Рішення

від 13.01.2025 по справі 299/8250/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2025 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , який за життя залишила заповіт на його користь. Чоловік спадкодавиці - ОСОБА_4 (батько позивача) - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть НОМЕР_1 . Позивач прийняв спадщину за заповітом, що відкрилася на день смерті його матері в силу ст. 1268 ЦК України. Брат позивача - відповідач у справі - знає про відкриття спадщини, йому відомо про її склад, відомо про заповіт і він не має претензій на майно. До складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_3 ввійшло наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , належний спадкодавцю згідно свідоцтва про право власності, видане Виноградівською РДА 18.11.2002, оригінал якого відсутній у розпорядженні позивача, позаяк такий втрачено; дві земельні ділянки площами 0,2901 га (2121280900:01:001:0020) та 0,3300 га (2121280900:05:001:0039), розташовані на території Великоком`ятівської сільської ради, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належні спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13.02.2006 серії ЗК № 043887. Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів є перешкодою для оформлення спадщини у нотаріальному порядку. Про це позивачу державний нотаріус дала письмове роз`яснення, відкривши спадкову справу 383/2021 у Виноградівській державній нотаріальній конторі. За таких обставин позивач змушений звернутися до суду із даним позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить суд провести розгляд справи у його відсутність.

Відповідач будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання не з`явився, однак подав через канцелярію суду заяву, згідно якої вимоги позивача визнає повністю та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 20.08.2021.

Батько сторін ОСОБА_4 помер раніше - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим повторно 22.11.2024.

Останнім місцем проживання спадкодавця було АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Виноградівської міської ради від 20.11.2024 № 20.4-07/1011.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 05 червня 2013 року секретарем виконкому Великоком`ятівської сільської ради за реєстровим номером 185, яким усе своє майно заповіла своєму синові, позивачу по справі ОСОБА_1 , 1965 р.н.

Заповіт заповідачем не змінений і не скасований.

Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом.

Відповідач ОСОБА_2 , син спадкодавця, як спадкоємець за законом першої черги на спадщину не претендує.

На день смерті спадкодавця відкрилася спадщина за заповітом на наступне майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , належний спадкодавцю згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, видане Виноградівською РДА 18.11.2002, оригінал якого втрачено;

- дві земельні ділянки площами 0,2901 га (2121280900:01:001:0020) та 0,3300 га (2121280900:05:001:0039), розташовані на території Великоком`ятівської сільської ради, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належні спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13.02.2006 серії ЗК № 043887, оригінал якого також втрачено.

Суд констатує, що після смерті матері позивач прийняв спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті спадкодавця проживав разом з нею, що стверджується довідкою Виноградівської міської ради від 20.11.2024 № 20.4-07/1012.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

За прийняттям спадщини позивач звернувся до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., однак завідуюча державної нотаріальної контори відмовила позивачу в оформленні спадщини із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, які втрачено та видала позивачу лист-відмову від 20.11.2024 за № 309/01-16.

Таким чином, у нотаріальному оформленні спадщини позивач має перешкоди через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, виданих на ім`я спадкодавця, які втрачено.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, що його пережив та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Технічну інвентаризацію житлового будинку проведено (технічний паспорт від 14.11.2024) та видано Довідку про вартість, технічні характеристики.

Відповідно до відомостей технічного паспорту та довідки КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» № 1089 від 13.08.2024, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений. Інвентаризаційна вартість будинку 513244 грн. Загальна корисна площа житлового будинку становить 138,8 м.кв., в тому числі житлова площа 76,0 м.кв.

Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 р. житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 зареєстровано за спадкодавцем ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане Виноградівською РДА 18.11.2002.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті матері, має законне право на визнання права власності на спадкове майно, в порядку спадкування за заповітом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1261, 1268 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , набуте в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 право власності на наступне майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2901 га, кадастровий номер 2121280900:01:001:0020, розташовану на території Великоком`ятівської сільської ради, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13.02.2006 серії ЗК № 043887;

- земельну ділянку площею 0,3300 га, кадастровий номер 2121280900:05:001:0039, розташовану на території Великоком`ятівської сільської ради, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13.02.2006 серії ЗК № 043887.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко