Ухвала

від 10.01.2025 по справі 348/697/18

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/697/18

Провадження №1-кп/348/11/25

10 січня 2025 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиного реєстру досудових розслідувань за: № 32017090000000010 за обвинувальним актом від 30.03.2018, та № 12018090200000188 за обвинувальним актом від 27.04.2018, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровного за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, на час вчинення кримінального правопорушення - начальник Філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», згідно ст. 89 КК України не судимого, громадянина України,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Макіївка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з професійно-технічною освітою, працюючого по тимчасових заробітках, на час вчинення кримінального правопорушення - директор ТОВ «МІД 9», раніше не судимого, громадянина України,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області знаходиться об`єднане кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за: № 32017090000000010 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та № 12018090200000188 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженні № 32017090000000010 за обвинувальним актом від 30.03.2018, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились закінченому замаху на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України. Також ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились у службовому підробленні-складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Так, 24.03.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені закінченого замаху на заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч.І ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника філії «Надвірнянськии райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», як службова особа, яка постійно обіймає посаду в господарському товаристві, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, як службова особа вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склав та видав завідомо неправдиві документи повторно при наступних обставинах:

Так, 27.12.2010 відповідно до наказу № 21-к ОСОБА_4 призначено на посаду начальника філії «Надвірнянськии райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України».

Відповідно до ч. 5 ст. 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси і органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно статуту дочірного підприємства «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» дане підприємство має самостійний баланс рахунки у банках, печатки та штампи із своїм найменуванням і є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Відповідно до положення філії «Надвірнянський райавтодор» дочірного підприємства «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дорогі України», філія створена з метою забезпечення економічних інтересів та задоволення потреб держави та громадян. Філія є відособленим підрозділом Підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства цього положення. Управління філією здійснює начальник, який у межах компетенції, передбаченої цим положенням: організовує роботу підприємства, видає накази, розпорядження, приймає на роботу та звільняє працівників філії. Начальник несе персональну відповідальність за результати господарської діяльності філії.

ОСОБА_4 , як начальник філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України», постійно здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, та відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Директор ТОВ «МІД 9» ОСОБА_5 01.10.2014 уклав договір № 1610-1 з ДП «Івано-Франківський облавтодор» ДАК «Автомобільні дорогі України» на поставку кам`яновугільноі смоли на загальну суму 990000 грн. Враховуючи, що поставка згідно договору повинна була здійснюватись на бітумну базу філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», повноваження щодо контролю за виконанням умов вищевказаного договору поставки покладено на начальника філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор».

На виконання умов договору № 1610-1 від 01.10.2014 ТОВ «МІД 9» 20.10.2014 здійснило поставку кам`яновугільної смоли в кількості 31,62 т. на загальну суму 189245,70 грн. на бітумну базу філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», розташовану в с. Лісна Тарновиця Надвірнянського району.

ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України», упродовж вересня-жовтня 2014 року, діючи з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з директором ТОВ «МІД 9» ОСОБА_5 з метою заволодіння державними коштами у великих розмірах, які мали бути використані на виконання умов договору № 1610-1 від 01,10.2014, зловживаючи своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, шляхом оформлення фіктивних документів про поставку кам`яновугільної смоли ТОВ «МІД 9» до ДП «Івано-Франківський облавтодор» з подальшим заволодінням коштами, виділеними на їх придбання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння державними коштами у великих розмірах, діючи умисно, з корисливим мотивів, зловживаючи свої службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, 30.10.2014 директор ТОВ «МІД 9» ОСОБА_5 , як службова особа, яка відповідно до ч. З ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» несе відповідальність за забезпечення фіксування всіх господарських операцій у первинних документах, не маючи наміру здійснювати поставку кам`яновугільної смоли згідно договору, умисно, з корисливою метою, в службовому приміщенні філії «Надвірнянський райавтодор», що в м. Надвірна по вул. Соборна, 4, склав завідомо неправдиві офіційні документи: видаткову накладну від 30.10.2014 № 301001, товарно-транспортну накладну (форми № 1-ТН) від 30.10.2014 № 300101, рахунок-фактуру № 161001 від 30.10.2014, в які вніс завідомо неправдиві відомості щодо поставки ТОВ «МІД 9» кам`яновугільної смоли в кількості 31,92 т. на суму 191041,2 грн. до філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківськ облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України». Вказані фіктивні документи на поставку кам`яновугільної смоли ОСОБА_5 підписав та скріпив печаткою підприємства ТзОВ «МІД-9». В подальшому, цього ж числа, директор ТОВ «МІД 9» ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , складені ним завідомо неправдиві документи подав в бухгалтерію філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківськ облавтодор».

ОСОБА_4 , як начальник філії «Надвірнянський облавтодор», зловживаючи свої службовим становищем та перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_5 , умисно, діючи узгоджено, як співвиконавці злочину, достовірно знаючи, що кам`яновугільна смола не поставлялася до бітумної бази філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», розташовану в с. Лісна Тарновиця Надвірнянського району, підписав видаткову накладну № 301001 від 30.10.2014 про отримання кам`яновугільної смоли та поставив відтиск печатки філії «Надвірнянський облавтодор», і фіктивні документи провів по бухгалтерському обліку філії, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

На підставі поданих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завідомо неправдивих документів у ДП «Івано-Франківський облавтодор» виникла фіктивна заборгованість перед ТОВ «МІД 9» на суму 191041,2 грн. за нездійснену поставку 30.10.2014 кам`яновугільної смоли.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння державними коштами у великих розмірах, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, з метою приховання своєї злочинної діяльності , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переконали фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 укласти договір переуступки боргу, згідно якого, борг боржника-філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківськ облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України» перед первинним кредитором ТзОВ «МІД 9» переводився до нового кредитора ФОП ОСОБА_8 . При цьому пояснили ФОП ОСОБА_8 , що договір необхідно укласти оскільки ТОВ «МІД 9» зареєстрована в зоні проведення антитерористичної операції у м. Макіївка Донецької області, і перерахування коштів на рахунки неможливо у зв`язку з обмеженням, встановленими державними органами, тим самим ввели його в оману.

ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про їхні злочинні наміри та не перебуваючи з ними в злочинній змові, погодився на цю пропозицію та 20.07.2015 склав договір № 1, згідно якого перейняв кредиторські зобов`язання філії «Надвірнянський райавтодор» за поставки кам`яновугільної смоли, в тому числі і від 30.10.2014 по договору № 1610-1 від 01.10.2014.

Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, повторно вчинили службове підроблення офіційних документів, шляхом внесення неправдивих відомостей до договору № 1 від 20.07.2015.

На виконання вказаного договору про переведення боргу філією «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» упродовж другої половини 2015 року через банківську установу переведено на рахунок ФОП ОСОБА_8 кошти частинами в сумі 180000,00 грн., в тому числі 110754,3 грн. на підставі фіктивних документів за вищевказану операцію від 30.10.2014 про поставки ТОВ «МІД 9» смоли кам`новугільної у кількості 31,92 т. до бітумної бази філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор».

В подальшому ФОП ОСОБА_8 наручно готівкою передав директору ТОВ «МІД 9» ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 110754,3 грн. Рештою коштів сумі 80286,9 грн. вони не заволоділи з незалежних від них обставин, оскільки їх злочинна діяльність була викрита правоохоронними органами.

В такий спосіб ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , вчинив закінчений замах на заволодіння державними коштамі підприємства у великих розмірах на суму 191041,2 грн., з яких фактично заволоділи коштами на суму 110754,3 грн., чим було завдано збитків ДП «Івано-Франківськиі облавтодор».

Своїми умисними діями ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім того своїми умисними діями, які виразилися у службовому підробленні-складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У сукупності ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженні № 12018090200000188 за обвинувальним актом від 27.04.2018, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились закінченому замаху на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України. Також ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились у службовому підробленні-складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Так, 24.03.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені закінченого замаху на заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч.І ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , працюючи на посаді директора ТОВ «МІД 9», як службова особа, яка постійно обіймає посаду в господарському товаристві, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, як службова особа вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склав та видав завідомо неправдиві документи при наступних обставинах:

21.10.2009 ОСОБА_5 заснував товариство з обмеженою відповідальністю «МІД 9» (зареєстроване в м. Макіївка, Донецької області, код ЄДРПОУ 36704992), та з вказаного часу обіймав посаду директора даного підприємства.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

ОСОБА_5 , як директор господарського товариства, постійно здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Директор ТОВ «МІД 9» ОСОБА_5 01.10.2014 уклав договір № 1610-1 з ДП «Івано-Франківський облавіодор» ДАК «Автомобільні дороги України» на поставку кам`яновугільної смоли на загальну суму 990000 грн. Враховуючи, що поставка згідно договору повинна була здійснюватись на бітумну базу філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», повноваження щодо контролю за виконанням умов вищевказаного договору поставки покладено на начальника філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор».

На виконання умов договору № 1610-1 від 01.10.2014 ТОВ «МІД 9» 20.10.2014 здійснило поставку кам`яновугільної смоли в кількості 31,62 т. на загальну суму 189245,70 грн. на бітумну базу філії «Надвірнянський ранавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», розташовану в с. Лісна Тарновиця Надвірнянського району.

ОСОБА_9 , працюючи на посаді начальника філії «Надзірнянські райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України», упродовж вересня-жовтня 2014 року, діючи з корисливих мотивів, вступив злочинну змову з директором ТОВ «МІД 9» ОСОБА_10 з метою заволодіння державними коштами у великих розмірах, які мати бути використані на виконання умов договору № 1610-1 від 01.10.2014, зловживаючи своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, шляхом оформлення фіктивних документів про поставку кам`яновугільної смоли ТОВ «МІД 9» до ДП «Івано-Франківський облавтодор» з подальшим заволодінням коштами, виділеними на придбання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння державними коштами у великих розмірах, діючи умисно, з корисливим мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, 30.10.2014 директор ТОВ «МІД 9» ОСОБА_5 , як службова особа, яка відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» несе відповідальність за забезпечення фіксування всіх господарських операцій у первинних документах, не маючи наміру здійснювати поставку кам`яновугільну смоли згідно договору, умисно, з корисливою метою, в службовому приміщенні філії «Надвірнянський райавтодор», що в м. Надвірна по вул. Соборна 4, склав завідомо неправдиві офіційні документи: видаткову накладну від 30.10.2014 № 301001, товарно-транспортну накладну (форми № 1-ТН) від 30.10.2014 № 300101, рахунок-фактуру № 161001 від 30.10.2014, в які вніс завідомо неправдиві відомості щодо поставки ТОВ «МІД 9» кам`яновугільної смоли в кількості 31,92 т. на суму 191041,2 грн., до філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України». Вказані фіктивні документи на поставку кам`яновугільної смоли ОСОБА_5 підписав та скріпив печаткою підприємства ТОВ «МІД-9». В подальшому, цього ж числа, директор ТОВ «МІД-9» ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , складені ним завідомо неправдиві документи подав в бухгалтерію філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор».

ОСОБА_4 , як начальник філії «Надвірнянський облавтодор», зловживаюч своїм службовим становищем та перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_5 , умисно, діючи узгоджено, як співвиконавці злочину, достовірно знаючи, що кам`яновугільна смола не поставлялася до бітумної бази філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», розташованої в с. Лісна Тарновиця Надвірнянського району, підписав видаткову накладну № 301001 від 30.10.2014 про отримання кам`яновугільної смоли, та поставив відтиск печатки філії «Надвірнянський облавтодор», і фіктивні документи провів по бухгалтерському обліку філії, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

На підставі поданих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завідомонеправдивих документів у ДП «Івано-Франківський облавтодор» виникла фіктивна заборгованість перед ТОВ «МІД 9» на суму 191041,2 грн. за нездійснену поставку 30.10.2014 кам`яновугільної смоли.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння державними коштами у великих розмірах, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, з метою приховання своєї злочинної діяльності, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переконали фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 укласти договір переуступки боргу, згідно якого, борг боржника-філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ДАК«Автомобільні дороги України» перед первинним кредитором ТОВ «МІД 9» переводився до нового кредитора ФОП ОСОБА_8 . При цьому пояснили ФОП ОСОБА_8 , що договір необхідно укласти, оскільки ТОВ «МІД 9» зареєстрована в зоні проведення антитерористичної операції у м. Макіївка Донецької області, і перерахування коштів на рахунки неможливо у зв`язку з обмеженнями, встановленими державними органами, тим самим ввели його в оману.

ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про їхні злочинні наміри та не перебуваючи з ними в злочинній змові, погодився на цю пропозицію, та 20.07.2015 уклав договір № 1, згідно якого перейняв кредиторські зобов`язання філії «Надвірнянський райавтодор» за поставки кам`яновугільної смоли, в тому числі і від 30.10.2014 по договору № 1610-1 від 01.10.2014.

Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, повторно вчинили службове підроблення офіційних документів, шляхом внесення неправдивих відомостей до договору № 1 від 20.07.2015.

На виконання вказаного договору про переведення боргу філією «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» упродовж другої половини 2015 року через банківську установу переведено на рахунок ФОП ОСОБА_8 кошти частинами в сумі 180000,00 грн., в тому числі 110754,3 грн. на підставі фіктивних документів за вищевказану операцію від 30.10.2014 про поставку ТОВ «МІД 9» смоли кам`яновугільної у кількості 31,92 т. до бітумної бази філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор».

В подальшому ФОП ОСОБА_8 наручно готівкою передав директору ТОВ «МІД 9» ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 110754,3 грн. Рештою коштів у сумі 80286,9 грн., вони не заволоділи він незалежних від них обставин, оскільки їх злочинна діяльність була викрита правоохоронними органами.

В такий спосіб ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , вчинив закінчений замах на заволодіння державними коштами підприємства у великих розмірах на суму 191041,2 грн., з яких фактично заволоділи коштами на суму 110754,3 грн., чим завдано збитків ДП «Івано-Франківський облавтодор».

Своїми умисними діями ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразилися у службовому підробленні - складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційні документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У сукупності ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України.

Від обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 поступило письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження в цій частині.

Клопотання мотивує тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 ,ч.1 ст. 366 КК України, найтяжче з яких (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України) згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Він не визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення. На даний час закінчився встановлений законом десятирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 191 КК України. При цьому він не ухилявся від слідства та суду та не вчинив нового кримінального правопорушення. Процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні просить віднести на рахунок держави.

Від обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_7 також поступило письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження в цій частині.

Клопотання мотивує тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, найтяжче з яких (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України) згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Він не визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення. На даний час закінчився встановлений законом десятирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 191 КК України. При цьому він не ухилявся від слідства та суду та не вчинив нового кримінального правопорушення. Процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні просить віднести на рахунок держави.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні подане ними клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, підтримали та просили його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні подане ними клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, підтримали та просили його задоволити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечила відносно задоволення клопотання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та про закриття кримінального провадження.

Суд, розглянувши клопотання обвинувачених, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження дійшов наступних висновків.

Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 2-4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Системний аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку, що звільнення від кримінальної відповідальності у разі спливу строків давності є безумовним правом обвинуваченого, якщо відсутні обставини, визначені ч.ч. 2-5 ст. 49 КК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженні за № 32017090000000010 за обвинувальним актом від 30.03.2018, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 ,ч.1 ст. 366 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення), відповідно до ст. 12 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення) є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. На даний час у відповідності до чинної ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 4 ст. 191 КК України, також відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено найсуворіше покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення), відповідно до ст. 12 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення) є злочином невеликої тяжкості, за який передбачено найсуворіше покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. На даний час у відповідності до чинної ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тобто максимальний строк притягнення до кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення становить десять років з дня вчинення.

Судом встановлено, що вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 закінчено 30.10.2014, тобто більше десяти років, на момент спливу строку притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений ОСОБА_4 не ухилявся від досудового розслідування або суду, не вчинив нового злочину, а строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення не зупинялись та не переривались.

Таким чином на момент судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 закінчилися строки давності, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Отже суд встановив, що з моменту вчинення 30.10.2014 інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, до моменту розгляду кримінального провадження закінчився передбачений законом десятирічний строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 України, та передбачений законом трьохрічний строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався. Тому суд дійшов висновку, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 необхідно закрити на підставах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженні за № 12018090200000188 за обвинувальним актом від 27.04.2018, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 ,ч.1 ст. 366 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення), відповідно до ст. 12 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення) є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. На даний час у відповідності до чинної ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 4 ст. 191 КК України, також відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено найсуворіше покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення), відповідно до ст. 12 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення) є злочином невеликої тяжкості, за який передбачено найсуворіше покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. На даний час у відповідності до чинної ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тобто максимальний строк притягнення до кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення становить десять років з дня вчинення.

Судом встановлено, що вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , закінчено 30.10.2014, тобто більше десяти років, на момент спливу строку притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений ОСОБА_5 не ухилявся від досудового розслідування або суду, не вчинив нового злочину, а строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення не зупинялись та не переривались.

Таким чином на момент судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 закінчилися строки давності, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Отже суд встановив, що з моменту вчинення 30.10.2014 інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, до моменту розгляду кримінального провадження закінчився передбачений законом десятирічний строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 України, та передбачений законом трьохрічний строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався. Тому суд дійшов висновку, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 необхідно закрити на підставах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Також згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином невизнання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінальних правопорушень за наявності їх згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Обвинувачений ОСОБА_4 висловив згоду з таким звільненням та підтримав клопотання про звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_5 право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Обвинувачений ОСОБА_5 висловив згоду з таким звільненням та підтримав клопотання про звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали своє клопотання та просили звільнити їх від кримінальної відповідальності, суд зазначає, що невизнання вини обвинуваченими у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, за наявності їх згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання про таке звільнення.

В зв`язку з наведеним, суд вважає клопотання обвинувачених обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, і приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та про закриття об`єднаного кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за: № 32017090000000010 за обвинувальним актом від 30.03.2018, та № 12018090200000188 за обвинувальним актом від 27.04.2018, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Також суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та про закриття об`єднаного кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за: № 32017090000000010 за обвинувальним актом від 30.03.2018, та № 12018090200000188 за обвинувальним актом від 27.04.2018, в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття даного об`єднаного кримінального провадження, судом не встановлено.

Щодо заявленого цивільного позову та заяви про збільшення позовних вимог Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої злочином, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вище вказаним нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, в зв`язку із звільненням обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений позов та заява про збільшення позовних вимог Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої злочином, необхідно залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Відносно наявних в даному кримінальному провадженні процесуальних витрат за проведення експертиз, суд зазначає наступне.

Згідно обвинувальних актів судові витрати по кримінальних провадженнях № 32017090000000010 та № 12018090200000188, пов`язані із залученням експертів, становлять 15344,00 грн., які не відшкодовано.

З даного приводу суд констатує, що згідно положень ст. 124 КПК України судові витрати підлягають стягненню тільки у разі ухвалення судом обвинувального вироку. Тому судові витрати в об`єднаному кримінальному провадженні № 32017090000000010 та № 12018090200000188, пов`язані із залученням експертів, на загальну суму 15344,00 грн., при закритті даного кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, необхідно віднести за рахунок держави.

Питання речових доказів належить вирішити керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

На підставі ст.ст. 12, 44, 49 КК України, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», керуючись ст.ст. 128, 129, 284, 285, 286, 288, 349, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження - задовільнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиного реєстру досудових розслідувань за: № 32017090000000010 за обвинувальним актом від 30.03.2018, та № 12018090200000188 за обвинувальним актом від 27.04.2018, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження - задовільнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Об`єднане кримінальне провадження внесене в Єдиного реєстру досудових розслідувань за: № 32017090000000010 за обвинувальним актом від 30.03.2018, та № 12018090200000188 за обвинувальним актом від 27.04.2018, в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов та заяву про збільшення позовних вимог Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Судові витрати по кримінальних провадженнях № 32017090000000010 та № 12018090200000188, пов`язані із залученням експертів, на загальну суму 15344,00 грн., віднести за рахунок держави.

Речові докази:

-документи, речі та предмети, зазначені в п.п. 1-20 постанови слідчого СВ УСБУ в Івано-Франківській області від 21.05.2017 (Т. 5, а.с. 173-174), вилучені 19.05.2017 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів в ДП «Івано-Франківський облавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», які було поміщено в поліетиленовий пакет, скріплено печаткою «Для пакетів № 6» та биркою з підписом слідчого, та передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів УСБУ в Івано-Франківській області - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-документи, речі та предмети, зазначені в п.п. 1-92 постанови слідчого СВ УСБУ в Івано-Франківській області від 21.05.2017 (Т. 5, а.с. 175-177), вилучені 18.05.2017 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів у Філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», які було поміщено в поліетиленовий пакет, скріплено печаткою «Для пакетів № 6» та биркою з підписом слідчого, та передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів УСБУ в Івано-Франківській області - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-документи, речі та предмети, зазначені в п.п. 1-54 постанови слідчого СВ УСБУ в Івано-Франківській області від 06.07.2017 (Т. 5, а.с. 194-196), вилучені 30.06.2017 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів у Філії «Коломийський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», які було поміщено в пакет, опечатано, та долучено до матеріалів судового кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-документи, речі та предмети, зазначені в п.п. 1-35 постанови слідчого СВ УСБУ в Івано-Франківській області від 07.07.2017 (Т. 5, а.с. 209-210), вилучені 03.07.2017 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів у Філії «Верховинська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор», які було поміщено в пакет, опечатано, та долучено до матеріалів судового кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-документи, речі та предмети, зазначені в п.п. 1-29 постанови слідчого СВ УСБУ в Івано-Франківській області від 05.07.2017 (Т. 5, а.с. 222-224), вилучені 29.06.2017 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів у Філії «Косіський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», які було поміщено в пакет, опечатано, та долучено до матеріалів судового кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-документи, речі та предмети, зазначені в п.п. 1-20 постанови слідчого СВ УСБУ в Івано-Франківській області від 01.07.2017 (Т. 5, а.с. 234-235), вилучені 03.07.2017 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів у Філії «Івано-Франківська ДЕУ» ДП «Івано-Франківський облавтодор», які було поміщено в пакет, опечатано, та долучено до матеріалів судового кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1