Постанова

від 09.01.2025 по справі 160/17018/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17018/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/17018/24 (головуючий суддя І-ї інстанції - Серьогіна О.В.) за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАЛАЙН» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 01.07.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «ТЕРРАЛАЙН», в якому просив:

- стягнути з ТОВ «Терралайн» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 52358,79 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не виконується норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій у розмірі 52358,79 грн.. Відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2023 році осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2024 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте ними, в розмірі 52358,79 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є суб`єктом владних повноважень (код ЄДРПОУ 25005978), який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законами України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про зайнятість населення» повноваження.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАЛАЙН» (ЄДРПОУ 33717883) перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 8 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону №875-ХІІ, відповідача повинна складати 1 особу. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що менше встановлено нормативом. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 837740,58 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника 104717,57 грн. (а.с.5).

Зазначений розрахунок направлено в електронний кабінет Товариства, що підтверджується квитанцією від 07.03.2024 року (а.с.4).

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю у 2023 році, відповідач до 15.04.2024 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 52358,79 грн.. Проте відповідачем вимоги не виконано.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було створено відповідне робоче місце за відповідною посадою, введено додаткову (вакантну) штатну посаду «Водій автотранспортних засобів» до штатного розпису та затверджено робочу інструкцію для посади, згідно якої трудові обов`язки водія автотранспортних засобів мають здійснюватися особою з інвалідністю. Суд зазначив, що відповідач, як суб`єкт господарювання, виконав усі вимоги щодо дотримання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, однак до відповідача не було ні безпосередніх звернень осіб з інвалідністю, ні направлень осіб із інвалідністю від служби зайнятості чи інших уповноважених державних органів для працевлаштування, а тому підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за розрахунком позивача у розмірі 52358,79 грн. відсутні.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (далі по тексту - Закон №875) визначено основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 Закону №875 передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із частиною другою статті 19 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно із ч.1 ст.19 Закону №875 вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до приписів частини 6 статті 19 Закону №875 в порядку визначеному постановою Правління ПФУ від 10.03.2023 року №14-2 «Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за №457/39513, Пенсійний фонд України надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 року №14-1 та Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 року №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за №456/39512.

Частиною 1 статті 20 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону №875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно частини 9 статті 20 Закону №875 спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 Закону №875, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримає від Пенсійного фонду України інформацію про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

І саме така інформація є підставою для звернення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до суду з позовами про стягнення адміністративно-господарських санкцій з юридичних осіб за відсутності самостійного розрахунку та сплати такими юридичним особами в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, вказаних адміністративно-господарських санкцій.

Апеляційний суд наголошує на тому, що будь-якого іншого алгоритму дій Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю для звернення до суду з адміністративними позовами про стягнення адміністративно-господарських санкцій з юридичних осіб положеннями Закону №875 не передбачено.

Щодо подання відповідачем звітності за формою №3-ПН та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, апеляційний суд зазначає наступне.

Суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку зі змінами, внесеними до Закону №875, у 2023 році подання роботодавцями до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма №10-ПОІ) не вимагається, оскільки відповідну інформацію щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України.

Апеляційний суд не погоджується з такою позицією суду першої інстанції та зазначає, що не подання роботодавцями до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма №10-ПОІ) не відміняє обов`язку подання роботодавцями звітності Форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Так, наказом Міністерства соціальної політики України від 12 квітня 2022 року №827-22 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» (далі по тексту - Наказ №827) затверджено форму звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Відповідно до пункту 1.4 розділу І Наказу №827 Форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Пунктом 1.5 розділу І Наказу №827 визначено, що форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

Згідно із пунктом 3.2 розділу І Наказу №827 подання роботодавцями електронної форми №3-ПН здійснюється через електронний кабінет, який створюється роботодавцем або уповноваженою ним особою шляхом реєстрації персонального облікового запису в електронному сервісі «Електронний кабінет роботодавця», що розташований на вебсайті Державної служби зайнятості (далі - електронний кабінет), або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування.

Вказаний Наказ №827 зареєстрований в Міністерстві юстиції України

25 травня 2022 року за №565/37901, на теперішній час є чинним та підлягає застосовуванню всіма підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю.

Наведене вище свідчить про те, що на підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, покладено обов`язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.

Отже, якщо роботодавець подав звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у вказаний строк, то вважається, що він виконав обов`язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі. Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив один із залежних від нього, передбачений законодавством, захід для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто дію для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №806/1368/17, від 06.03.2024 року у справі №120/7955/21а.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем створено відповідне робоче місце за посадою «Водій автотранспортних засобів» для працевлаштування особи з інвалідністю на підставі наказу №281222/1 «Про створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю» від 28.12.2022 року. Також відповідачем введено додаткову (вакантну) штатну посаду «Водій автотранспортних засобів» до штатного розпису, затвердженого наказом «Про затвердження і введення в дію штатного розпису в новій редакції на 2023 рік» від 29.12.2022 року, а також розроблено і затверджено робочу інструкцію №3 для посади «Водій автотранспортних засобів» від 03.01.2023 року з урахуванням, що трудові обов`язки водія автотранспортних засобів здійснюватиметься працівником з інвалідністю (а.с.41-45).

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що протягом 2023 року, відповідачем не подавалася звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до відповідного органу про попит на робочу силу та не подавалися оголошення про наявність вакансії для осіб з інвалідністю.

На думку відповідача, яка викладена у відзиві на позов та у відзиву на апеляційну скаргу, ним виконано вимоги Закону №875 щодо сприяння реалізації своїх прав особами з інвалідністю, а саме створено та виділено робоче місце (вакансія) для працевлаштування осіб з інвалідністю.

З цього приводу колегія суддів зазначає про таке.

Так, дійсно, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатись пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування, проте обов`язок роботодавця подавати звітність про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю до відповідних центрів зайнятості прямо передбачений чинним законодавством та має бути виконаний у разі наявніості на підприємстві вакантного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Апеляційний суд зазначає, що неподання до центру зайнятості звітів, з подальшим підтвердженням актуальності вакансій, не інформування службу зайнятості про наявні вакансії для осіб з інвалідністю позбавляє можливості службу зайнятості здійснити свої повноваження та направити до відповідача осіб з інвалідністю для працевлаштування протягом 2023 року.

Як зазначалося вище, доказом, який свідчить про інформування Державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є форма звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка затверджена Наказом №827 та заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/ регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Відповідачем така звітність протягом 2023 року до відповідних центрів зайнятості не подавалася.

Доказів протилежного відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.

Господарськими санкціями у розумінні частини першої статті 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, внаслідок застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою цієї статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

У постанові від 11 серпня 2021 року у справі №260/557/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Згідно із частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем у 2023 році не були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а відтак правові підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування 1 особи з інвалідністю у 2023 році у розмірі 52358,79 грн. є обґрунтованими.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/17018/24 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/17018/24 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАЛАЙН» (код ЄДРПОУ 33717883) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 52358 (п`ятдесят дві тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 79 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко