Ухвала

від 13.01.2025 по справі 480/7966/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 січня 2025 р. Справа № 480/7966/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року у справі № 480/7966/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ПРОМЗВ`ЯЗОК"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ПРОМЗВ`ЯЗОК" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

13.11.2024 року на зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Сумській області подало апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2024 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Визнано неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року по справі № 480/7966/23 та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року по справі № 480/7966/23 залишено без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку та обгрунтованих підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази.

08.01.2025 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від заявника апеляційної скарги надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій посилається на те, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час. Зазначає, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 року №108 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», згідно якого місто Суми Сумської міської територіальної громади було віднесено до території можливих бойових дій з 06.03.2024 року. Крім того, зазначає, що Сумська область та місто Суми з початку повномасштабного вторгнення фактично є прифронтовою територією, що знаходиться в радіусі ураження вогневих засобів російської армії. Про зазначене свідчить регулярність обстрілів російської армії. У результаті обстрілів є значні руйнування, пораненні та загиблі особи. Про це також неодноразово повідомляли засоби масової інформації. Сумщина, як прикордонна область, щодня зазнає руйнівних ударів від дронів-камікадзе типу «Шахед» і ракетних обстрілів, що спричиняють значні руйнування інфраструктури, житлових будинків та призводять до загибелі мирних громадян.

Разом з тим, наступ Сил оборони України в Курській області суттєво збільшив кількість та тривалість повітряних тривог у Сумській області, адже, значна частина населених пунктів області, та безпосередньо місто Суми, знаходяться в зоні ураження авіації ворога. Відтак, підвищена активність авіації ворога свідчить про наявність прямої загрози для життя та здоров`я людей, і перебування в укриттях під час повітряної тривоги має надзвичайно важливе та ключове значення в умовах постійної небезпеки.

При цьому, Головне управління ДПС у Сумській області просить врахувати ту обставину, що військовий напад сусідньої держави на Україну катастрофічно відображається на роботі усіх державних органів, оскільки регулярне оголошення повітряних тривог на території нашої країни, пошкодження інфраструктурних, енергетичних об`єктів та особливо - постійні загрози власному життю та здоров`ю, не можуть не відображатися на моральній складовій службовців органів державної влади, оскільки відчуття тривоги, страху і пригнічення в період таких невизначених часів як війна, є невідворотними. ГУ ДПС у Сумській області як контролюючий орган та відповідно орган державної влади жодним чином не намагається зловживати правом у зв`язку з введенням військового стану на території України. Обставини, що наведені вище є доказом того, що ГУ ДПС у Сумській області вживало заходів, щодо належного супроводу справ в судах. Також ГУ ДПС у Сумській області вживає всіх заходів для недопущення випадків загрози життю працівників та не порушення вимог чинного законодавства.

Також заявник вказує, що правова позиція Верховного Суду, що викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22 визначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Головне управління ДПС у Сумській області просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 у даній справі.

Однак, суд вже надавав оцінку зазначеним у клопотанні причинам пропуску строку оскарження в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2024 року в якій колегія суддів зазначила, що вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють скаржника від дотримання процесуальних обов`язків як сторони по справі.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Колегія суддів вважає, що посилання скаржника на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Таким чином, в даному випадку висновки Верховного Суду України у справі №500/1912/22 у постанові від 29 вересня 2022 року, в якому висловлено позицію про те, що протягом періоду дії воєнного стану суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, є нерелевантими в даному випадку, оскільки відповідачем не обґрунтовано, яким чином введення воєнного стану вплинуло на неможливість подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

Колегія суддів вважає, що проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом першої інстанції (15.08.2024 р.) до звернення з апеляційною скаргою (13.11.2024 р.), є досить тривалим, та значно перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Посилання відповідача на практику Європейського Суду з прав людини щодо уникнення надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку. Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, скаржник в заяві про поновлення строку не наводить.

Посилання заявника апеляційної скарги на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

Враховуючи, що подана відповідачем заява про поновлення строку на апеляційне оскарження належним чином не обґрунтована, колегія суддів дійшла висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2024 р. не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року у справі № 480/7966/23 відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року по справі № 480/7966/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ПРОМЗВ`ЯЗОК" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко