Ухвала

від 13.01.2025 по справі 560/405/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/405/25

УХВАЛА

13 січня 2025 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Печений Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області, відповідно до якої, просить:

"- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області щодо не обчислення та не виплати мені, ОСОБА_1 , з 01.01.2020 року по 19.0512023 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, не нарахування та невиплати мені, ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення період з 16.05.1994 року по 28.02.2018 року урахуванням правильного базового місяця; щодо нарахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні і виплаті мого, ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких і інших осіб», а також процентної надбавки за., вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та зробити перерахунок у зв`язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби в Управлінні Служби безпеки . України в Хмельницькій області; нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.1998 року по 28.02.2003 року з урахуванням базового місяця - січень 1998 року, з 01.03.2003 року до 01.01.2008 року з урахуванням базового місяця - березень 2003 року, з 01.01.2008 року до 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 рік з врахуванням виплачених сум; зобов`язати Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату мені, ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.06.2024 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За результатом дослідження матеріалів позовної заяви, встановлено, що вказана заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, з огляду на таке.

Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із статтею 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законі про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно із новою редакцією статті 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Отже, ст. 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв`язку з дією карантину до 30.06.2023.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08. 2023 у справі № 280/6779/22.

З огляду на викладене вище, особа з позовними вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення з січня 2020 року по січень 2023 року, мала право звернутись до суду упродовж трьох місяців з дати звільнення з публічної служби.

Водночас, ОСОБА_1 із даною позовною заявою звернулася до суду 10.01.2025 року.

Тобто, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.

Заяви про поновлення такого строку з відповідними доказами, як це передбачено ч. 6 ст. 161 КАС України, позивачем не подано.

Суд звертає увагу позивача на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням ОСОБА_1 строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяЄ.В. Печений