Постанова

від 13.01.2025 по справі 160/28465/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28465/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кібер Буллет» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/28465/24,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кібер Буллет» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202406516, №04670311202406514, №04670311202405954, №04670311202405951, №04660311202405953, №04650311202406515, №04640311202406606, №04640311202406605, №04620311202406349, №04620311202405596, №04610311202406609, №04610311202406608, №04610311202406607, №04610311202405770, №04240311202406122, №04170311202405774, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Кібер Буллет» (код ЄДРПОУ 45587740).

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд: зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202406516, №04670311202406514, №04670311202405954, №04670311202405951, №04660311202405953, №04650311202406515, №04640311202406606, №04640311202406605, №04620311202406349, №04620311202405596, №04610311202406609, №04610311202406608, №04610311202406607, №04610311202405770, №04240311202406122, №04170311202405774, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Кібер Буллет» (код ЄДРПОУ 45587740).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/28465/24 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що рішення про анулювання ліцензій є протиправними та прийняті з порушенням процедури, яка передбачена чинним законодавством України; позивач не може здійснювати свою діяльність, що може мати наслідком зупинення його господарської діяльності; обраний позивачем захід забезпечення позову є адекватним.

З метою недопущення порушення його прав, які гарантовані Конституцією України, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, щодо можливих в майбутньому порушень прав та інтересів позивача, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.

Колегія суддів враховує, що, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Водночас, саме по собі посилання на негативний вплив рішень суб`єктів владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №140/10203/20.

Крім того, зважаючи на доводи апелянта, розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 анульовані ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами Товариства з обмеженою відповідальністю «Кібер Буллет». Водночас, основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кібер Буллет» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Отже, позивач має можливість здійснювати господарську діяльність (торгівлю продуктами харчування та напоями), що спростовує його доводи стосовно зупинення господарської діяльності, зважаючи на відсутність доказів того, що торгівля тютюновими виробами є єдиним видом господарської діяльності ТОВ «Кібер Буллет».

Посилання апелянта на практику Верховного Суду, колегія суддів вважає незастосовною до спірних правовідносин, адже висновки суду касаційної інстанції грунтуються на тому, що суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати свою господарську діяльність.

Таким чином, позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, доводи апеляційної скарги повністю суперечать зібраними у справі доказами, та не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кібер Буллет» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/28465/24,- залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/28465/24,- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко