Постанова

від 09.01.2025 по справі 160/8913/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8913/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/8913/21 (головуючий суддя першої інстанції - Дєєв М.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІТОН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі №160/8913/21 визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1803632/21870366 від 05.08.2020 року, яким ТОВ «АДІТОН» відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №349 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №349 від 16.07.2020 року, поданий позивачем, датою його фактичного отримання.

Стягнуто на користь позивача судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області.

19.09.2024 року представник позивача через «Електронний суд» подав заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/8913/21 щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/8913/21 заяву задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІТОН» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт вказує, що розмір стягнутих витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, не є доведеним належними, допустимими та достатніми доказами.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано: договір про надання правової допомоги від 01.02.2017 року; додаткова угода від 11.04.2024 року; протокол узгодження розміру гонорару від 11.04.2024 року; копія платіжної інструкції №16392 від 15.08.2024 року; акт виконаних робіт від 19.09.2024 року.

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом та дискреційними повноваженнями суду.

Відповідачем не зазначено в апеляційній скарзі яка сума витрат позивача на правничу допомогу в даній справі, на думку податкового органу, є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, та не наведено відповідних аргументів на спростування висновків суду першої інстанції в цій частині.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 грн. та вважає вказану суму співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом послуг з надання правничої допомоги.

Додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмовлених вимог заяви сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду не перевіряється.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/8913/21 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/8913/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко