Ухвала

від 13.01.2025 по справі 580/12720/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13 січня 2025 року справа № 580/12720/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвокатки Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

19.12.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Єрьоміної В.А. (65009, м.Одеса, Гагарінське плато 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) (далі позивач) до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності, яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті йому за період з 16.01.2016 до 28.02.2018 індексації грошового забезпечення у повному розмірі відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січня 2008 року;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому за період з 16.01.2016 до 28.02.2018 з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення та з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи зазначили, що позивач проходив військову службу у відповідача та 12.06.2024 виключений зі списків частини і знятий з усіх видів забезпечення. У період проходження служби з 01.01.2016 до 28.02.2018 йому нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення не в повному обсязі. Представник позивача звернувся заявою до відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення. Відповідач листом від 31.07.2024 повідомив, що з 01.10.2022 він перейшов на самостійне фінансове забезпечення та надіслав особисту картку грошового забезпечення за 2022-2024 роки. Вважають, що така бездіяльність відповідача суперечить нормам чинного законодавства.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв`язку з цим ухвалою від 24 грудня 2024 року суд залишив її без руху.

06.01.2025 на адресу суду від представниці позивача адвокатки Єрьоміної В.А. надійшла заява вх.№282/25, в якій просила поновити позивачу строк на звернення до суду зі вказаним позовом та відкрити провадження у справі (далі Заява). Обґрунтовуючи зазначила, що до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Просила врахувати висновки Верховного Суду у постановах від 04.04.2023 у справі №640/8348/21, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 28.09.2023 у справі №140/2168/23. Враховуючи зміни в законодавстві, необізнаність позивача в змінах в законодавстві щодо строків звернення до суду та з метою забезпечення права на доступ до правосуддя щодо захисту права на оплату праці в умовах воєнного стану, просить поновити строк звернення до суду.

Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

Копією військового квитка позивача підтверджується, що він звільнений з військової служби у відповідача. Отже, про складові розрахунку при звільненні позивач міг дізнатися під час ознайомлення з відповідним наказом про звільнення.

Заявою щодо нарахування позивачу та виплати індексації грошового забезпечення за спірний період та адвокатським запитом представниця позивача звернулася 16.07.2024 та листи відповідача датовані 31.07.2024 та від 18.09.2024. Тобто, лише з 16.07.2024 позивач через представника почав вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за спірний період. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеної вище індексації грошового забезпечення.

В ухвалі про залишення позову без руху суд роз`яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов`язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.

Представниця позивача та позивач у Заяві не вказали жодного аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду. Натомість зміст Заяви полягає виключно в не погодженні з висновками суду та власне, помилкове твердження представниці позивача, що строк звернення до суду позивач не пропустив.

Щодо висновків, зазначених у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №640/8348/21, від 28.09.2023 у справі №140/2168/23, на які посилається представниця позивача у Заяві. У вказаних справах обставини стосувалися подібного предмета спору та не ідентичних обставин спору, позаяк спірні правовідносини у ній регулювалися нормами ст.ст.116, 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Однак для цієї справи вказані норми діють в редакції ЗУ №2352-IX від 01.07.2022. Отже, вказані вище висновки для неї не застосовні.

Не підлягають врахування до спірних правовідносин також висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, на які посилалася представниця позивача у Заяві, оскільки у зазначеній справі суд установив, що станом на час звернення позивача до суду діяв карантин, установлений Кабінетом Міністрів України. Тому дійшов висновку, що строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), не підлягає застосуванню, оскільки продовжено на строк дії карантину, який закінчився 30.06.2023.

У справі, що розглядається позивач звернувся до суду після відміни на всій території України зазначеного вище карантину. Отже, доводи представниці позивача у цій частині не обґрунтовані та не враховані судом.

Водночас відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг на відповідний період. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з підп. 2.2.7 п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5 суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати.

Тобто, індексація заробітної плати є періодичним доходом особи в складі заробітної плати, виникнення права на який не обумовлений фактом звільнення особи. Така сума коштів може входити до складу розрахунку при звільненні в разі її нарахування та обліку як заборгованості з виплати. Однак про такі обставини в позовній заяві та власне Заяві не вказано. Отже, отримуючи заробітну плату щомісяця, у т.ч. щомісячні розрахунки позивач міг дізнатися про стверджуване порушення його прав. Тому строки для звернення до суду обчислюються саме з таких дат. Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, тримісячний строк звернення до суду пропущено.

Щодо доводів про воєнний стан.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.».

Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Позивач не обґрунтував та не подав суду належних, достовірних та достатніх доказів щодо його залучення до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Викладені у Заяві доводи не стосуються об`єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо нарахування та виплати йому за період 16.01.2016 до 28.02.2018 індексації грошового забезпечення у повному розмірі відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січня 2008 року, а отже, не обґрунтовані.

Оскільки поважних причин позивач не вказує та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення Заяви відсутні.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.

Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ Про судовий збір (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.

Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити повністю у задоволенні заяви вх. від 06.01.2025 №282/25 адвокатки Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 про виконання ухвали суду.

Повернути його позовну заяву до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Анжеліка БАБИЧ