Ухвала

від 14.01.2025 по справі 404/11174/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/11174/24

Номер провадження 2/404/3172/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі № 404/11174/24 за його позовом до Комунального підприємства «Електротранс» Кропивницької міської ради» про поновлення на роботі

В С Т А Н О В И В:

До Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Електротранс» Кропивницької міської ради» про поновлення на роботі.

Позивач просив суд:

- визнати строковий трудовий договір між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Комунальним підприємством «Електротранс» Кропивницької міської ради» від 14 серпня 2024 року недійсним,

- визнати безстроковим трудовий договір між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Комунальним підприємством «Електротранс» Кропивницької міської ради»,

- наказ №ЕТ/К-У69 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 14 листопада 2024 року незаконним,

- визнати звільнення незаконним та поновити позивача на роботі в Комунальному підприємстві «Електротранс» Кропивницької міської ради» за посадою фахівець з публічних закупівель.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 грудня 2024 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та надано позивачу строк для усунення недоліків.

06 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про звільнення від сплати судового збору по справі № 404/11174/24.

Зазначав, що за подання немайнової вимоги сплачується судовий збір 0,4 від прожиткового мінімуму працездатних осіб (3028 грн.), тобто за три вимоги 0,4*3028 грн. * 3= 3 633,6 грн. За п. 3 ст. 4 Закону «Про судовий збір» «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору». Оскільки заява подана через електронний суд, він має сплатити суму 3,633,6 грн. *0,8=2906,88 грн.

Немайнові вимоги позовної заяви безпосередньо повідані відновленням порушеного права на працю та є методом захисту трудових прав з метою поновлення на роботі, не досягають мети поновлення на роботі по одинці, тому всі позовні вимоги подані в комплексі, мають логічний послідовний зв`язок і є пов`язаними з поновленням на роботі. Наразі він був звільнений з роботи, яка давала єдиний дохід, тому втративши її опинився в скрутному фінансовому становищі. Повна сплата судового збору є для нього непосильна на даний час, оскільки не може відновити своє попереднє становище, також маючи на утриманні двох дітей 2006 та 2011 років народження. Станом на дату подання заяви від дати звільнення (14 листопада 2024 р.) не отримував доходу, не має роботи на даний час та постійний дохід, тому очікує від держави в лиці суду правовий конституційний захист від незаконного звільнення. Остання заробітна плата від попередньої роботи витрачена на утримання сім`ї попереднього місяця.

На виконання ухвали суду у зв`язку з скрутними фінансовими обставинами, сплатив за всі позовні вимоги посильну для нього суму 300 грн.

На підставі викладеного, просив суд звільнити від сплати судового збору за захист трудових прав, або зменшити суму сплати судового збору за пов`язані позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

На підставі ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але небільше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

На підставі положень частини 2 цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що не отримує жодних доходів, знаходиться в скрутному фінансовому становищі.

Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом відповідно до конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується з майновим станом особи.

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

У постановах від 20 лютого 2020 року у справі №420/1582/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та інш. Верховний Суд констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд враховує, що Законом № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку. Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Разом з тим, позивачем не надано відомостей про його майновий стан.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Враховуючи вищезазначене, в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Вказане не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача, який потребує судового захисту, не є перешкодою в доступі до правосуддя.

Суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів.

Керуючись ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 260 ЦПК України

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі №404/11174/24 за його позовом до Комунального підприємства «Електротранс» Кропивницької міської ради» про поновлення на роботі, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 14.01.2025 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова