 від 13.06.2024 за другорядним (резервним) методом. Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: МД від 11.01.2024 №UA500500/2024/000985 товар: «Товари для тварин Селікагелевий гігієнічний наповнювач…», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3307900000, країна походження CN (Китай), виробник WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO.LTD, умови поставки FOB, вага нетто 46 560 кг.

ТОВ «Лакі-Стар» при випуску товарів у вільний обіг ЕМД від 18.03.2024 №UA807200/2024/004546 скористався правом, передбаченим частиною 7 статті 55 МК України.

Вказане в сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію, викладену в позові.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" (набережна Гімназійна, 24, офіс 1109, м. Харків, код ЄДРПОУ 39820150) зареєстроване в якості юридичної особи (а.с. 32).

03.09.2020 року між TOB «ЛАКІ-СТАР» у якості Покупця та Weihai Longfeng Silica Gel Co., ltd, China у якості Продавця укладено Контракт №33, за змістом якого сторони домовились про наступне:

п. 1.1. Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти на умовах FOB Qingdao товар в кількості та асортименті, вказаному в інвойсі на кожну партію.

п.2.1. Ціна товару вказується в інвойсі і встановлюється в доларах США. Ціни розуміються на умовах FOB Qingdao і включають вартість тари, упаковки і маркування.

У додатку №5 від 25.12.2023 року до Контракту №33 від 03.09.2020 року Продавець та Покупець домовились доповнити Контракт №33 новим пунктом 2.4:

2.4. Покупець сплачує партії товару згідно інвойсу № 2023РТ09 на умовах відстрочки платежу терміном 30 днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється в доларах США. Ця умова поширюється лише на партії товарів за інвойсами №2023РТ09.

З метою митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно умов вищевказаного Контракту, декларантом було подано до Харківської митниці електронну митну декларацію від 18.03.2024 24UA80720004512UО для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено на умовах вищевказаного Контракту (а.с. 32 - 34).

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи:

- Пакувальний лист) б/н від 20.12.2023 року;

- 0380 (Рахунок-фактура) 2023РТ09 від 20.12.2023 року;

- 0705 (Коносамент) 233694565 від 08.01.2024 року;

- 0730 (Автотранспортна накладна) б/н від 07.03.2024 року;

- 0821 (Супровідний документ ТІ) 24РЬ322080Ш6Ю4Е9 від 06.03.2024 року;

- 0861 (Сертифікат про походження товару) С236601570970760 від 23.12.2023 року;

- 0862 (Декларація про походження товару) 2023РТ09 від 20.12.2023 року;

- 3004 (Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №3 від 26.02.2024 року;

- 3004 (Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №7 від 18.03.2024 року;

- 3007 (Документ, що підтверджує вартість перевезення товару) б/н від 06.03.2024 року;

- 4104 (Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу) №33 від 03.09.2020 року;

- 4207 (Договір про надання послуг митного брокера) №167 від 11.12.2015 року;

- 5216 (Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах) б/н від 18.03.2024 року;

- 9610 (Копія митної декларації країни відправлення) 422720240000009870 від 04.01.2024 року.

18.03.2024 посадовою особою митного поста «Барабашово» до спецпідрозділу митниці (Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД) був направлений запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару № 1 за ЕМД № UA807200/2024/004512.

Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

18.03.2024 Управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено позивачу повідомлення, в якому зазначалося наступне: "... В зв`язку з надходженням до ВКМВ УМПКМВМТРЗЕД запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1 в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР (Порядок здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476). У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: причини зменшення фактурної вартості товару 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації (транспортно-експедиційні рахунки, заяви перевезення, договори тощо); 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.

В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор 2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. №1= 1, 52 $/кг." (а.с. 35 - 37).

18.03.2024 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000236/2 (а.с. 40 - 41).

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000272 від 18.03.2024 року (а.с. 38 - 39).

ТОВ «ЛАКІ-СТАР» скористався правом на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень частини статті 55 МКУ за електронною митною декларацією від 18.03.2024 №UA807200/2024/004546 та в порядку статті 55 МК України направив до Харківської митниці заяву про надання додаткових документів від 06.06.2024 (вих. №0606/24-01) на підтвердження заявленої митної вартості товару за ЕМД від 18.03.2024 24UA80720004512UО, разом з якою подано наступні документи:

- прайс-лист на поставлений товар станом на 25.12.2023 року;

- сертифікат походження на поставлений товар №С236601570970760;

- висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №015481 за вих. №3-2/266 від 04.06.2024 року;

- копія платіжного доручення в іноземній валюті №40 від 11.04.2024 року;

- копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за Березень 2024 р. - Травень 2024 та картки рахунку 632 Картка рахунку 632 за Березень 2024 р. - Травень 2024 р., засвідчені підписом бухгалтером TOB «ЛАКІ-СТАР»;

- копія листа Weihai Longfeng Silica Gel со., ltd, China;

- копія сертифікату кінцевого бенефіціара Weihai Longfeng Silica Gel со., ltd, China та його перекладу;

- копія реєстраційного сертифікату Weihai Longfeng Silica Gel со., ltd, China;

- копія митної декларації країни відправлення з перекладом;

- копія коносаменту №233694565;

- супровідний лист (транзитна декларація) T1 №24PL322080NS6IG4E9;

- товарно-транспортна накладна CMR б/н;

- довідка про транспортні витрати ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» від 18.03.2024 року;

- копія рахунку на оплату №3 від 26 лютого 2024 року;

- копія платіжної інструкції №56 від 26.02.2024 року;

- рахунок на оплату №7 від 18 березня 2024 р.;

- копія платіжної інструкції №98 від 19.03.2024 року;

- копія договору транспортного експедирування №0503-1 від 15.02.2024 року;

- договір №0103/24 про організацію перевезень автомобільних транспортом від 28.02.2024 року;

- договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №610-ДУ-12/06/23 від 12 червня 2023 року;

- договір транспортного експедирування №16.03.2023-1;

- копія договору транспортного експедирування №190722-1 від 19 липня 2022 року;

- копія договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022 року.

За результатами розгляду заяви ТОВ "ЛАКІ-СТАР" від 06.06.2024 (вих. №0606/24-01) та наданих до неї додаткових документів, листом Харківської митниці від 12.06.2024 повідомлено позивача, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000236/2 буде скасовано та винесено нове рішення про коригування митної вартості товару відповідно до вимог рішення органу вищого рівня (а.с. 42 - 43).

Так, рішенням Харківської митниці про результати розгляду скарги від 11.06.2024 року скасовано рішення про про коригування митної вартості товарів від 18.03.2024 року №UA807000/2024/000236/2 (а.с. 224 - 230).

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 13.06.2024 року UA807000/2024/000402/3 (а.с. 44 - 45), в якому зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог cт.: 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України, а саме:

невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

наявні попередні митні оформлення по даному суб`єкту ЗЕД, по даному зовнішньоекономічному контракту (від 03.09.2020 №33), за даним кодом товару за УКТ ЗЕД 3307900000, по даному виробнику BestCat та торговій марці WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO. LTD., за резервним методом (на підставі інформація про попередні митні оформлення, як зазначено в ДМВ-2);

п. 7.4 Контракту від 03.09.2020 №33 передбачено, що всі доповнення і поправки до Контракту будуть дійсні, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані представниками обох сторін. Слід зазначити, що у додатку від 25.12.2023 №5 до Контракту відсутні підписи уповноважених представників Weihai Longfeng Silica Gel Co., Ltd та TOB «ЛАКІ-СТАР», що може свідчити про недійсність такого додатку та суперечить вимогам cт. 207 Цивільного кодексу України «Вимоги до письмової форми правочину» та вищезазначеному пункту Контракту: відсутні документи, передбачені умовами пп. 4.2, 6.4 договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022, що позбавляє можливості митний орган упевнитись в повноті наданих експедитором послуг та понесених при ньому витрат, у тому числі передбачених п.6.1 вищезазначеного договору:

декларантом додатково не надано будь-яких роз`яснень щодо правильності розподілу транспортних витрат: в наданому рахунку на оплату від 18.03.2024 №7 відсутня інформація щодо вартості винагороди експедитора за межами митної території України, що не відповідає пп.8 п. 29 Наказу Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 та інформації, зазначеної в листі Державної фіскальної служби України від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15:

відсутня заявка, передбачена умовами пп. 2.1.4 договору транспортного експедирування №0503-1 від 15.02.2024;

відсутня заявка, передбачена умовами п. 3.1.1 договору №0103/24 про організацію перевезень автомобільним транспортом від 28.02.2024;

відсутня заявка, передбачена умовами п. 2.1.4 договору транспортного експедирування №16.03.2023-1;

відсутнє Замовлення на перевезення, передбачене умовами п. 2.1.1 договору транспортного експедирування №190722-1 від 19.07.2022;

прайс-лист від 20.12.2023 б/н не можна вважати прайс-листом, тому що цей документ містить лише п`ять позицій, що безпосередньо є даною партією товару, - відповідно інвойсу від 20.12.2023 №2023РТ09. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються продажу товарів;

не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару лист ДП «Держзовнішінформ» від 04.06.2024 №3.2/266 щодо вартості товару, оскільки не є висновком про якісні та вартісні характеристики товару через невідповідність вимогам cт. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-111 зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, які є обов`язковими для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності;

митна декларація країни відправлення від 04.01.2024 №422720240000009870 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не засвідчує факт його експорту через відсутність в такій декларації дати експорту та відміток митних органів країни відправлення;

відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням від 13.06.2024 року UA807000/2024/000402/3 про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті електронної митної декларації №UA807200/2024/000272, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В постанові від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваного рішення, після отримання ЕМД, поданої позивачем до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту повідомлення щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Листом про надання додаткових документів від 06.06.2024 (вих. №0606/24-01) позивачем, в яких викладено додаткові пояснення, яким повідомлено митний орган, що разом із ЕМД подавалися усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів. Митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом литтте тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Суд звертає увагу, що з наданих як до митниці, так і до суду документів встановлено, що Коносаментом №233694565 підтверджується факт передачі Weihai Longfeng Silica Gel co., ltd, China Товару для доставляння TOB «ЛАКІ-СТАР» з Ціндао, КНР до Гданськ, Польща з направленням повідомлення про доставку товару ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ».

Рахунком на оплату №3 від 26.02.2024 року, виданим ТОВ «Меліора Шиппінг» у якості постачальника ТОВ «Лакі-Стар» у якості покупця відносно 1x40 НС MRKU3943824 за договором транспортного експедирування ВК-16072022 від 15.07.2022 р., підтверджується факт надання послуг у вигляді «Морський фрахт п.Циндао, Китай - п.Гданськ, Польща (міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом), контейнер MRKU3943824 - 40НС». Вартість послуги - 83 225,36 гривень.

Платіжною інструкцією №56 від 26.02.2024 року підтверджується факт сплати ТОВ «ЛАКІ-СТАР» на користь ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ » грошових коштів у розмірі 83225,36 гривень; у якості оплати морського фрахту згідно договору №ВК-16072022 від 15.07.2022 р., рахунок №3 від 26.02.2024 р., у т.ч. ПДВ 0%.

Супровідним документом (транзитною декларацією) T1 24PL322080NS6IG4E9 підтверджується факт транспортування Товару за інвойсом №2023РТ09 від 20.12.2023 року номер контейнеру MRKU 3943824 автомобільним транспортом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Перевезення Товару також підтверджується CMR б/н за інвойсом №2023РТ09 (відправник Weihai Longfeng Silica Gel co., ltd, China, отримувач - TOB «ЛАКІ-СТАР»), місце отримання Товару - Гданськ, Польща, місце поставки Товару - Україна, дата завантаження - 07.03.2024 року.

Рахунком на оплату №7 від 18.03.2024 року, виданим ТОВ «Меліора Шиппінг», виданим ТОВ «Меліора Шиппінг» у якості постачальника ТОВ «Лакі-Стар» у якості покупця відносно 1x40 HC MRKU3943824 за договором транспортного експедирування ВК-16072022 від 15.07.2022 р., підтверджується факт надання послуг у вигляді: експедиторських послуг, навантажувально - розвантажувальних робіт за межами України ПДВ, транспортних витрат по міжнародному перевезенню вантажу,

Платіжною інструкцією №98 від 19.03.2024 року підтверджується факт сплати 290276,00 гривень у якості сплати за транспортні витрати (контейнер MRKU 3943824) згідно договору №ВК-16072022 від 15.07.2022 р., рах. № 7 від 18.03.2024 р. у т.ч. ПДВ 872,99 гривні.

У довідці про транспортні витрати, складеній ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» 18.03.2024 року, зазначено, що сума перевезення вантажу 1x40 НС у контейнерах, з номером MRKU3943824 по коносаменту 233694565:

- з порту Циндао (Китай) в порт Гданськ (Польща) становить 83225.36 гривень;

- з Гданськ (Польща) - ЧОП (Україна), а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 становить 160615.50 гривень.

Слід наголосити, що положеннями укладеного договору експедирування від 15.07.2022 року №ВК-16072022 не заборонено ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» укладати договори з третіми особами на виконання вимог цього договору.

На виконання умов договору експедирування 15.07.2022 року №ВК-16072022 ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» укладений договір транспортного експедирування №0503-1 від 15.02.2024 року з Lymbrdige Logistics SP z.o.o..

В свою чергу, між Lymbrdige Logistics SP z.o.o. у якості Замовника та ТОВ «ЛІМЕРТИН КАРГО ДЕЛІВЕРІ» у якості експедитора укладений договір №16.03.2023-1 від 16.03.2023 року транспортного експедирування.

При цьому, між Lymbrdige Logistics SP z.o.o, у якості Замовника та ФОП ОСОБА_1 у якості виконавця укладений договір №0103/24 про організацію перевезень автомобільним транспортом від 28.02.2024 року.

Так само, між ФОП ОСОБА_2 у якості експедитора та ТОВ «Лімертін Карго Делівері» у якості замовника укладений договір №610-ДУ-12/06/23 від 12.06.2023 року про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Крім цього, між ФОП ОСОБА_2 у якості експедитора та ФОП ОСОБА_3 укладений договір транспортного експедирування №190722-1 від 19 липня 2022.

Копії вищевказаних документів містяться в матеріалах справи.

Відтак, відповідачем було отримано вичерпну інформацію та додаткові документи на підтвердження митного оформлення товару за визначеною у ЕМД вартістю.

Суд звертає увагу, що як свідчать матеріали справи та не спростовано митним органом, позивачем як при митному оформленні Товару, так і в порядку статті 55 Митного кодексу України, надано до митного органу відповідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, у тому числі:

- зовнішньоекономічний договір - контракт №33 від 03.09.2020 року та додаток №5 від 25.12.2023 року (пп.2 ч.2 ст.53 МК України);

- рахунок-фактура №2023РТ09 від 20.12.2023 року (пп.3 ч.2 ст.53 МК України);

- банківські платіжні документи - платіжне доручення в іноземній валюті №40 від 11.0.2024 року на сплату Weihai Longfeng Silica Gel Co., Ltd. 15156,00 доларів США (пп.4 ч.2 ст.53 МК України);

- сертифікат походження на поставлений товар №С236601570970760 (пп.5 ч.2 ст.53 МК України);

- транспортні (перевізні) документи - коносамент №233694565; транзитна декларація ТІ №24PL322080NS6IG4E9; товарно-транспортна накладної CMR б/н, довідка про транспортні витрати ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ від 18.03.2024 року; рахунок на оплату №3 від 26 лютого 2024 року; платіжна інструкція №56 від 26.02.2024 року; рахунок на оплату №7 від 18 березня 2024 р.; платіжна інструкція №98 від 19.03.2024 року; пакувальний лист за рахунком-фактурою №2023РТ09 від 20.12.2023 року; договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022 року (пп.6 ч.2 ст.53 МК України);

- виписка з бухгалтерської документації - копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за Березень 2024 р. - Травень 2024 та картки рахунку 632 Картка рахунку 632 за Березень 2024 р. - Травень 2024 р. (пп.4 ч.3 ст.53 МК України);

- прайс-лист станом на 25.12.2023 року (пп.6 ч.3 ст.53 МК України);

- копія митної декларації країни відправлення - вантажна експортна митна декларації №422720240000009870 (пп.7 ч.3 ст.53 МК України);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - експертний висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 04.06.2024 року №3-2/266 №015481, яким підтверджено відповідність вартості Товару (пп.8 ч.3 ст.53 МК України).

Щодо надання інших документів, позивачем зазначено, що Товар не підлягав ліцензуванню, його страхування

Так само, вартість наданих позивачу послуг з перевезення Товару підтверджується низкою наданих документів, у тому числі договором транспортного експедирування №ВК- 16072022 від 15.07.2022 року, укладеного між позивачем та TOB ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ», довідкою про транспортні витрати ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» від -8.03.2024 року. Вартість наданих послуг з перевезення Товару також була сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №56 від 26.02.2024 року та платіжною інструкцією №98 від 19.03.2024 року.

У довідці про транспортні витрати від 18.03.2024 року визначено, що сума перевезення Товару становить: 83225.36 гривень з порту Циндао 2-Слтай) в порт Гданськ (Польща) (морський фрахт); 160615.50 гривень з Гданськ (Польща) - ЧОП (Україна), а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Реальність надання послуг з перевезення Товару підтверджується транспортними документами, у тому числі коносаментом №233694565; транзитною, декларація ТІ №24PL322080NS6IG4E9; товарно-транспортною накладною CMR б/н, пакувальним листом за рахунком-фактурою №2023РТ09 від 20.12.2023 року.

Щодо надання інших документів, позивачем зазначено, що Товар не підлягав ліцензуванню, страхування Товару не здійснювалось. Крім того, позивачем не укладались договори із третіми особами, пов`язаний з контрактом №33 про поставку товарів, митна вартість яких визначається, умовами укладених правочинів щодо придбання Товару не передбачено здійснення платежів третіми особами на користь продавця Товару та надання комісійних, посередницьких послуг. Відповідно, такі документи і не могли бути надані з огляду на їх відсутність.

Щодо тверджень митного органу у спірному рішенні про відсутність підписів уповноважених представників сторін контракту №33 на додатку від 25.12.2023 №5 до цього контракту, суд звертає увагу, що на цьому додатку проставлені печатки сторін правочину - Покупця та Продавця Товару, що свідчить про їх належне волевиявлення на його укладання та виконання на відповідних умовах, волевиявлення сторін на здійснення поставки товару на умовах, визначених у додатку від 25.12.2023 №5 підтверджується іншими документами, у тому числі рахунком-фактурою №2023РТ09, експортною митною декларацією, пакувальним листом тощо.

При цьому, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження фіктивності або удаваності поставки товару, не навів обґрунтованих доводів, що створюють розумний сумнів в автентичності та достовірності наданих Позивачем документів чи їх підробку.

Верховний Суд у постанові від 08.08.2023 у подібній справі №810/692/17 дійшов наступного правового висновку: «…Щодо відсутності підпису на наданому до митного оформлення комерційному рахунку-фактурі від 19.07.2016 №79/к/4, то суд апеляційної інстанції вірно виснував, що на ньому була проставлена печатка відправника, а формальні неточності у поданому документі не можуть слугувати підставою для коригування вартості товару в разі, якщо інші документи в сукупності підтверджують задекларовану позивачем митну вартість…».

З приводу тверджень митного органу щодо ненадання позивачем усього переліку документів, передбачених у пунктах 4.2., 6.4 договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022 року, укладеного між ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» у якості експедитора та Позивачем у якості клієнта, що начебто позбавляє можливості митний орган упевнитись в повноті наданих експедитором послуг та понесених при цьому витрат, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 2.1. договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022 року, експедитор зобов`язується надавати клієнту за його дорученням і за винагороду послуги у сфері транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, а клієнт зобов`язується оплатити послуги експедитора на умовах, встановлених даним договором (а.с. 122 - 127).

Як вбачається зі змісту пунктів 3.1., 3.2. цього договору експедитор надає клієнту послуги з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, у тому числі: організації стафірування контейнерів вантажами клієнта; організації зберігання вантажів; організації автоперевезень вантажів тощо. Перелік послуг, визначений пунктом 3.1., не є вичерпним.

Згідно з пунктами 5.3. цього ж договору експедитор має право залучати до надання послуг субпідрядників без узгодження з клієнтом.

Положеннями пункту 6.1. договору транспортного експедирування №ВК-16072022 передбачено, що послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійсненні експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням цього договору, оплачуються а умовах 100% передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку в термін, передбачений пунктом 3.2. цього договору.

Відповідно до пункту 6.2. цього ж договору рахунок за послуги, надані за межами митної території України, а також інші витрати, що виплачуються експедитором нерезидентам України та/або їх українським агентам на користь таких нерезидентів, виставляються експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку. Рахунок за послуги, надані на території України та за інші можливі додаткові витрати на території України, виставляється експедитором в гривнях по курсу НБУ на дату оформлення рахунку.

Пунктом 6.6. договору визначено, що експедитор має право не розпочинати надання послуг у разі ненадання клієнтом письмової заявки на надання послуг.

За приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» до виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Рахунком на оплату №3 від 26.02.2024 року, виданим ТОВ «Меліора Шиппінг» ТОВ «Лакі-Стар» за договором транспортного експедирування ВК-16072022 від 15.07.2022 р., підтверджується факт надання послуг у вигляді «Морський фрахт п.Циндао, Китай - п.Гданськ, Польща (міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом), контейнер MRKU3943824 - 40HC». Вартість послуги - 83 225,36 гривень».

Рахунком на оплату №7 від 18.03.2024 року, виданим ТОВ «Меліора Шиппінг» ТОВ «Лакі-Стар» за договором транспортного експедирування ВК-16072022 від 15.07.2022 р., підтверджується факт надання послуг у вигляді:

1. Винагорода експедитора на території України, ПДВ 20% - 4364.96 гривень;

2. Навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, ПДВ 0% - 30664.15 гривень;

3. Транспортні витрати по міжнародному перевезенню вантажу по маршруту м.Гданськ, Польща - ЧОП, Україна, а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , контейнер MRKU3943824, ПДВ 0% - 129951.35 гривень;

4. Транспортні витрати по міжнародному перевезенню вантажу по маршруту ЧОП, Україна - м.Харків, Україна, а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , контейнер MRKU3943824, ПДВ 0% - 124422.55 гривень.

Таким чином, зі змісту положень положеннями наведеного договору транспортного експедирування №ВК-16072022 та рахунку на оплату вбачається, що ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» уповноважена надавати послуги з організації перевезення товару, за які отримає від ТОВ «ЛАКІ-СТАР» кошти.

При цьому, вартість послуг експедитора відображається у відповідних рахунках експедитора та включає в себе вартість транспортних послуг перевізника та винагороду експедитора.

На виконання наведених умов укладеного договору експедитором був наданий: рахунок на оплату №3 від 26.02.2024, яким підтверджується витрати на морський фрахт; рахунок на оплату №7 від 18.03.2024 року, у окремому рядку якого визначено розмір винагороди експедитора на території України з урахуванням податку на додану вартість, яка не підлягає врахуванню під час визначення митної вартості товару.

У постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18 міститься наступний висновок: "Митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів".

Як свідчать матеріали справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на перевезення (транспортування) товару надано до Харківської митниці довідку про транспортні витрати ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» від 18.03.2024 року (а.с. 77).

У довідці про транспортні витрати від 18.03.2024 року визначено, що сума перевезення Товару становить: 83225.36 гривень з порту Циндао (Китай) в порт Гданськ (Польща) (морський фрахт); 160615.50 гривень з Гданськ (Польща) - ЧОП (Україна), а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Вартість наданих послуг з перевезення товару також була сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №56 від 26.02.2024 та платіжною інструкцією №98 від 19.03.2024.

Реальність надання послуг з перевезення Товару підтверджується транспортними документами, у тому числі коносаментом №233694565; транзитною декларацією Т1 №24PL322080NS6IG4E9; товарно-транспортною накладною CMR б/н, пакувальним листом за рахунком-фактурою №2023РТ09 від 20.12.2023.

У постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 зазначено, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, наданими позивачем як до митного органу, так і до суду, які містять всі необхідні відомості для встановлення транспортних витрат в повній мірі підтверджено факт надання послуг транспортних послуг з перевезення товару, їх оплату.

Крім того, заперечення митного органу щодо відсутності заявки на перевезення товару є безпідставними, адже сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів.

Водночас, сам по собі факт неподання документів не свідчить, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто підстав, передбачених частиною третьою статті 53 МК України для витребування документів.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у судовій справі №804/4019/17 дійшов наступного правового висновку: «…Доводи відповідача щодо розбіжностей та невідповідності форми заявки на перевезення вантажу морським транспортом зразку наведеному у доповненні № 2 до договору транспортного експедирування від 21.07.2010 2107/10 Суд оцінює критично, оскільки заявка не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом та не обґрунтовує неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом внаслідок цієї обставини…».

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 804/3901/17.

Враховуючи вищезазначене, позивач належним чином підтвердив розмір понесених витрат на транспортування товару поза межами території України, з наданих як до митного органу, так і до суду, документів вбачається, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення. Отже, твердження митного органу в цій частині також є спростованими.

Щодо тверджень митного органу про неврахування прайс-листа від 20.12.2023 б/н, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у подібній справі №810/690/17 зазначив наступне:

«…23. Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару…».

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у подібній справі №820/3893/16 дійшов наступного висновку: «…Аргументи відповідача про те, що прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін, колегія суддів також вважає безпідставними, у зв`язку з тим, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо періоду дії цін, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів…».

