Рішення

від 13.01.2025 по справі 172/1388/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1388/24

Провадження № 2/172/595/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що відповідно до договору купівлі-продажу майна від 10.02.1999 року № 006 позивачка ОСОБА_1 придбала у власність 7/9 частин будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . Згідно з інформаційною довідкою КП «Новомосковське МБТІ» Дніпровської обласної ради 2/9 частин вказаного будинку зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Васильківською державною нотаріальною конторою 07.09.1990 року, реєстровий № 1318. ОСОБА_3 померла у 1993 році. Вселяючись у зазначений будинок позивачка вважала 2/9 його частини такими, що не мають власника. З самого початку вселення в будинок, а саме з 1999 року позивачка намагалася отримати у власність це житло на законних підставах, однак у подальшому самостійно знайти спадкоємця після смерті ОСОБА_3 і провести відповідне оформлення нотаріальних документів не дало позитивних результатів. За час проживання у будинку позивачка приєднала його до газопостачання, проводила оплату за комунальні послуги, неодноразово проводила капітальні ремонти, утримувала та користувалася присадибною земельною ділянкою. У спірному будинку позивачка разом зі своєю сім`єю зареєструвалася 19.07.1999 року і проживає в будинку і по цей час, тобто більше 25 років, таким чином вважаючи себе такою, що добросовісно заволоділа нерухомим майном 2/9 частинами житлового будинку та господарськими спорудами і продовжує відкрито, безперервно володіти ними протягом вказаного часу. Вказане житло не має фактичного поділу на 7/9 та 2/9 частини, а є цілісним будівельно-житловим об`єктом, газопостачання та електропостачання здійснюється через один газовий та електричний лічильники. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на садибу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Ухвалою від 19.08.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує і просить їх зщажоовльнити, суові витрати просить залишити за позивачкою.

Відповідач надав заяву про розгляд справи у відсутність представника Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, заперечень у справі не має.

На виконання ухвали суду від 19.09.2024 року Васильківський відділ ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав копію актового запису про смерть ОСОБА_4 , державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області інформацію про відсутність відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

Відповідно до договору купівлі-продажу майна від 10.02.1999 року № 006 позивачка ОСОБА_1 придбала у власність 7/9 частин будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . Зазначені 7/9 частин будинку зареєстровані за ОСОБА_1 у Синельниківському міжміському БТІ 17.02.1999 року.

Згідно з інформаційною довідкою КП «Новомосковське МБТІ» Дніпровської обласної ради 2/9 частин вказаного будинку зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Васильківською державною нотаріальною конторою 07.09.1990 року, реєстровий № 1318.

З актового запису про смерть № 107 від 14.10.1993 року вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Чаплине Васильківського району Дніпропетровської області.

Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 12.11.2024 року.

Згідно з технічним паспортом, складеним 01.03.1994 року житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 складається із житлового будинку А-1 загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м., господарських будівель і споруд: літньої кухні Б-1, сараю В-1, сараю К-1, гаражу Г-1, погрібу П-1, літнього душу Л-1, вбиральні Т-1, огорожі №№ 1-2, колодязю К-1, вимощення № І.

Позивачка зареєстрована за вищевказаною адресою 19.07.1999 року та здійснює сплату за комунальні послуги за цією адресою.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

За правилами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

У постанові від 20 червня 2018 року № 172/318/16-ц Верховний Суд висловив правову позицію про те, що враховуючи зміст вимог статті 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз наведених обставин в їх сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 протягом більше двадцяти п`яти років відкрито, добросовісно та безперервно володіє житловим будинком АДРЕСА_1 .

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на садибу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і яка складається із житлового будинку А-1 загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м., господарських будівель і споруд: літньої кухні Б-1, сараю В-1, сараю К-1, гаражу Г-1, погрібу П-1, літнього душу Л-1, вбиральні Т-1, огорожі №№ 1-2, колодязю К-1, вимощення № І за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк