Рішення

від 13.01.2025 по справі 520/30251/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 р. справа №520/30251/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" (вул. Полтавський шлях, буд. 123, к. 9, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ: 31341503) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славянка" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» критеріям ризиковості платника податку №17303 від 26.09.2024р.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Славянка» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 26.09.2024р. №17303, яким вирішено про відповідність ТОВ "Славянка" критеріям ризиковості платника податку є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 11.11.2024р. відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником ГУ ДПС у Харківській області було подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що Управління у спірних правовідносинах діяло згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він підтвердив раніше викладену правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славянка" було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.02.2001р.

Основними видами діяльності позивача є: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

26.09.2024р. контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача -платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 17303.

Підставами для прийняття рішення вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22.09.2024р. №1, а саме:

відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Не погодившись з наведеним, позивач звернувся із скаргою від 26.09.2024р. №17303 на вищезазначене рішення до Комісії вищого рівня. Зазначена скарга прийнята 08.10.2024р., та присвоєно реєстраційний №9295265388. Позивач у позовній заяві, а також відповідач у відзиві на позовну заяву про наслідки розгляду скарги не зазначили. Суд не вважає обставини розгляду скарги на оспорюване рішення такими, що мають значення для вирішення справи, з огляду на наявність між сторонами спору з приводу ухвалення рішення №17303 від 26.09.2024р.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Зокрема, Порядком № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Згідно п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, згідно з яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме - «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, Порядок № 1165, чинний на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до пункту 8 яких таким критерієм є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пунктом 8 додатка № 1 до Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, ГУ ДПС у Харківській області на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення не надано податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено в судовому процесі відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією рішення від 26 вересня 2024 року №17303 та чи існувала взагалі.

Висновок про необхідність доведення зазначених обставин узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 07.04.2023р. по справі № 280/3639/20.

Разом з тим, позивачем до суду надано докази, які підтверджують здійснення ним господарської діяльності, які спростовують доводи оскаржуваного рішення про відсутність необхідних умова та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Так, позивачем до суду надано копії господарських договорів (контрактів), а також видаткових накладних, товано-транспортних накладних, виписок установ банку про сплату товару (послуг), з яких вбачається реальне здійснення господарських операцій, що потягло в подальшому виписку податкових накладних позивачем.

У суду не виникає сумнівів у достовірності та належному документальному оформленні перелічених вище господарських угод та документів, складених в зв`язку з їх виконанням, з огляду на що, враховуючи відсутність конкретизації з боку податкового органу підстав висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків та недоведенням цих підстав в межах цієї судової справи, суд вважає подані позивачем докази такими, що спростовують висновки податкового органу про відповідність підприємства позивача - платника податків п. 8 критеріїв ризиковості в межах оскаржуваного рішення.

Суд підкреслює, що за змістом відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем до суду, ним фактично відтворено зміст оскаржуваного рішення та вказано на обґрунтовані сумніви контролюючого органу в наявності у спірних правовідносинах об`єкта оподаткування податком на додану вартість та сумніву щодо господарської діяльності позивача. Проте жодних доказів на підтвердження обґрунтованості зазначених сумнівів відповідачем до суду не надано.

Суд зазначає, що межі судового контролю у справах про визнання протиправними дій, бездіяльності або рішень суб`єктів владних повноважень визначено нормами ч.2 ст. 2 КАС України, за якими у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, перевіряючи оскаржуване рішення на предмет його протиправності з урахуванням наведених вище вимог ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає, що відповідач порушив при ухваленні рішення принципи обґрунтованості, тобто не діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонності, добросовісності розсудливості та пропорційності, зокрема не діяв з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Наведене вище є свідченням наявності підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Що стосується зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, суд зазначає, що Положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов`язання в судовому рішенні контролюючого органу здійснити таке виключення не суперечить наведеному Порядку 1165, сприяє захисту прав позивача з урахуванням повноважень суду, що надані згідно ст. 245 КАС України та слугуватиме гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Наявності дискреційних повноважень з боку відповідача судом в даному випадку не вбачається та відповідачем не доведено.

Таким чином суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву про те, що зобов`язавши відповідача виключити ТОВ "Славянка" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд втрутиться у дискреційні повноваження податкового органу.

При цьому суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції з захисту прав людини щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» критеріям ризиковості платника податку №17303 від 26.09.2024р.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Славянка» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43983495) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" (код ЄДРПОУ: 31341503) сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД.В. Григоров