Ухвала

від 14.01.2025 по справі 947/1795/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/1795/25

Провадження № 1-кс/947/888/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42017161330000040 від 24.10.2017 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлопіль Іванівського району Одеської області, громадянина України, українця, з вищоюосвітою, одруженого, начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017161330000040 за ч. ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 367 КК України.

Зокрема, у ході досудового розслідування установлено, що у державній власності перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5123985600:01:003:0005, 5123985600:01:003:0004, 5123985600:01:003:0001, 5123985600:01:003:0006, 5123985600:01:003:0002, 5123985600:01:003:0003, 5123985600:01:001:0084, 5123985600:01:001:0080, 5123985600:01:001:0081, 5123985600:01:001:0083, 5123985600:01:001:0082, 5123985600:01:001:0079, 5123985600:01:003:0008, 5123985600:01:003:0009, 5123985600:01:001:0085, 5123985600:01:003:0007 загальною площею 2013, 7841 га, які розташовані за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Щербанська сільська рада (за межами населеного пункту).

Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих «Про відвід землі в постійне користування колгоспам НКШС на території Роздільнянського району Одеської області» (Народний комісаріат шляхів сполучення) № 653 від 15.09.1944 року, створено два постійно діючих колгоспи в с. Ельзас (в подальшому перейменовано в с. Щербанка) та в с. Кандель (в подальшому увійшло до складу с. Лиманське), яким для цілей сільськогосподарського використання передано земельні ділянки загальною площею 12 251 га.

Надалі, зазначені колгоспи перетворено в ДП «ДГ ім. О.В.Суворова ІСГПНААНУ». До складу вказаного земельного масиву входять земельні ділянки, яким в подальшому присвоєно вищевказані кадастрові номери.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 84 Земельного Кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Пунктами 3, 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року №5245-VI передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються, зокрема розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу, а саме: земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади та які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Таким чином, згідно діючого законодавства земельні ділянки ДП «ДГ ім. О.В. Суворова ІСГПНААНУ» мають статус земель державної форми власності, оскільки територіально знаходяться за межами населених пунктів та перебувають у користуванні вказаного державного підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою КМУ № 15 від 14.01.2015 року затверджено Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади та реалізує державну політику у сфері земельних відносин, землеустрою та Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Наказом останнього затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області на яке покладені завдання, зокрема щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством на території Одеської області.

Безпосередня реалізація повноважень з розгляду матеріалів щодо передачі земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, внесення пропозицій щодо розпорядження ними, готування наказів щодо їх передачі покладено на управління землеустрою та охорони земель ГУ Держгеокадстру в області (надалі Управління).

Так, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду начальника вказаного Управління, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, під час здійснення своїх повноважень не забезпечив належної підготовки матеріалів, а також перевірки можливості передачі, з дотриманням вимог діючого законодавства, земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність та в порушення ст. ст. 116, 117, 122 ЗК України, безпідставно здійснив візування, підготовленого підпорядкованими працівниками, проекту наказу ГУ Держгеокадстру в області № 67-ОТГ від 11.12.2020 року, яким передбачено передачу Лиманській селищній раді Роздільнянського району у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3970,5681 га, до яких, згідно додатків до наказу, у тому числі включені 16 земельних ділянок площею 2013, 7841 га, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ ім. О.В.Суворова ІСГПНААНУ», незважаючи про наявність у Головному управлінні відомостей про користування ними вказаним державним підприємством.

В результаті цього, підготовлений проект наказу в межах компетенції завізовано працівниками інших структурних підрозділів та підписано начальником ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

На підставі вказаного наказу та акту приймання-передачі до нього право власності на земельні ділянки 06.04.2021 року зареєстровано за Лиманською селищною радою Роздільнянського району.

Як наслідок із державної у комунальну власність безпідставно вибули земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ ім. О.В.Суворова ІСГПНААНУ» загальною вартістю 97606684, 56 гривень, що завдало інтересам держави в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області матеріальну шкоду на вказану суму.

За вказаних обставин, 10.01.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням до слідчого судді і просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, обґрунтовуючи його тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного.

В судовомузасіданні -

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного долучила характеризуючи документи, а саме позитивну характеристику, грамоти та подяки, медичні документи, щодо стану здоров`я підзахисного, якому встановлена друга група інвалідності, та просила відмовити в задоволені клопотання. Обравши підзахисному запобіжний захід особисте зобов`язання.

Підозрюваний повідомив, що з підозрою не погоджується, вважає себе не винним, просив врахувати його стан здоров`я та обрати запобіжний захід особисте зобов`язання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.ч.1,2,3ст.181КПКУкраїнидомашній арештполягаєвзабороні підозрюваному,обвинуваченомузалишатижитло цілодобовоабоупевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.01.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ДП «ДГ ім. О.В.Суворова ІСГПНААНУ»; положенням про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області; положенням про Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області; допитами свідків з числа працівників ГУ Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , колишнього начальника відділу Держгеокадастру в Роздільнянському районі ОСОБА_10 ; наказом ГУ Держгеокадстру в області № 67-ОТГ від 11.12.2020 з додатками до нього; висновками експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №23-5412 від 25.12.2023, №23-5412/2 від 27.12.2023, за результатами проведення судово-почеркознавчих експертиз; висновками експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №23-693 від 28.08.2023, №23-694 від 28.08.2023, №23-695 від 04.09.2023, №23-696 від 04.09.2023, №23-697 від 04.09.2023, №23-698 від 04.09.2023, №23-699 від 28.08.2023, №23-700 від 28.08.2023, №23-701 від 28.08.2023, №23-702 від 04.09.2023, №23-703 від 28.08.2023, №23-704 від 04.09.2023, №23-705 від 28.08.2023, №23-706 від 04.09.2023, №23-707 від 04.09.2023, №23-708 від 04.09.2023 за результатами проведення судових оціночно-земельних експертиз; висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №23-6582 від 02.05.2024 за результатом проведення судової земельно-технічної експертизи; постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 916/2675/15 та постановою Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2020, а також іншими матеріалами досудового розслідування.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, у зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Слідчий суддя дослідивши матеріали додані в обґрунтування пред`явленої підозри, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім кримінально-протиправних дій.

Щодо посилання прокурора на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду і впливати на свідків в рамках кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також те, що ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявні свідки, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а тому приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, які можуть повідомити важливі обставини імовірного вчинення злочину.

При цьому, ризик незаконного впливу на свідків є об`єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Так слідчий суддя, враховує надані стороною захисту характеризуючи та медичні документи, та вважає, що підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ніж домашній арешт, в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

З урахуваннямвикладеного,слідчий суддяприходить довисновку прозадоволення клопотаннясторони обвинуваченнята застосуваннявідносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядідомашнього арештуу нічнийчас добиіз покладеннямна ньогообов`язків,передбачених п.5ст.194КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 10.03.2025року,включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у періодчасу з23:00години по06:00годину, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 10.03.2025року,включно, в межах строку досудового розслідування, обов`язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;

-не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Одеськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1