Ухвала

від 13.01.2025 по справі 200/6554/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 січня 2025 року справа №200/6554/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/6554/24 за позовом ОСОБА_1 до відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України; Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві про зобов`язання скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018 року,-

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/6554/24.

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/6554/24 - залишено без руху.

Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.

Копію ухвали суду від 20 грудня 2024 року було отримано апелянтом 20 грудня 2024 року, підтверджується довідкою про доставлення вищенаведеної ухвали до його електронного кабінету.

На адресу суду відповідачем сформована заява, у якій заявник просить відстрочити сплату судового збору.

Представник мотивує таку заяву несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів.

Ознайомившись з доводами такого клопотання, суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 та 2ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Щодо відстрочення сплати судового збору.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, які не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Суд вважає, що наведені заявником підстави, які стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 813/288/16 від 30 вересня 2022 року у справі № 640/5640/19.

До заяви скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від відповідача заходів задля сплати судового збору.

Аналогічна позиція щодо вирішення питання про відстрочення сплати судового збору висловлена в ухвалах Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 640/9481/19, від 23 березня 2023 року у справі № 340/8876/21.

Саме лише посилання апелянта про відсутність можливості сплатити судовий збір не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Також, скаржником не надано доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З огляду на приписи ст. 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Клопотання особи про продовження строку повинно бути належним чином обґрунтовано з підтвердження належними доказами обставин, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк та можливість сплати у подальшому.

Лише відсутність коштів для сплати судового збору без вжиття відповідних заходів, не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

Станом на 13 січня 2025 року апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги.

Відповідно відомостей в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства, відсутні дані про зарахування судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона, що подала скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається заявникові.

Керуючись ст.ст.169, 298, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відстрочення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/6554/24 - повернути заявникові.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складений та підписаний 13 січня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяА.А. Блохін

Судді:Т.Г. Гаврищук

Е.Г. Казначеєв