У постанові від 28.02.2024 у справі №815/1460/18 Верховний суд наголосив наступне: «…Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Суд касаційної інстанції зазначає, що за умови непідтвердження належними і допустимими доказами наявності у поданих на підтвердження митної вартості товарів документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари, суб`єкт владних повноважень, приймаючи відповідні рішення, діє не в межах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому положеннями чинного законодавства…».

Суд зауважує, що каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. За своєю суттю, прайс-лист є документом довільної форми.

Верховним Судом зроблено у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на "недоліки" наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження "загальносвітової практики" не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях.

В постанові від 02.06.2022 року у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: " 60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару".

Таким чином, можна зробити висновок, що прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, твердження відповідача про "недоліки" прайс-листа до митної декларації є необґрунтованими та не підтвердженими жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами.

Щодо тверджень представника митного органу про неможливість врахування висновку ДП «Держзовнішінформ» №015481 за вих. №3-2/266 від 04.06.2024, суд зазначає, що згідно з пунктом 1 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 (зі змінами), Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Водночас, ДП «Держзовнішінформ» не є суб`єктом оціночної діяльності і не здійснює діяльність з оцінки майна, а також не здійснює рецензування звітів про оцінку майна, а тому не зобов`язане у своїй діяльності керуватися вищевказаним стандартом.

При цьому, ДП «Держзовнішінформ» уповноважене наказом від 02.05.2018 №608 Міністерства економічного розвитку і торгівлі здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку.

ДП «Держзовнішінформ» є експертною організацією, уповноваженою Міністерством економічного розвитку і торгівлі здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку, у зв`язку із цим експертні висновки ДП «Держзовнішінформ» підлягають врахуванню під час підтвердження митної вартості товару.

Додатково позивач наголошував на тому, що всі необхідні документи вже наявні у відповідача у відповідних листах на повідомлення, які також відповідачем не враховано.

Суд звертає увагу, що доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки Позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а: "У даному випадку, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками".

Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 05 травня 2022 року у справі №2040/6019/18, зокрема: "Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами".

Суд звертає увагу, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (постанова ВС від 27.01.2022 року у справі №810/3667/15), що спростовує твердження відповідача в цій частині також.

Щодо тверджень митного органу, що митна декларація країни відправлення від 04.01.2024 №422720240000009870 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не засвідчує факт його експорту через відсутність в такій декларації дати експорту та відміток митних органів країни відправлення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.57 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В постанові від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження №К/9901/53456/18) Верховний Суд зробив висновок, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як "експортна декларація країни відправлення". Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

Отже, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни.

Зважаючи на що, твердження представника відповідача в цій частині є необґрунтованими та не беруться судом до уваги.

Суд також не приймає до уваги посилання представника митного органу у відзиві на позов на те, що "під час здійснення митного контролю спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару, оскільки таке посилання міститься лише у запитах на надання додаткових документів та у відзиві на адміністративний позов, при цьому цього не було покладено в основу спірних рішень.

Крім того, суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

Крім того, в постанові від 09.02.2022 року у справі № 520/12621/2020 Верховний Суд дійшов висновку, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, твердження відповідача щодо непідтвердження декларантом документально відомостей, зазначених в митній декларації, не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару

В свою чергу, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Проте, відповідачем не визначено встановлених під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі № 804/1755/17.

Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Таким чином, надані позивачем до суду так і відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів необґрунтоване та підлягає скасуванню в судовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що подання до митного оформлення нової ЕМД жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті ЕМД, прийнятих за первинно поданими митними деклараціями, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 року у справі № 520/3246/2020, від 03.11.2022 року у справі №П/811/1614/16.

Щодо позовної вимоги про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі № 809/506/17 ).

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finlandвід 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spainвід 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР".

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" (набережна Гімназійна, 24, офіс 1109, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61010, код ЄДРПОУ 39820150) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці від 13.06.2024 року №UA807000/2024/000402/3.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці №UA807200/2024/000272.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" (код ЄДРПОУ 39820150) судові витрати в розмірі 9127 (дев`ять тисяч сто двадцять сім) грн. 02 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.01.2025
Оприлюднено15.01.2025
Номер документу124373485
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —520/17234/24

Рішення від 13.01.2025

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Шевченко О.В.

Ухвала від 28.06.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Шевченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні